Корисно знати

Мін’юст роз’яснив, як розпізнати цифрове насильство щодо жінок

Кожна людина має право на безпеку у цифровому просторі, але саме жінки стають найбільш уразливою категорією в онлайн-середовищі. За даними дослідження Economist Intelligence Unit, 85% опитаних жінок із 45 країн світу, включно з Україною, зіштовхувалися з насильством в інтернеті або ставали його свідками, а 38% мали особистий досвід такого насильства. Міністерство юстиції України вирішило роз’яснити основні види цифрового насильства, їх наслідки та способи захисту, повідомляє Комерсант український

Форми кібернасильства та їхній вплив

Цифрове насильство може проявлятися у різних формах, які, за словами фахівців Мін’юсту, слід розуміти та вчасно розпізнавати.

Найпоширенішими є:

• Надсилання листів і повідомлень з метою залякування чи шантажу.
• Поширення неправдивої інформації про особу.
• Злам електронних поштових скриньок чи акаунтів у соцмережах.
• Розміщення або розсилка інтимних фотографій.
• Використання особистої інформації з метою шантажу чи дискредитації.

“З розвитком технологій з’являються нові форми насильства, що часто залишаються поза увагою суспільства. Це не лише шкодить жінкам психологічно, але й створює реальні загрози для їхньої безпеки,” – зазначила представниця Мін’юсту.

Типи протиправної поведінки в цифровому середовищі

Згідно з Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок, основними типами цифрового насильства є:

• психологічне насильство,
• сексуальні домагання в інтернеті
• кіберсталкінг.

Найбільше наслідків для постраждалих може становити психологічне насильство, яке вчиняється в інтернеті. До нього відноситься:

• Кібербулінг ‒ цькування, спрямоване на приниження, образу чи залякування.
• Сексистська мова ворожнечі ‒ принизливі або дискримінаційні висловлювання на основі статі.
• Бодішеймінг ‒ образи або висміювання зовнішності жінки через соціальні мережі чи інші цифрові платформи.
• Деднеймінг ‒ використання старого імені жінки (наприклад, для трансгендерних осіб) з метою дискримінації або приниження.
• Флеймінг ‒ публічні агресивні або образливі коментарі, що створюють ворожу атмосферу.
• Тролінг ‒ провокаційні дії або коментарі, спрямовані на психологічний тиск чи приниження.
• Аутинг ‒ розголошення конфіденційної інформації про сексуальну орієнтацію, особисте життя або інші деталі без згоди.

“Домашнє насильство також може проявлятися в цифровому середовищі. Наприклад, контроль фінансів через онлайн-банкінг або зловживання персональними даними,” – пояснили в Мін’юсті.

Наступна група протиправної поведінки онлайн – сексуальні домагання в інтернеті, в тому числі секстинг (листування інтимного характеру) та кіберфлешинг (надсиланні небажаних зображень сексуального характеру через додатки для знайомств або обміну повідомленнями, за допомогою текстових повідомлень або технологій Airdrop чи Bluetooth).

Окрему групу проявів небезпеки для жінок в цифровому середовищі становить переслідування в інтернеті та переслідування за допомогою технологій (кіберсталкінг).

До такого виду переслідування відносять:

• погрози (сексуального, економічного, фізичного чи психологічного характеру),
• заподіяння шкоди репутації,
• спостереження та збір приватної інформації про постраждалу,
• крадіжка особистих даних,
• підбурювання до сексуальних дій, видаючи себе за потерпілу особу,
• переслідування зі спільниками з метою ізолювання постраждалої.

Як протидіяти та де шукати допомоги

Мін’юст наголошує: важливо не замовчувати випадки цифрового насильства.

“Ми маємо створювати простір, де кожна людина почувається захищеною. Це наше спільне завдання – протидіяти будь-яким формам насильства,” – підкреслили представники Міністерства.

Жертви можуть звернутися на Урядову гарячу лінію за номером 15-47 для отримання консультацій.