НБУ нагадав українським банкам про ризики використання російського програмного забезпечення
19 Листопада 2024 11:56
Національний банк у своїй телеграмі зажадав від українських банків протягом 21 дня прозвітувати про вирішення проблеми з використанням програмного забезпечення російського та білоруського походження. Про це повідомляє Мінфін, інформує «Комерсант Український».
Прозвітувати НБУ просить за двома пунктами:
– як банк виконує план заходів щодо мінімізації кіберризиків, пов’язаних з використанням російського програмного забезпечення (свої плани фінустанови раніше надали НБУ);
– поточний стан залежності банку від програмного забезпечення російського чи білоруського походження.
При цьому, у Нацбанку нагадали про реалізацію стратегічної мети – «нульової толерантності до російського та білоруського програмного забезпечення на фінансовому ринку».
З того, що НБУ просить банки надати вищезгадану інформацію, можна зробити висновок, що стратегічної мети ще не досягнуто. І в банківській системі неофіційно підтверджували використання програмного забезпечення країни-агресора, у тому числі в держбанках.
Не лише банки все ще залежні від небезпечного ПЗ
На початку повномасштабного вторгнення в Україні працювали 44 програмні продукти з росії: «1С», «UA-Бюджет», «Мой Склад», «Бітрікс», AmoCRM, KommoCRM, «Мегаплан», Calltouch, iiko, Advego, Mindbox, DrWeb, Signum тощо. Поступово багато з них мімікрували під «європейські бренди» та продовжили вливати мільйонні бюджети у просування на українському ринку.
На першому місці за обсягом закупівель російського ПЗ – енергетичні компанії, на другому – навчальні заклади. Такі дані за підсумками аналізу інформації на Prozorro наводив кілька місяців тому на конференції «Своє.ІТ 2024 – Шоурум українського ПЗ» партнер із розвитку бізнесу групи компаній IT-Enterprise Олексій Щербатенко.
У чому причина небезпечної залежності?
Олексій Щербатенко констатує, що «зусилля на заміну точно є і багато компаній хочуть позбутися російського софту».
«Більш помітні зрушення у великому бізнесі: ці компанії активніше переходять, закладають такі кроки у стратегію. Але великих компаній небагато, тобто їхня частка в загальній «картині» – мала. А в малому бізнесі нерідко бухгалтерів усе влаштовує, немає бажання змінюватись. Що робимо? Ми й конкуренти ставимо безплатний софт у вишах, навчаємо студентів користуватися українським», – пояснює фахівець.
А що із законодавчими заборонами?
На розгляді у Верховній Раді перебуває проєкт Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про санкції” щодо заборони використання програмних продуктів та доступу до електронних інформаційних ресурсів”.
Цей закон має заборонити поширення та використання на території України юридичними особами програмних продуктів, їх складових походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції.
Документ вже отримав схвальну оцінку Комітету з питань цифрової трансформації, який просить колег з парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду в першому читанні прийняти проєкт закону за основу.
