Бізнес

Нацкомісія розширила перелік сумнівних інвестпроєктів: хто увійшов до списку

Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку додала до списку ще 5 сумнівних інвестиційних проєктів. Всього наразі в переліку знаходиться понад 424 scam-проєкти (від англ. scam — афера, обман). Про це повідомляє пресслужба НКЦПФР, інформує Комерсант український

«Ми завжди звертаємо увагу потенційних інвесторів на значні ризики, пов’язані з інвестуванням. Це один із пріоритетних напрямів роботи нашої команди, адже ми прагнемо убезпечити інвестиції українців та створити здоровий інвестиційний клімат на ринку», — зазначили у нацкомісії.

Зокрема, цього разу до списку сумнівних внесли такі проєкти:

Серед нових сумнівних інвестиційних проєктів:

SIGNUM – https://signumtrade.com/
IQ Matrix – https://iq-matix.com/
Oxhey Finance – https://oxheyfinance.com/
IQMAXTRADE LTD – https://iqmaxtrade.com/
MATERIA LIMITED – https://materialimited.com/ru/

Після цього загальна кількість позицій у цьому переліку досягла 424.

Нацкомісія нагадала інвесторам про значні ризики пов’язані з інвестуванням через осіб, діяльність яких на території України жодним чином не регулюється, також осіб, що вказують недостовірну інформацію про ліцензовану та нібито офіційну діяльність в країнах з розвиненими фінансовими ринками.

Повний список проєктів наведений на офіційній вебсторінці Комісії в розділі «Захист прав інвесторів».

У разі відсутності інформації про певний сумнівний проєкт у зазначеному розділі, потенційні інвестори, керуючись «10 ознаками сумнівності інвестиційного проєкту», можуть самостійно проаналізувати його на предмет сумнівності.

10 ознак сумнівності інвестпроєкту

Ці ознаки допоможуть ідентифікувати потенційно шахрайські проєкти:

1. Великий відсоток гарантованої дохідності.

Деякі проєкти пропонують дохідність у 100% й більше річних, в той час як алгоритм використання грошей та логіка заробітку є надзвичайно нечіткими.

2. Відсутність відповідних дозволів та ліцензій.

Як правило, проєкт не має жодних офіційних регуляторних дозволів і ліцензій на здійснення діяльності, яка пов’язана з наданням фінансових послуг, управлінням активами чи іншими послугами на ринках капіталу в країні, де вона залучає гроші. Інколи інвестору надають “ліцензії” закордонних сумнівних організацій або екзотичних країн.

3. Агресивний маркетинг.

Більшість потенційно шахрайських проєктів потребують агресивної рекламної підтримки. Як правило, рекламні кампанії реалізується в мережі інтернет. Масштабна, яскрава, багатообіцяюча, зазвичай вона грунтується винятково на емоційних мотивах, а не раціональних аргументах. Не повинна заспокоювати і велика кількість позитивних відгуків на сайті компанії, рекомендації відомих блогерів та медіа-персон, чи навіть мережа споріднених “партнерських” сайтів в інших юрисдикціях.

4. Відсутність фізичного офісу.

Наявність виключно онлайн комунікації, відсутність фізичного офісу в місті або країні, де проєкт пропонує послуги, відсутність ідентифікованих співробітників з професійною історією, які несуть відповідальність за управління коштами інвесторів – це має змусити уважніше придивитись до інвестпроєкту.

5. Відсутність реєстрації в країні залучення інвестицій.

Контактні юридичні особи та бенефіціари, як правило, є резидентами таких країн як Сейшельські острови, ОАЕ, Британські Віргінські острови, Сент-Вінсент і Гренадини, республіка Вануату, країн з офшорними зонами, пільговими митними чи реєстраційними умовами.

6. Відсутня акредитація інвестора.

Проєкти не цікавляться фінансовими можливостями інвестора, його ресурсами, готові працювати навіть з малозабезпеченими клієнтами, пропонуючи їм позики на кабальних умовах. Також, як правило, має місце відсутність будь-якої перевірки фінансового стану інвестора, його кредитної історії.

7. Підозрілі або неперевірені біографії менеджерів.

Закритість інформації про фактичних керівників проєкту, про відповідальних за юридичне, фінансове, бухгалтерське супроводження діяльності проєкта. Розпливчасті та юридично нечіткі назви посад номінальних керівників, які фігурують в рекламних матеріалах. Відсутність підтвердженої професійної історії таких осіб. Публічні особи, які можуть представлятися керівниками таких проєктів, фактично можуть бути найманими акторами й жодним чином не залучатися до процесу управління.

8. Відсутність підписаних документів.

За українським законодавством, укладання фінансових договорів вимагає персоніфікації підписантів, особистого підпису паперів, фізичної наявності підписаних обома сторонами угоди документів в кількох екземплярах або підписаних за допомогою електронного цифрового підпису.

9. Настійлива пропозиція залучати друзів.

Пропозиція інвестору залучати до інвестицій друзів, родичів, знайомих є поширеною практикою сумнівних інвестпроєктів.

10. Приховування права власності.

Відсутність жодних документів, які можуть підтверджувати право власності особи на активи чи їхню частку, в які теоретично мають здійснюватись інвестиції. Відсутність систематичних звітів щодо операцій, діяльності та результатів управління активами інвестора.