Уряд пропонує збільшувати податки: у липні Кабмін схвалив два законопроєкти: перший — про зміни до Податкового кодексу для фінансування додаткових військових видатків, другий — про зміни до держбюджету для підвищення військових видатків.
Додаткові критично важливі потреби уряд оцінює у 500,3 млрд грн, зокрема 495,3 млрд грн — на оборону. По факту підвищення податків вплине на всіх українців, а не лише на бізнес. Зокрема зросте і військовий збір, і ставка акцизного податку на пальне, і ймовірно ціна нових легкових авто — на їх продаж планується встановити 15% військового збору.
Це вже викликало великий суспільний резонанс: експерти наголошують, що підвищення податків викличе стрімкий ріст цін на всі продовольчі товари, а більшість бізнесу взагалі може піти в “тінь”. Зокрема в НБУ вже попередили, що у разі введення військового збору з доходів підприємств, в Україні суттєво виростуть ціни на продукти.
Комерсант український
спробував розібратися у доцільності різкого збільшення податкового навантаження на українців.
Податки як допомога армії
Днями голова бюджетного комітету Роксолана Підласа повідомила, що військові можуть наприкінці вересня залишитися без зарплат, саме тому підвищення податків вкрай необхідне Силам оборони у швидкі строки.
“Потрібно, аби зміни до бюджету були підписані та запрацювали до середини вересня”, – сказала вона та наголосила, що для військових урядовцям та нардепам необхідно знайти 500 млрд грн, з яких 495 млрд грн підуть на потреби оборони, 1 млрд грн планується виділити додатково на пілотний проєкт із зубного протезування і стоматологічного лікування ветеранів коштом держави.
400 млн виділяються на грошову допомогу українцям, звільненим з полону. Додатковий 101 млн – на виконання покарань пенітенціарними установами й ще 4,5 млрд – на поповнення Резервного фонду держбюджету.
На думку економіста Олега Пендзина, підвищення податків не уникнути, а відмова цивільних від їх сплати може означати лише небажання допомагати Силам оборони.
“Ми маємо усвідомити, що якщо не буде знайдено коштів на виплати військовим, то люди залишаться без грошового утримання. Які є ще джерела, які можуть на сьогоднішній момент забезпечити фінансування безпеки оборони? Єдине, що може допомогти ще — економічне бронювання, яке надасть можливість не піднімаючи податків створити додатковий фінансовий ресурс для виплат військовим. Питання чи готові політики зараз піти на такий крок”, — висловив свою думку економіст.
Він наголосив, що українці дуже багато волонтерять та донатять з перших днів повномасштабного вторгнення, хоча цим має займатися виключно держава. Адже підвищення податків – це фактично ті ж самі “офіційні донати”.
“Ми абсолютно спокійно ставимося до волонтерства та донатів, але треба розуміти, що волонтерство виникає там, де держава не виконує взятих на себе функцій. Розуміємо, що не донати мають бути, а сплата податків, а вже держава має розподіляти коштизалежно від потреби”, – вважає Олег Пендзин.
Думка бізнес-спільноти щодо підвищення податків
Попри такі думки експертів та нардепів, бізнес-спільнота висловила незадоволення підвищенням податків, через що влада позавчора провела зустріч з представниками бізнесу в межах Ради з питань підтримки підприємництва.
«Наша основна гіпотеза й побоювання — збільшення податків призведе до тінізації економіки та знищення малого й середнього бізнесу і, зрештою, матиме дуже короткостроковий ефект після якого податків буде збиратися навіть менше, ніж зараз», – написав у своєму Telegram-каналі один зі співзасновників monobank Олег Гороховський, який був присутній на зустрічі.
Водночас не всіх підприємців запросили до обговорення майбутнього підвищення податків: в ексклюзивному коментарі Андрій Длігач, науковець, футуролог, засновник і генеральний директор групи компаній Advanter Group і міжнародної бізнес-спільноти Board, розповів, що він не був присутній на зустрічі зі владою.
“Як голова коаліції бізнес-спільнот, в яку входить 97 бізнес-асоціацій, маю сказати, що з представниками бізнесу, до яких я де-факто відношуся, влада не зустрічалася.
Вочевидь ця зустріч відбулася з тими, з ким владі зручно і цікаво розмовляти”, – повідомив він та наголосив, що бізнес вже не просить, а вимагає діалогу з владою.
“Ми вимагаємо від влади налагодження діалогу. Після військової агресії рф сама наша держава є чинником ризиків для українського бізнесу. Так склалося, що замість того, щоб вибудовувати нормальні відносини, держава постійно змінює правила гри, причому заднім числом і впливає своїми діями на погіршення стану бізнесу в Україні. Відповідно, результат очевидний. Український бізнес доволі глобалізований і він починає інвестувати за межі нашої держави. Бізнес фактично вичавлюється з України через дії чинної влади”, – вважає Андрій Длігач.
На думку засновника міжнародної бізнес-спільноти Board, видатки дійсно мають зростати, але підвищувати податки так, як пропонує влада — не вихід.
