Мінекономіки закликало банки не вимагати від клієнтів надмірного розкриття інформації
10 Грудня 17:05
Міністерство економіки України направило банкам роз’яснення про недоцільність надмірних вимог щодо розкриття банківських даних під час реалізації державних програм «Зимова єПідтримка» та «Національний кешбек». Про це повідомили у Мінекономіки, інформує Комерсант український.
У відомстві також пояснили, яких саме даних потребує уряд від громадян та банків, що долучились до урядових програм.
Щодо участі у програмі «Національний кешбек»
Для нарахування користувачу кешбеку у 10% за купівлю українських товарів за програмою «Національний кешбек» уряд потребує даних виключно про транзакції, що стосуються купівлі чи повернення відповідних товарів. Це товари, які беруть участь в програмі, куплені в закладах торгівлі, що беруть участь в програмі. Дозвіл на передачу даних про транзакції за ці покупки учасник програми надає у разі зацікавленості брати в ній участь. Інформація про зазначені платіжні операції є підставою для нарахування кешбеку за конкретні покупки.
Даних про інші транзакції для реалізації програми «Національний кешбек» уряд не потребує і не запитує від банків. Міністерство економіки в листі до банків наголошує на тому, що вимоги з боку банків про надання згоди на розкриття інших даних є недоцільними.
Щодо участі громадян у програмі «Зимова єПідтримка»
Кошти за програмою «Зимова єПідтримка» зараховуються на картку «Національний кешбек». Громадянин може відкрити таку картку в застосунку чи відділенні одного з банків-партнерів програми. У разі, якщо громадянин не зацікавлений брати участь в програмі «Національний кешбек» і планує використати цю картку лише для отримання коштів за програмою «Зимова єПідтримка», банки не повинні вимагати згоду на розкриття інформації про транзакції з особистих рахунків чи інші персональні дані, які не стосуються безпосередньо виплати.
Закрити банківську картку «Національний кешбек» або відкликати наданий дозвіл громадяни можуть у будь-який момент. Для цього потрібно звернутись до підтримки банку.
У своєму листі Міністерство економіки також попросили банки привести свої договори з клієнтами та інші документи у відповідність до наданих роз’яснень.
Чому виникла дискусія щодо розкриття банківських даних
4 грудня співзасновник Monobank Олег Гороховський у себе в Телеграмі написав: “Якщо ви відкрили картку «Національний кешбек» в Приваті то вам не завадить дізнатися на що ви погодилися”, звернувши при цьому увагу на пункт в Договорі про відкриття рахунку, який передбачає, що клієнт автоматично надає дозвіл на розкриття інформації, що становить банківську таємницю. Причому в пункті договору “ПриватБанку” з клієнтами, на які посилається Гороховський, зазначено, що дані передають “за всіма діючими поточними рахунками з емісією Платіжної картки та, зокрема за поточними рахунками з емісією Платіжної картки, що можуть бути відкриті Клієнтом у майбутньому”.
Народний депутат Ярослав Железняк відреагував на таке повідомлення, уточнивши, що ця частина вимоги стосується не тільки “ПриватБанку”, а й усіх інших банків.
“Це частина вимоги по всіх банках, яка установлена в Порядку затвердженому Кабміном. Якщо берете гроші – то і інформацію погодились передавати”, – написав у Телеграмі депутат.
Пізніше в “ПриватБанку” заявили, що діють виключно в рамках законодавства, передаючи інформацію про клієнтські операції для нарахування “Національного кешбеку”.
“ПриватБанк, як і всі учасники програми “Національний кешбек”, передає виключно інформацію щодо транзакцій витрат або повернень товарів у магазинах, які зареєстровані як продавці українських товарів. Передача цих даних передбачена Постановою КМУ № 952 від 20 серпня 2024 року. Будь-які інші операції чи дані клієнтів не розголошуються”, – зазначено у роз’ясненні на сайті банку.
Як клієнти ставляться до збереження банками інформації
Підтримуючи актуальну тему банківської таємниці народний депутат Ярослав Железняк запропонував цікаву статистику від Active Group щодо того, як українці оцінюють дії банків щодо дотримання банківської таємниці.
Народний депутат Ярослав Железняк робить очевидний висновок: багато громадян не вірять, що банки не передають дані клієнтів.
