Публікації

«Нам пише Гетманцев, але цього замало»: відверте інтерв’ю з українською моделлю OnlyFans про декриміналізацію порно, страх та виснаження

ІНТЕРВ’Ю

Поки високопосадовці публічно дякують українським моделям OnlyFans за сплачені податки, держава досі не спромоглася визнати їхню діяльність офіційно. В Україні дівчата, які працюють у сфері adult-контенту, можуть водночас бути і платниками податків, і потенційними фігурантками кримінальних проваджень. Модель OnlyFans, яка просить не називати її імені та далі під ніком “Д” і відкрито говорить про труднощі роботи в українському adult-секторі. Серед них — не тільки суспільна стигма та маніпуляції агентств, але й юридичні загрози, що змушують багатьох дівчат залишати країну.

Не про еротику, а про правду, яку часто замовчують. Про те, як індустрія обіцяє свободу, але часто дає залежність, страх і психологічне виснаження. Як не стати інструментом заробітку недобросовісних агентств — далі в матеріалі Комерсант український.

Народний депутат Данило Гетманцев публічно подякував моделям OnlyFans за сплату податків, заявивши, що підтримує з ними комунікацію. Ви або ваші колеги отримували від нього або представників податкової якісь повідомлення? Це справді так?

Як на мене, це була досить гучна заява. Бо ж усі ми розуміємо, що питання декриміналізації не вирішується шляхом переписок у соцмережах із паном Гетманцевим — це питання змін до законодавства, зокрема до статті 301 ККУ, яке має ухвалити Верховна Рада. Так, він справді спілкується з деякими моделями, але цього замало. Потрібні конкретні кроки, системне інформування суспільства, тиск на парламент і реальне голосування за відповідні правки. Комунікація — це добре, але вона не змінює правовий статус.  

Яким чином зараз просувається ідея декриміналізації виробництва adult-контенту? Ви подавали петицію, але голосів, здається, не вистачає. Чи чуєте якісь обіцянки від депутатів?

На жаль, петиція йде дуже мляво. І це вже далеко не перша ініціатива — і не перший розголос. Ми, як і суспільство, втомилися. Ми кричимо про проблему, а нас не чують. Навпаки — нас відсувають, засідання зривають, як це робила, наприклад, Юлія Тимошенко.
Від Гетманцева ми теж не чуємо чітких обіцянок. Коли ми звертаємо увагу на лицемірство — податки сплачуються, але кримінальна відповідальність лишається — він відповідає, що підтримує декриміналізацію. Мовляв, «дівчата, я за вас», але це не вирішує питань страху, шантажу, тиску на моделей. Люди виїжджають з країни, продають майно. Тому цього «я підтримую» — замало.

Чи залишилося зараз бажання в дівчат починати кар’єру на OnlyFans? Чи навпаки — з огляду на ситуацію, ніхто цього не радить?

Чесно — ніхто з дівчат, які вже стикнулися з цією реальністю, не порадить починати роботу в цій сфері зараз. Це страшно, важко, емоційно виснажливо. Ми вже пів року живемо в пеклі — слідчі дії, стрес, невизначеність. Це не бізнес для тих, хто хоче «легких грошей», особливо зараз.

Агентства ж продовжують залучати нових дівчат, не попереджаючи про 301 статтю, про листи з поліції чи податкової. Вони зацікавлені у прибутку — переводиш нову модель, отримуєш відсоток. Продають курси, обіцяють швидкий успіх — і це нічим не краще за шантаж. Це просто інша форма використання жінок.

Які найбільші труднощі сьогодні в adult-секторі — крім податкових? Як уникнути недобросовісних агентств чи маніпуляцій?

По-перше, це дуже важка робота. Найменше часу йде на створення контенту — найбільше на комунікацію з клієнтами. А це — робота з людьми, які можуть бути емоційно нестабільними або токсичними. Часто клієнти — іноземці, тому робота відбувається вночі.
Щоб заробляти, ти мусиш бути доступною тоді, коли потрібно їм, а не коли зручно тобі. Це виснажує. Якщо працюєш сама — це може бути і по 12 годин на добу, і без вихідних. І ще — весь трафік, ведення сторінок, просування. Це не «зробила фото і отримала гроші». Це бізнес, який тебе висмоктує.

Ви згадали романтизацію сфери. В Instagram часто подається і OnlyFans, і навіть ескорт як «легкий шлях до успіху». Чи є розуміння в суспільстві, що за цим стоїть інша реальність? Як з цим боротися?

Романтизація — це маркетинговий хід агентств. Обіцяють: «Купиш сумочку за тиждень», «відпочиватимеш у Дубаї». Втім, це пастка. Суспільство ж навпаки — знецінює. Вважає, що в adult-сферу йдуть ті, хто «не дотягнув до нормального життя». Це мізогінія.
Найбільше приниження — не від самої роботи, а від реакції оточення. Важко не стільки знімати контент, скільки сказати вголос: «Я цим займаюся» і залишитися людиною у їхніх очах. І тут потрібно говорити, пояснювати, знімати стигму — особливо для молодих дівчат, щоб вони знали правду, а не велися на казки.

Чи бувають ситуації, коли переписки з клієнтами виходять за межі платформи — запрошення, інтимні пропозиції? Наскільки це поширене?

Таке буває, але рідко. Найчастіше — коли чоловіки починають романтизувати спілкування, забуваючи, що це шоу. Вони закохуються, пропонують «приїжджай до Франції, я тебе тут нагодую, будемо гуляти, одружимося». Але прямих пропозицій на кшталт «давай за гроші зустрінемося» — майже немає. Це вже ближче до ескорту. У нас інша специфіка. Хоча, знову ж, усе індивідуально.

 «Ми стали зручними для держави лише тоді, коли почали платити. Але навіть зараз — ми не громадянки, ми ресурс».

Це інтерв’ю — не про мораль і не про еротику. Це про жінок, які виконують вимоги держави, але лишаються без захисту. Про легалізований цинізм, коли політики декларують «спілкування» з моделями OnlyFans, але не дають їм жодної гарантії, окрім обіцянок у приватних повідомленнях.

Отже, аdult-моделі в Україні сьогодні — це платники податків, які не мають права на захист.

Це бізнес, який годує тисячі людей, але досі перебуває під ризиком кримінального переслідування. Це не «легкий шлях» — це робота, що виснажує фізично, морально і юридично. І якщо влада не визнає це офіційно — жодна «комунікація з Гетманцевим» не вартує страху, з яким ці дівчата щодня живуть.