“Що зробила влада, щоб оптимізувати ці видатки, в тому числі військові? Чи достатньо зроблено для того, щоб військові закупівлі позбулися корупції? Чому зараз український бізнес, який може виробляти дрони й багато зброї, хронічно не має доступу до закупівель, натомість держава переплачує вдвічі-втричі за імпорт. Чому це продовжується? Чому держава досі не вдалася до виплат нашим захисникам в економічно доцільний спосіб? Перенесена частина виплат в державні цінні папери, в акції державних банків і державних ресурсів, яких доволі в нас. Таким чином може бути вирішена економічна проблемна ситуація, знижена ігроманія і знижений тиск на валютний курс”, – повідомив Длігач.
На його думку, запропоноване збільшення військового збору призведе до того, що з 34% зарплати, які знаходяться в тіні, Україна матиме 45%.
“Підняття ПДВ призведе до того, що зростуть на 30% схеми з ухиляння від сплати ПДВ. Це стосується багатьох податків. Звичайно, є податки, які цілком раціональні. Це збільшення акцизів та інші. Є податки, які мають сенс підіймати зараз. Але є альтернатива підняттю податків”, – сказав він.
Андрій Длігач вважає, що шляхом підняття всіх тих піднятих податків, які пропонує зараз Мінфін, наступного року Україна отримає в бюджет 320 мільярдів. А за рахунок економічних реформ отримала б більше одного трильйона гривень.
“Ми вже зараз маємо впроваджувати економічне бронювання, яке надасть близько 200 мільярдів гривень економічного ефекту через детінізацію зарплат. Також треба впроваджувати реформу митниці, яка дасть від 100 до 200 мільярдів залежно від моделі. На черзі має бути реформа податкового адміністрування, яка надасть від 100 до 150 мільярдів гривень ефекту і тд. Тобто тут питання чому замість того, щоб вдаватися до системних змін вчергове нам пропонують рішення, які вбивають українську економіку і зменшують інвестиційну привабливість України?”, – повідомив експерт.
Чи призведе підвищення податків до збідніння населення
На думку Андрія Длігача, дії влади щодо підвищення податків негативно відобразяться на гаманці всіх українців.
“В бізнес залучено так чи інакше половина населення. Відповідно, коли страждає бізнес, то страждає половина населення автоматом. Дійсно, підняття ПДВ чи податку з обороту призведе до розгортання інфляційних процесів. Все це призведе своєю чергою до збільшення цін і до збіднення населення. Єдиний спосіб для нас і збільшити надходження державного бюджету, і зробити так, щоб роботи українців підвищувалися – це проводити економічні реформи”, – вважає Андрій Длігач.
Такої ж думки й народний депутат Олексій Гончаренко. В ексклюзивному коментарі К.
він наголосив, що під час війни влада має робити все, аби люди могли заробляти гроші та мали можливість нормально працювати.
“Таке відчуття, що влада хоче, щоб ФОПи позакривались остаточно. До мене нещодавно зверталась жінка, яка має маленький магазин в селі, працює офіційно. Але каже, що підвищення податків знищить її бізнес, бо сільський магазин – це не мільйонні прибутки. Зараз всім важко, а коли ще й на людей, які ледь випливають, накладати ще більші податки, то це їх просто потопить. Влада діє максимально непродумано”, – підкреслив політик.
Які податки ймовірно будуть впроваджені та збільшені з вересня поточного року
- підвищення ставки військового збору до доходів, визначених статтею 163 Кодексу, до 5% (зараз 1,5%).
- встановлення обовʼязку сплати військового збору юридичними особами у розмірі 1% доходу від будь-якої діяльності для платників податку на прибуток підприємств та платників єдиного податку 3 та 4 групи;
- встановлення обовʼязку сплати військового збору у розмірі 5% в розрахунку двох мінімальних заробітних плат на місяць фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи;
- встановлення обовʼязку сплати військового збору у розмірі 1% від доходу ФОП платниками єдиного податку третьої групи;
- встановлення обовʼязку сплати військового збору у розмірі 5% від вартості банківських металів юридичними та фізичними особи, які здійснюють операції з придбання у банків банківських металів;
- встановлення обовʼязку сплати військового збору у розмірі 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів підприємствами, установами та організаціями та ФОП, які здійснюють роздрібну торгівлю ювелірними виробами із золота, платини і дорогоцінного каміння (в тому числі виробленими із давальницької сировини);
- встановлення обовʼязку сплати військового збору у розмірі 15% від вартості набутого рухомого майна підприємствами, установами та організаціями, фізичними особами, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами МВС, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю згідно із законодавством ;
- встановлення обовʼязку сплати військового збору у розмірі 5% від доходу з продажу нерухомого майна фізичними особами, якими протягом звітного податкового року здійснено продаж одного обʼєкта нерухомості;
- встановлення обовʼязку сплати військового збору у розмірі 5% постачальниками електронних комунікаційних послуг, які надають послуги мобільного звʼязку, сплаченої кінцевими користувачами таких послуг;
- встановлення обовʼязку щомісячної сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленою законом на 1 січня звітного (податкового) року, з розрахунку на 1 кубічний метр резервуарів для зберігання бензину та дизельного палива та скрапленого газу, розміщених на місці роздрібної торгівлі пальним, внесеним до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;
- встановлення специфічної ставки акцизного податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр пального.
Автор – Альона Капліна