“Мотивація замість примусу”: як Україні повернути своїх громадян
28 Травня 16:31
Українці, які сьогодні живуть за кордоном, переважно, не з власної волі покинули країну. Вони втратили домівки, роботу, часто – рідних. А тому держава повинна не змушувати, а мотивувати їх повертатися. Про це у своїй авторській колонці пише Голова Європейської асоціації жінок України, радниця Уповноваженого ВРУ з прав людини Віолетта Дворнікова, інформує «Комерсант Український» 
.
За її словами, основою державної стратегії з повернення українців додому, має бути чіткий план дій із залучення компетенцій та можливостей різних профільних міністерств.
«Міністерство соціальної політики та Центри зайнятості тут мають усю повноту повноважень та можливостей, аби провести відповідну аналітичну роботу і сформувати перелік сфер та вакансій для тих, хто повертається додому. Список має бути публічним», – вважає Віолетта Дворнікова.
Не менш важливим заохочуючим фактором є житло. Програма “єОселя” — позитивний приклад, але потрібні додаткові ініціативи, у співпраці з локальним будівельним бізнесом, які б вирішували проблему відсутності житла в тих, хто виїхав.
Також варто подбати про дітей, гарантуючи останнім наявність освітніх пільг. Адже попри роки еміграції, українські діти продовжують вступати до вітчизняних ЗВО, наголошує Віолета Дворнікова. І МОН може створити певні пільги чи особливі умови зарахування таких дітей, замість відштовхувати їх від ідеї повернення додому.
Голова Європейської асоціації жінок України, радниця Уповноваженого ВРУ з прав людини Віолетта Дворнікова
«… спостерігаючи за окремими діями нашого МОН інколи складається враження, що освітні чиновники прагнуть навпаки зробити все, аби наша молодь, що виїхала, ніколи більше не повернулася в Україну. Зараз не вдаюся в деталі, та мотивація абітурієнтів повертатися на навчання в українські університети, пільги, спрощені умови вступу, все це сьогодні – в руках КМУ», – каже експертка.
“Але головним чинником повернення українських мігрантів додому є відчуття та цілковите розуміння того, що вони тут потрібні, що їх тут чекають”, — додає Віолета Дворнікова.
Вона також закликала не ділити українців на “своїх” і “чужих”, а будувати діалог на основі взаємоповаги.
“Бо тільки в у взаємоповазі та взаємопідтримці криється реальний шанс на збереження їх міцних зв’язків із Батьківщиною”, — резюмувала вона.
За оцінками Міністерства єдності України, за кордоном зараз перебуває близько 7,5 млн українців. З них 5,2 млн – у країнах Європейського Союзу.
Водночас, за оцінками Євростату, станом на січень 2025 року у країнах ЄС перебувало майже 4,3 млн громадян, які залишили Україну через війну.
У травні поточного року Уряд виділив Міністерству національної єдності 150 мільйонів гривень з державного бюджету на сприяння поверненню українських біженців з-за кордону.
Міністерство національної єдності
Наприкінці минулого року, президент України Володимир Зеленський вперше анонсував створення Міністерства обʼєднання українців. Його мета: “цілеспрямовано” працювати з “багатомільйонною українською спільнотою” за кордоном.
Врешті відомство отримало назву Міністерство національної єдності і було утворено на основі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, проте до його функцій додалася робота з українцями, які тимчасово проживають за межами України.
Керівинком міністерства став колишній голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов.
За прогнозом Чернишов, після закінчення війни в Україну повернеться близько 30% тих осіб, які виїхали з країни після початку повномасштабного вторгнення РФ.
Водночас, згідно з даними міністра, Україна щороку втрачає близько 300 тисяч людей через причини, які не пов’язані з війною.
