Полтавці люблять своє колоніальне минуле: імперські пам’ятники, з якими у місті не хочуть прощатися
25 Березня 14:35
Абсолютна більшість мешканців Полтави підтримує збереження російських імперських пам’ятників у місті в тому чи іншому вигляді, повідомляє Комерсант український з посиланням на ЗМІСТ.
Аналітичний центр «ЗМІСТ» провів соціологічне дослідження щодо майбутнього російських імперських пам’ятників у місті. Опитування методом face-to-face проводилося в Полтаві з 8 до 12 березня і охопило 1100 респондентів. Статистична похибка результатів – не більше 2,3%.
Видання спитало думки мешканців міста щодо пам’ятників, які мають яскраво виражений російськоімперський характер. Як виявилося, ці монументи полтавців цілком влаштовують.
Монумент слави
Монумент Слави у Полтаві встановлений у 1811 році на честь перемоги російської імперії у Полтавській битві 1709 року. Ця битва стала ключовим моментом у Великій Північній війні між Швецією та Московією, але для України вона означала катастрофічну поразку. Український гетьман Іван Мазепа разом із союзником, шведським королем Карлом XII, спробував звільнити Гетьманщину від московського панування, однак після розгрому під Полтавою Україна втратила шанс на незалежність.
Наслідки цієї поразки були вкрай тяжкими. Московія жорстоко розправилася з прихильниками Мазепи, знищила Батурин та інші міста, а сама Полтава перетворилася на важливий символ російської імперської влади. Після перемоги Петра І Лівобережна Україна остаточно потрапила під контроль Московії, що призвело до посилення репресій, обмеження прав українського козацтва та ліквідації автономії Гетьманщини у XVIII столітті. Встановлення Монумента Слави мало закріпити цей колоніальний наратив, перетворюючи Полтаву на один із центрів імперської пропаганди.
Незважаючи на це, результати дослідження показали, що 50,55% опитаних виступають за збереження Монумента слави у його нинішньому вигляді. Ще 41,87% підтримують ідею очищення пам’ятника від російських імперських символів, проте вважають, що саму колону необхідно залишити.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Пам’ятник Келіну
Пам’ятник Олексію Келіну, коменданту Полтавської фортеці під час Полтавської битви 1709 року, встановлений як частина російського імперського культу перемоги Петра І. Келін керував обороною міста від шведських військ Карла XII та козаків на чолі з Іваном Мазепою, сприяв утриманню стратегічно важливої Полтави до підходу основних сил московської армії. Його постать у російській історіографії оспівувалася як символ відданості імперії, тоді як для України він уособлює колонізаційний режим у Полтаві.
Встановлення пам’ятника Келіну у 1909 році стало ще одним символом імперської політики, спрямованої на утвердження російського панування та витіснення українського національного наративу з історичної пам’яті Полтави.
“Пам’ятник славним захисникам Полтави і коменданту фортеці Олексію Келіну” – така його офіційна назва досі.
І з цим монументом мешканці міста не бачать жодних проблем. 55% респондентів висловилися за збереження пам’ятки без змін, тоді як менше 1% погоджується на зміну напису або його перенесення до музею. Третина опитаних підтримує демонтаж імперських символів, і лише 6,56% – за повний демонтаж пам’ятника.
Пам’ятник на місці відпочинку Петра I
Пам’ятник споруджений на місці будинку козака Магденка, де проживав комендант Полтавської фортеці Олексій Келін. Стверджується, що після Полтавської битви 1709 року, наступного дня, у цьому будинку зупинявся Петро I.
Перший пам’ятник на цьому місці було зведено у 1817 році у вигляді цегляного обеліска. У 1849 році його замінили чавунним обеліском, виготовленим у Петербурзі за проєктом архітектора Брюллова та художника Гамбургера. Пам’ятник має висоту 7,2 метра і складається з прямокутного триярусного чавунного обеліска на гранітному стилобаті. Верхівку прикрашають щит, меч та шолом, а на площинах розміщені горельєфні зображення герба російської імперії, лева, що відпочиває, та меморіальні написи.
Цей пам’ятник також безумовно транслює імперський наратив, що зображує Полтаву питомо імперським містом, пов’язаним з російським центром і російською історією.
До нього полтавці теж переважно не мають претензій. 43,71% опитаних вважають, що його слід залишити у первозданному вигляді, тоді як 35,93% виступають за очищення від російської імперської символіки.
Полтавський контекст
Усі три згадані пам’ятники рекомендувала демонтувати та вилучити з публічного простору експертна рада Міністерства культури України. 31 січня 2025 року Мінкульт ухвалив рішення про виключення 15 об’єктів культурної спадщини Полтави з Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Повний список цих пам’ятників виглядає так:
- Пам’ятник Петру I.
- Командний пункт Петра І.
- Пам’ятник на місці відпочинку Петра І після Полтавської битви.
- Пам’ятник захисникам фортеці Полтава та коменданту О. С. Келіну.
- Місце розташування першого редуту повздовжньої лінії.
- Місце розташування другого редуту повздовжньої лінії.
- Місце розташування третього редуту повздовжньої лінії.
- Місце розташування четвертого редуту повздовжньої лінії.
- Місце розташування першого редуту поперечної лінії.
- Місце розташування другого редуту поперечної лінії.
- Місце розташування третього редуту поперечної лінії.
- Місце розташування четвертого редуту поперечної лінії.
- Місце розташування п’ятого редуту поперечної лінії.
- Місце розташування шостого редуту поперечної лінії.
- Пам’ятник на місці переправи російської армії через р. Ворсклу.
Місяць тому, 25 лютого 2025 року, у Полтаві демонтували монумент російському імператору Петру І, який стояв перед Музеєм Полтавської битви.
За словами очільниці міського Департаменту культури Олени Ромас, монумент не планують переплавляти чи вивозити з музею. Він і надалі залишиться частиною музейної експозиції.
Однак загалом місцева влада Полтави, як і більшість мешканців міста, теж не проявляє виеликого ентузіазму щодо рекомендацій Мінкульту. Якщо пам’ятник Петру І та пам’ятник на місці його відпочинку таки вирішили демонтувати і перенести, то, наприклад, з пам’ятника Келіну міськвиконком вирішив лише зняти табличку. Нині генеруються різні ідеї щодо його збереження. Наприклад, є ідея просто переназвати монумент у “Пам’ятник полтавсько-львівській дружбі”.
