Економіка

Мінеральні ресурси України: США наполягають на контролі, Київ вимагає гарантій

Переговори по угоді щодо мінералів закриті, Україна чекає від США дати підписання. Про це 14 березня в кулуарах Саміту експортерів Forbes заявила віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, передає Комерсант український. 

“Угода готова, по тексту не ведуться зміни. Переговори закриті. Американська сторона не визначилась з тим, коли, в яких умовах вони хочуть її підписати на даному етапі. Україна готова до підписання будь-коли”, – сказала вона. 

Угода про видобуток корисних копалин між Україною та США: перспективи, виклики та геополітичний контекст

Україна і США проводили активні переговори про угоду з розробки стратегічно важливих мінеральних ресурсів, яка може зіграти ключову роль як у відновленні української економіки, так і в зміцненні американських ланцюжків поставок. Україна володіє багатими покладами літію, титану, рідкоземельних металів, які особливо затребувані в таких галузях, як виробництво акумуляторів, аерокосмічна промисловість і оборонний сектор.

Економічні експерти зазначають, що підписання угоди між двома країнами може призвести до масштабних інвестицій у видобувний сектор України.

Україна і США обговорили створення Фонду інвестицій у відновлення, до якого Україна передаватиме 50% доходів від майбутнього видобутку корисних копалин. Цей фонд призначений для залучення приватних і державних інвестицій у розвиток української інфраструктури та промисловості.

Однак під час перемовин американська та українська сторони зазнали труднощів. Вони були пов’язані з наступним: 

• Контроль над ресурсами. США прагнуть отримати більше гарантій впливу на процес розробки родовищ, тоді як Україна хоче зберегти національний контроль над своїми природними багатствами.
• Відсутність чітких гарантій безпеки. Україна очікує, що США включать в угоду зобов’язання щодо захисту критичної інфраструктури та пряму військову підтримку.
• Політична нестабільність. Переговори були ускладнені розбіжностями між Білим домом і Конгресом, де республіканці та демократи по-різному оцінюють перспективи співпраці з Україною.

Інтерес американських компаній

Попри неврегульованість угоди, американські корпорації вже виявляють інтерес до українських ресурсів. 

Одним із головних потенційних інвесторів є TechMet – компанія, що має фінансову підтримку уряду США. TechMet планує інвестувати у видобуток літію на родовищі Видобуток у центральній Україні. Літій є ключовим компонентом для виробництва акумуляторів, що використовуються в електромобілях, смартфонах і військовій техніці. Однак реалізація проєкту зависає до підписання офіційної угоди між урядами двох країн.

Також інтерес до українських ресурсів виявляють Tesla, General Electric, Lockheed Martin, але вони поки що не готові інвестувати через політичні та економічні ризики.

Головні виклики та перешкоди

Хоча угода виглядає перспективною, на шляху до її реалізації виникає кілька серйозних проблем:

1. Частина родовищ знаходиться на тимчасово окупованих територіях. 

Східні регіони України, багаті на мінерали, тимчасово контролюються росією. Розробка цих ресурсів неможлива до закінчення війни.

2. Інфраструктурні проблеми. Унаслідок війни зруйновано більшу частину логістичної мережі України. Навіть якщо США погодяться на угоду, інвесторам знадобиться кілька років на відновлення інфраструктури для видобутку і транспортування мінералів.

3. Висока вартість перероблення.  Багато з рідкоземельних елементів важко переробляти без значних інвестицій. В України недостатньо потужностей для глибокої переробки корисних копалин, що підвищує залежність від іноземних технологій.

4. Політична невизначеність у США. Дональд Трамп розглядає угоду як інструмент тиску на Україну, намагаючись домогтися поступок в інших питаннях. Конгрес поки що не погодив остаточну позицію щодо інвестицій в українську економіку.

Майбутнє угоди: можливі сценарії

Експерти виділяють кілька сценаріїв розвитку подій:

1. Повне підписання угоди у 2025 році. Україна і США знаходять компроміс, підписують угоду. У країну надходять перші інвестиції, починається видобуток корисних копалин. Україна отримує стабільне джерело доходів і доступ до технологій.

2. Частковий запуск проєкту. США погоджуються розробити тільки частину родовищ, залишаючи ключові питання відкритими. Україна отримує обмежені інвестиції, але стикається з проблемами через невизначеність у питаннях безпеки.

3. Заморожування угоди. США не підписують угоду, використовуючи її як важіль тиску на Україну. Інвестори відмовляються від великих вкладень через невизначеність.

Які ще країни можуть підписати мінеральні угоди зі США

США активно розвивають співпрацю з різними країнами для забезпечення стабільних поставок критично важливих мінералів, необхідних для технологій, оборонної промисловості та енергетики. Вашингтон прагне знизити залежність від Китаю, який нині домінує у світовому видобутку і переробленні рідкоземельних металів.

Країни, з якими Штати ведуть або вже уклали переговори щодо мінеральних ресурсів:

1. Демократична Республіка Конго (ДРК). США обговорюють угоду з Конго, яка дасть змогу американським компаніям отримати ексклюзивний доступ до покладів кобальту, міді та літію. Натомість США можуть надати військову підтримку ДРК у боротьбі з внутрішніми конфліктами.

2. В’єтнам. Нещодавно в’єтнамські та американські компанії підписали угоди у сфері енергетики та видобутку корисних копалин на суму $4,15 млрд. В угоду входять проєкти з перероблювання мінералів і співпраця з такими компаніями, як Masan Group і U.S. International Development Finance Corporation.

3. Індонезія. У листопаді 2023 року США та Індонезія домовилися розробити “План дій щодо критичних мінералів”, який може перерости в повноцінну торгівельну угоду. Індонезія багата на нікель та інші важливі метали, необхідні для виробництва акумуляторів.

4. Австралія. США активно виявляють інтерес до австралійських літієвих проєктів, особливо до тих, у яких беруть участь компанії, що протистоять китайському впливу. Одним із таких об’єктів є видобувний проєкт AVZ Minerals.

5. Японія. США вже мають чинну угоду з Японією щодо критичних мінералів. Документ спрямований на спільний розвиток видобутку та переробки рідкоземельних металів.

6. Чилі та Перу. Ці країни є найбільшими експортерами міді та літію. Американські компанії вже активно інвестують у гірничодобувні проєкти, особливо в Перу.

Навіщо США укладають мінеральні угоди?

1. Зниження залежності від Китаю. 

Китай контролює понад 60% світового ринку переробки рідкоземельних металів. Вашингтон хоче диверсифікувати постачання, щоб уникнути ризику перебоїв.

2. Забезпечення американської промисловості. 

США нарощують виробництво електромобілів, оборонної техніки та напівпровідників, для яких необхідні рідкоземельні елементи. Без надійних постачальників ці галузі виявляться вразливими.

3. Геополітичний вплив.

Укладення таких угод зміцнює відносини з партнерами по всьому світу.

США пропонують не тільки інвестиції, а й технологічну та військову підтримку в обмін на доступ до ресурсів.