Мільйони гривень на будівництві витрачаються на сумнівних консультантів – Голова Держаудитслужби
18 Листопада 09:30
Незважаючи на реформи у будівельній галузі України, сотні мільйонів гривень зокрема й бюджетних коштів продовжують витрачатися на сумнівні консультаційні послуги. Система архітектурно-будівельного контролю залишається надмірно закритою, що створює сприятливі умови для корупції та непрозорого розподілу коштів. Про це йдеться у колонці Голови Держаудитслужби Алли Басалаєвої, повідомляє Комерсант український
.
Система дозволяє зловживання
Алла Басалаєва підкреслює, що однією з основних проблем є сертифікація експертів, які здійснюють технічний, авторський нагляд і експертизу проєктно-кошторисної документації. Після реформи 2017 року ці функції перейшли до приватних організацій. Так звані “сертифіковані спеціалісти” отримують право надавати послуги, якщо формально відповідають вимогам Мінінфраструктури. Проте головна проблема – відсутність відповідальності за їхні дії.
Приватні експертні організації лише підтверджують відповідність документації технічним нормам, але їхні висновки часто не витримують перевірки. Саме на етапі затвердження проєкту, як зазначає Басалаєва, закладається “бомба уповільненої дії”. Помилки у документації, неякісна експертиза та некоректні розрахунки пізніше призводять до значного здорожчання будівництва та зловживань.
Вражаючим є той факт, що кваліфікацію експерта технічного нагляду може отримати будь-хто з профільною освітою та трирічним досвідом роботи. Навчання та атестація коштують трохи більше 21 тисячі гривень. Таким чином, особи без належної підготовки й досвіду можуть впливати на розподіл бюджетних коштів.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Проблема з витратами на будівництво
Басалаєва наголошує, що витрати на супровідні послуги під час будівництва інфраструктурних об’єктів іноді перевищують 6% від загальної вартості. Наприклад, у проєкті на 3,8 мільярда гривень витрати склали понад 160 мільйонів гривень, зокрема:
- науково-технічний супровід – 12 млн грн;
- утримання служби замовника – 26 млн грн;
- здійснення технічного нагляду – 38 млн грн;
- послуги інженера-консультанта – 56,5 млн грн;
- виготовлення проєктно-кошторисної документації – 23 млн грн;
- експертиза проєктно-кошторисної документації – 1,3 млн грн;
- здійснення авторського нагляду – 3,3 млн грн.
“Чим дорожчий проєкт, тим більше грошей отримують так звані сертифіковані спеціалісти за інжинірингові послуги”,
– зазначає Басалаєва.
При цьому якість виконаних робіт часто не відповідає стандартам, а аудитори регулярно виявляють невиконані або неякісно виконані роботи.
Пропозиції Держаудитслужби
Басалаєва пропонує кілька рішень для зниження витрат:
- Запровадити обов’язкове обґрунтування кожного випадку збільшення вартості будівництва.
- Створити незалежну державну установу для сертифікації учасників будівництва.
- Відмовитися від залучення сторонніх консультантів, якщо у замовника вже є штатні спеціалісти.
- Переглянути вимоги до сертифікації експертів і посилити контроль за їхньою роботою.
Держаудитслужба наполягає, що впровадження цих змін дозволить зекономити сотні мільйонів гривень на державних будівництвах і підвищити ефективність використання бюджетних коштів.
