Найбільше зростання цін мали б відчувати мешканці Кіровоградщини, а найменше – Запоріжжя
17 Січня 12:08
У 2024 році найбільша інфляція була у Кіровоградській області, найменша у Запорізькій. Про це з посилання на дані Держстату повідомляє Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, інформує Комерсант український.
Як свідчать статистичні дані, у 2024 році було зафіксовано значні розбіжності у зростанні цін за окремими регіонами, темп змін яких інколи відрізнявся у більш ніж три рази.
Данило Гетманцев у соєму дописі наводить такі дані:
– Продовольча інфляція була максимальною у Києві (17,6%, тут і далі до грудня 2023 року), мінімальною у Запорізькій області (11,5%).
– Одяг і взуття у Житомирській області подорожчали на 6,4%, у Києві подешевшали на 11,2%
– Комунальні послуги найбільше подорожчали у Кіровоградській області на 26,2%, найменше у Полтавській – на 14,2%.
– Побутова техніка та поточне утримання житла подорожчали на 6,3% у Києві, подешевшали на 1,5% у Херсонській області.
– Послуги охорони здоров’я найбільше зросли у Львівській області (+17,9%), найменше у Чернігівській (+8,8%).
– Освітні послуги подорожчали на 19,6% у Київській області, тоді як у Житомирській темп зростання був майже утричі меншим (+7,1%).
– Транспортні послуги найбільше подорожчали в Одеській області (+10,3%), тоді як у Волинській – лише на 3,3%.
В цілому, за словами депутата, зростання споживчих цін по Україні у 2024 році зафіксовано на рівні 12%, по регіонах найбільша інфляція була у Кіровоградській області (+13,8%) і Києві (+13,5%), найменша у Запорізькій (+10,7%) та Херсонській областях (+11,1%).

Які продукти і як дорожчали чи дешевшали
У 2024 році, як свідчать статистичні дані, найбільше подорожчали овочі борщового набору, подешевшали – свинина і сало.
По кошику із 54 товарів і послуг, цінову динаміку яких відстежує Держстат, у 2024 році найбільшими темпами дорожчали:
– Капуста (+204%, тут і далі до грудня 2023 року)
– Морква (+150%)
– Картопля (+96,6%)
– Яблука (+71,9%)
– Буряк (+71,3%)
– Масло вершкове (+40%)
– Антибіотики імпортні (+25,9%)
– Борошно пшеничне (+25,7%)
– Сметана (+25,5%)
– Сигарети із фільтром (+25,1%)
Водночас, у 2024 році були товари, які і подешевшали:
– Свинина (-4,6%)
– Пшоно (-4,4%)
– Сало (-4,2%)
– Горілка (-1,6%)
– Дизельне пальне (-0,8%)
– Цукор (-0,4%)
Що ж впливало на інфляцію у 2024 році
За словами Данила Гетманцева, по сільгоспкультурах багато залежить від врожаю і погодних умов, які були не дуже гарними минулого року, потужностей для зберігання, якості посівного матеріалу, можливостей та цінових умов для експорту/імпорту та інших чинників, які по року зіграли в цілому в «мінус».
По м’ясу, за даними профільних асоціацій, попри зростання вартості кормів, виробники свинини і сала навпаки були змушені дещо зменшувати ціни через скорочення внутрішнього попиту на свою продукцію. При цьому, можливості для експорту, на відміну від курятини, тут є обмеженими.
Водночас, фундаментальними проінфляційними чинниками, що впливали на переважну частину споживчих товарів і послуг, залишались зростання витрат на енергоспоживання, оплату праці, а також ефекти від послаблення курсу гривні.
Все це разом і призвело у 2024 році до прискорення інфляції у цілому – з 5,1% на кінець 2023 року до 12% на кінець 2024 року. А за окремими позиціями, зокрема, борщового набору до галопуючого зростання цін.
В цілому, зазначає Данило Гетманцев, за оцінками НБУ, розраховуємо на уповільнення інфляції, починаючи з другої половини цього року.

А як пояснюють причини прискоренні інфляції у самому Нацбанку
Основної причиною підвищення інфляції в НБУ вважають рекордно високу температуру та посуху влітку й восени 2024 року. Про це в коментарі виданню РБК Україна розповів директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський.
За його словами, такі погодні умови призвели до здорожчання овочів. Також зросли ціни на зерно і, як наслідок, на корми та продукцію тваринництва. Але вплив цього чинника вичерпається з надходженням нового врожаю. Засушлива погода може бути другий рік поспіль, але ризик є незначним. Навіть у такому випадку дефіцит вітчизняної продукції компенсує імпорт, з вартістю якого ціни на овочі вже зрівнялися.
Вплив вищих витрат на енергію та оплату праці, на думку фахівця, також зменшиться: витрати на енергозабезпечення переважно вже відобразилися у вартості товарів та послуг, зарплати ж зростатимуть, проте темпи уповільняться.
За оцінкою Володимира Лепушинського, річний показник інфляції прискорюватиметься до квітня-травня через ефекти бази порівняння, а потім почне сповільнюватися.
Проте тимчасовість більшості чинників інфляції не має бути приводом для самозаспокоєння, тому НБУ здійснює кроки, щоб інфляцію стримати.
Що має намір робити Нацбанк
Представник НБУ нагадав, що у середині 2024 року було припинено цикл зниження облікової ставки. А в грудні відбувся перехід до підвищення облікової ставки. Фахівець також натякнув, що НБУ продовжить використовувати цей інструмент.
Інший важливий захід – збереження стійкості валютного ринку.
За словами директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимира Лепушинського, ресурс для збалансування валютного ринку в НБУ є, обсяг міжнародних резервів за підсумками 2024 року перебуває на рекордному рівні і вони й надалі поповнюватимуться міжнародною допомогою, невизначеність щодо якої на 2025 рік суттєво знизилась.