“Налбуфін” у війську: контрольована практика чи небезпечна залежність

31 Січня 12:46
РОЗБІР ВІД Комерсант український

Кокаїн, героїн, метадон, оксиконтин. Від древніх часів до сьогодні люди шукають способи змінити свій стан свідомості, а фармакологія лише спрощує цей процес. Все починалося з медичних препаратів, але швидко виходило за межі лікарської практики та ставали джерелом наркозалежності. “Налбуфін” – не виняток.

Вперше запатентований у 1963 році, довгий час не мав великої популярності. Його фармакологічні особливості робили його малопридатним для використання в анестезіології – після “Налбуфіну” інші сильні опіоїди, такі як фентаніл, працюють погано або не працюють взагалі. Але все змінилося у 2014 році, коли його включили до аптечок військовослужбовців. Початок війни, велика кількість поранених, проблеми з постачанням – і “Налбуфін” став одним із найбільш доступних знеболювальних у зоні бойових дій. Чому лікарі та фармацевти категорично проти “Налбуфіну”, та хто має нести відповідальність за його розповсюдження – розбирався Комерсант український

Попри вилучення з аптечок у 2017 році, розповсюдження “Налбуфіну” вже було запущено. І сьогодні – не виключення. На це вчергове звернув увагу анестезіолог-реаніматолог Дмитро Макаров. Повномасштабне вторгнення 2022 року лише погіршило ситуацію: армія відчувала гостру нестачу медикаментів, волонтери купували все, що могли знайти, а фармацевтичні компанії – раділи прибуткам. В умовах війни контроль за обігом наркотичних речовин послабився, а “Налбуфін” почав продаватися без рецепта, що зробило його популярним не лише серед військових, а й серед цивільних, каже Макаров.

“До чого це призвело? До того, що в 2023 році П’ЯТИМ за частотою придбання лікарським засобом в Україні став “Налбуфін”. Так що барижать “Налбуфіном” без рецепту. Як трамадолом колись. Ви ж і самі знаєте, де у вас на районі аптека біля якої валяються порожні блістери, шприці і пасуться “споглядачі дронів”. Я ж кажу, нічого нового. Це все вже було. І скоро стане сильно гірше”, – каже анестезіолог-реаніматолог Дмитро Макаров.

Медик наголошує, якщо ситуацію не взяти під контроль зараз, нас чекає черговий сплеск наркозалежності, цього разу – серед тих, хто повернувся з війни і намагається жити далі.

Дійсно, у 2024 році в Україні аптеки продали три мільйони упаковок опіоїдного знеболювального “Налбуфін”, а рецептів на нього було виписано лише шість тисяч. Це підтвердив міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко. Він також обіцяв, що МОЗ до кінця 2024 має визначитися щодо процесу обігу “Налбуфіну” в країні. Втім, наразі, як пояснюють фармацевти, цей препарат не підлягає предметно-кількісному обліку. А отже, звітність щодо “Налбуфіну” не ведеться, а для його відпуску не потрібна додаткова ліцензія.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

“Майте на увазі, що воно є”: офіцер про неконтрольоване поширення “Налбуфіну”

Офіцер Сил оборони України Євген “Тихий” поділився своїм досвідом щодо використання “Налбуфіну” під час бойових дій та висловив думку про відповідальних за його поширення серед військових. За його словами, на початку повномасштабного вторгнення контроль за медичними препаратами залишав бажати кращого. Одним із ключових факторів, що сприяли цьому, він називає дії (або бездіяльність) тодішньої Командувачки Медичних сил ЗСУ Тетяни Остащенко. 

“Чимало військових скаржилися на неї [Тетяну Остащенко – ред.]. Вважаю, що вона має нести відповідальність, адже забезпечення необхідними медичними засобами та належна підготовка медиків були її прямими обов’язками”, – зазначає Євген “Тихий”.

Щодо самого “Налбуфіну”, офіцер розповів, що в його підрозділі цей препарат видавали, хоч і з застереженням, що його використання небажане. 

“Щодо “Налбука”, в мене була ампула один раз. Конкретно моєму підрозділу його всім видали. Ми підрозділ професійний, нам не треба було пояснювати, що це таке, але сказали, що бажано не використовувати цей препарат. Мовляв, майте на увазі, що воно є”, – Євген “Тихий”.

Ба більше, на курсах тактичної медицини, зокрема TCCC, чітко наголошують: цей препарат не повинен використовуватися на полі бою. Це наркотик, який може ускладнити подальше лікування та хірургічне втручання, зазначає офіцер “Тихий”.

“Лікарі просто не знатимуть, як діяти, якщо боєць перебуватиме під його впливом”, – наголошує Євген “Тихий”.

Попри це, випадки застосування “Налбуфіну” серед військових все ж траплялися. Офіцер згадує історію з часів АТО, коли один з поранених спочатку кричав від болю, а після ін’єкції препарату змінив поведінку настільки, що почав розповідати анекдоти, хоча його поранення було серйозним.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

“Налбуфін” у війську: поодинокі випадки чи системне використання?

