“Не відповідає Конституції”: у юридичному управлінні Ради розкритикували законопроєкт про підвищення податків

9 Жовтня 15:52

Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України висловило цілу низку зауважень до законопроєкту №11416-д, який підвищує податки. Юристи парламенту вважають, що документ не відповідає Конституції України у низці положень, повідомляє Комерсант український

Так, запропоноване запровадження авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), податку на прибуток підприємств та військового збору, без урахування переплат за ці податки з попередніх періодів, порушує принцип рівності та недискримінації платників податків. Також, за документом, ці переплати не можна повернути як надміру сплачені, що ще більше ускладнює ситуацію.

Крім цього, пропозиція встановити авансові внески для обмінних пунктів у євро, а не в гривні, суперечить конституційній нормі, за якою гривня є єдиною грошовою одиницею України.

Законопроєкт порушує принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону, як передбачено статтею 8 Конституції України. Головне юридичне управління Верховної Ради, посилаючись на рішення Конституційного Суду, нагадує, що закон має бути чітким і зрозумілим, а його наслідки – передбачуваними.

Також юристи розкритикували ретроспективне застосування деяких норм, зокрема підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, яке, у разі ухвалення законопроєкту, набуде чинності з 1 жовтня 2024 року. Це суперечить статті 58 Конституції, яка забороняє зворотну дію законів у часі, за винятком тих, що пом’якшують або скасовують відповідальність.

Крім того, законопроєкт передбачає підвищення ставки військового збору для всіх фізичних осіб, навіть попри те, що Податковий кодекс звільняє від його сплати учасників бойових дій.

Ще однією критикою від Головного юридичного управління стали зміни до розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для аграріїв. Пропонується встановити мінімальний розмір МПЗ на рівні 700 грн за гектар, а для земельних ділянок, де не менше 50% площі становить рілля, – 1400 грн за гектар. Юристи вважають, що це ускладнює правильний розрахунок зобов’язань.

На завершення, у законопроєкті передбачено доручення Кабінету Міністрів змінити методику грошової оцінки земель з урахуванням впливу кліматичних змін на доходи від сільськогосподарських угідь. Але це, на думку юристів, порушує статтю 6 Конституції України, яка встановлює розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Положення законопроєкту:

підвищення військового збору на період до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан, а саме: підвищення ставки з 1,5% до 5% для доходів фізичних осіб; встановлення ВЗ у розмірі 1% від доходу платників єдиного податку ІІІ групи; встановлення ВЗ для ФОП – платників єдиного податку І, ІІ та IV групи на рівні 10% розміру мінімальної ЗП;
встановлення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%;
встановлення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25% з 1 січня 2025 року;
вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків з податку на прибуток підприємств для АЗС;
зміна податкового періоду з квартального на місячний для подання звітності про виплачені доходи на користь фізичних осіб (для економічного бронювання) з 1 січня 2025 року;
прив’язка до євро ставки авансового внеску для пунктів обміну валюти;
продовження до кінця воєнного стану пільги щодо отриманої благодійної допомоги з бюджетів інших держав;
зміни по ренті в частині ПСО та щебеню;
звільнення від оподаткування доходів, отриманих в рамках “Зроблено в Україні”;
зміни щодо мінімальних роздрібних цін для вина;
зміни щодо мінімального податкового зобов’язання;
доручення КабМіну розробити законопроєкт про зарахування військового збору до спецфонду Держбюджету.