Момент істини наближається: в Україні оцінюють варіанти торговельного режиму з ЄС
17 Квітня 09:42
Верховна Рада звернулась до інституцій Європейського Союзу із закликом продовжити для України після 5 червня 2025 року автономні торговельні заходи, які передбачають скасування мит, тарифних квот та захисних заходів на український експорт. Про це йдеться на сайті парламенту, інформує «Комерсант Український».
Також у Зверненні міститься пропозиція розпочати переговори щодо взаємних тарифних поступок на основі статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, з урахуванням динаміки взаємної торгівлі останніх років.
Раніше про звернення України до Євросоюзу з проханням зберегти торгівельні преференції, термін дії яких спливає на початку червня, повідомляв премʼєр-міністр України Денис Шмигаль.
Що планують робити в ЄС
Європейський Союз не запроваджуватиме нових торговельних преференцій для України одразу після завершення дії чинного механізму торгової лібералізації після 5 червня 2025 року. Про це з посиланням на одного із європейських чиновників повідомляла днями «Європейська правда».
За словами співрозмовника журналістів, далі ЄС продовжить дискусії про внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб розробити максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі та підтримати економіку України.
Можна ще нагадати, що не так давно єврокомісар з сільського господарства Крістоф Хансена заявляв, що нинішні надзвичайні заходи у торгівлі з Україною будуть замінені новою системою тарифних квот, хоча й не на тому рівні, як це було раніше.
Наявність таких дещо різних прогнозів дає підстави говорити не лише про все ще відсутність єдиного бачення того, як Європі торгувати з Україною. Це вказує і на те, що все ще можливі різні варіанти.
Якою ж може бути торгівля України з ЄС
В Українському клубі аграрного бізнесу окреслили три можливих сценарії.
Перший – це перегляд умов вільної торгівлі і укладання довгострокової угоди, яка дасть передбачуваний доступ для українського продовольства на європейський ринок аж до часу можливого членства України в ЄС у 2030 році.
Другий сценарій – це фактично «відкат» умов торгівлі до травня 2022-го і тоді обмеження в доступі до традиційних ринків призведе до величезного шоку для української економіки, а ціни для переробників і кінцевих споживачів ЄС зростуть.
За третім сценарієм можливе виняткове продовження поточних автономних торговельних заходів із тим самим списком обмежень за чутливими товарами. До списку чутливих товарів нині внесені м’ясо птиці, яйця, цукор, мед, овес, крупи та кукурудза. Це дасть трохи більше часу для обох сторін, щоб застосувати статтю 29 Угоди про асоціацію й завершити переговори про довгострокову угоду. Що обіцяє відносно стабільні умови для переробників і кінцевих споживачів у ЄС, а також передбачувану торгівлю між сторонами.
Директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень Вероніка Мовчан і радник з економічної політики Berlin Economics Рікардо Джуччі поглянули на ситуацію трохи ширше і розробили чотири сценарії торгівлі України та ЄС, а також оцінили торговельні та фіскальні наслідки кожного з них.
Скажімо, у разі повернення до попередніх умов зони вільної торгівлі з тарифними квотами – найбільш негативного з можливих сценаріїв – Україна щороку втрачатиме $1,5 млрд експорту до ЄС. Це вдарить по аграрному сектору, де квоти обмежать постачання пшениці, м’яса птиці, яєць, цукру, меду та деяких інших продуктів.
Інші можливі сценарії передбачають:
– Повернення квот лише для “чутливих” товарів (йдеться про пшеницю, м’ясо птиці тощо): падіння експорту становитиме $1,2 млрд.
– Розширення тарифних квот для “чутливих” товарів і скасування інших квот: в цьому разі можливе зростання експорту на $77 млн.
– Повна лібералізація: тоді можна очікувати зростання експорту на $290 млн.