Дмитро Кузьменко, медик та начальник відділення медичного постачання 66-ї окремої механізованої бригади, в ексклюзивному коментарі для Комерсант український поділився своїм досвідом щодо застосування знеболюючих препаратів у зоні бойових дій.

За його словами, станом на сьогоднішній день він не спостерігає випадків використання “Налбуфіну” серед військовослужбовців. Проте, в 2022 році поодинокі випадки його застосування все ж мали місце. Важливо зазначити, що ці препарати не видавалися офіційно військовими структурами, а потрапляли до бійців різними шляхами – через особисті закупівлі або гуманітарну допомогу.

“У 2022 році, коли був період масового добровільного залучення громадян до оборони країни, люди самостійно забезпечували себе всім необхідним, включаючи знеболюючі засоби. Ймовірно, тоді могли бути випадки застосування “Налбуфіну”, але говорити про його масове використання немає підстав. Статистики ніхто не вів”, – зазначає Дмитро Кузьменко.

Він також підкреслює, що офіційні протоколи Міністерства охорони здоров’я України, навіть у своїх останніх редакціях 2024 року, не передбачають використання “Налбуфіну” при наданні медичної допомоги в умовах бойових дій. 

“Мені невідомі військові частини, зокрема й наша, які офіційно отримують або використовують цей препарат”, – додає Дмитро Кузьменко.

Чим небезпечний “Налбуфін”?

Лікарі та фармацевти одностайні: “Налбуфін” – це опіоїдний анальгетик, що викликає залежність та може негативно вплинути на свідомість і адекватність сприйняття болю. Його використання у бойових умовах не лише суперечить протоколам тактичної медицини, а й ставить під загрозу життя військових. 

Начальник відділення медичного постачання 66-ї окремої механізованої бригади Дмитро Кузьменко зазначає, це – рецептурний препарат, який повинен застосовуватися виключно за призначенням лікаря.  

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

“Відповідальність за контроль медичних препаратів у військових підрозділах розділяють командири та медичний персонал, зокрема бойові медики, лікарі та фельдшери. Вони повинні стежити за комплектацією аптечок і своєчасним оновленням медикаментів. Якщо в аптечках військовослужбовців виявляються несанкціоновані препарати, вони мають бути вилучені, а про ситуацію слід повідомити командуванню”, – Дмитро Кузьменко.

Щодо можливих наслідків застосування “Налбуфіну” без належного контролю, медик наголосив на ризиках пригнічення дихального центру, що ускладнює евакуацію поранених. Крім того, через специфіку дії препарату на рецептори подальше використання сильніших знеболюючих засобів може бути менш ефективним, що лише посилить страждання пораненого.

“Офіційні протоколи Міністерства охорони здоров’я України, включаючи останню редакцію 2024 року, не передбачають використання “Налбуфіну” в бойових умовах. Його відсутність у системі медичного забезпечення ЗСУ свідчить про недоцільність застосування цього препарату в армії”, – Дмитро Кузьменко.

Реальна ситуація з забезпеченням військовослужбовців аптечками

Дмитро Кузьменко також розповідає про реальну ситуацію із забезпеченням військовослужбовців аптечками та використанням знеболюючих засобів у зоні бойових дій. За його словами, з другої половини 2022 року забезпечення особового складу індивідуальними аптечками першої медичної допомоги стало стовідсотковим. 

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

“Збройні сили України повністю забезпечують військовослужбовців аптечками, і мені досі незрозуміло, чому деякі волонтери продовжують збирати кошти на їхню закупівлю”, – зазначив Кузьменко.

Він наголосив, що стандартна індивідуальна аптечка не містить лікарських засобів, окрім пілпаку – таблеток для знеболення, які включають парацетамол та ібупрофен, а також антибіотик для профілактики інфекцій. У бойових умовах застосування сильніших анальгетиків, таких як опіоїдні препарати, не передбачене ні українськими, ні міжнародними протоколами.

“У червоній зоні, безпосередньо на полі бою, введення лікарських засобів не проводиться, оскільки там зазвичай немає медичного персоналу. У кращому випадку може бути санітар-стрілець або бойовий медик, який у 99% випадків не має медичної освіти і не уповноважений вводити лікарські препарати”, – пояснив Дмитро Кузьменко.

Проте він визнав, що поодинокі випадки використання сильніших знеболюючих засобів траплялися і трапляються, адже війна має свою специфіку. 

“Ця війна відрізняється від попередніх конфліктів, навіть від досвіду НАТО, і сліпе слідування їхнім протоколам не завжди є правильним”, – резюмував Кузьменко.

Отже, попри те, що офіційні медичні протоколи не передбачають використання “Налбуфіну” на фронті, випадки поширення цього опіоїдного анальгетика залишаються. Війна створює особливі умови, в яких потреба у знеболювальних зростає, а контроль за їхнім обігом послаблюється.

Необхідні системні рішення: чіткі механізми контролю за медичним забезпеченням військових, відповідальність за нелегальний обіг “Налбуфіну” та створення якісних програм реабілітації для ветеранів. Лише комплексний підхід дозволить мінімізувати ризики та запобігти повторенню минулих помилок.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко