Металургійний переділ: Європа закриває ринок для іноземних постачальників
19 Березня 21:00
У березні 2025 року Європейський Союз (ЄС) оголосив про намір скоротити квоти на імпорт сталі на 15% з 1 квітня. Це рішення спрямоване на запобігання напливу дешевої сталі на європейський ринок після введення Сполученими Штатами нових тарифів на імпорт сталі та алюмінію, передає Комерсант український із посиланням на матеріал Reuters.
Європейські виробники сталі вже стикаються з високими цінами на енергоносії та конкуренцією з боку Азії та інших регіонів. Вони попереджають, що ЄС ризикує стати звалищем для дешевої сталі, перенаправленої з американського ринку, що може призвести до закриття європейських заводів.
Виконавчий віцепрезидент Європейської комісії з питань процвітання та промислової стратегії Стефан Сежурне зазначив, що в умовах, коли багато країн посилаються на національну безпеку і не дотримуються правил Світової організації торгівлі (СОТ), ЄС не може залишатися єдиним континентом, що дозволяє своїй промисловості руйнуватися. Він прогнозує, що виробники з Канади, Індії та Китаю прагнутимуть збільшити поставки в Європу з огляду на введення США 25%-го тарифу на імпорт сталі.
Генеральний директор німецького промислового концерну Thyssenkrupp, (другого за величиною виробника сталі в Європі), повідомив, що минулого року США імпортували близько 23 мільйонів метричних тонн сталі. Через нові тарифи ці обсяги тепер шукають інші ринки збуту, включно з Європою. На тлі цих новин акції ArcelorMittal, провідного виробника сталі в Європі, зросли на 0,9%.
Європейська комісія планує запровадити низку заходів, спрямованих на підтримку металургійної галузі, в рамках нового Європейського плану дій у галузі сталі та металів. Згідно з проєктом плану, ЄС розглядає можливість введення обмежень на імпорт. Комісія також має намір проконсультуватися з виробниками алюмінію про доцільність швидкого розслідування для запровадження захисних заходів.
Своєю чергою Стефан Сежурне наголосив, що ЄС має передбачати майбутні напруженості, війни та пандемії з огляду на минулий досвід залежності від російського газу. Він зазначив, що ЄС не хоче залежати від імпорту сталі, яка матиме вирішальне значення у відновленні військової промисловості після війни в Україні.
Для подальшого посилення наявних заходів захисту торгівлі планується переглянути правила державних закупівель у 2026 році, щоб віддати перевагу європейській сталі. Комісія також запровадить правило “плавка і розливання”, яке запобігатиме зміні походження металу шляхом мінімального перероблення.
Крім того, у співпраці з Європейським інвестиційним банком планують запустити пілотну програму для гарантування довгострокових контрактів на електроенергію, пріоритетно для виробників сталі та алюмінію. Подробиці цієї програми буде оголошено в другому кварталі 2025 року.
Сежурне зазначив, що ЄС прагне зберегти виробництво сталі в Європі та забезпечити можливість її перероблення всередині Євросоюзу. Він наголосив на стратегічній важливості сталі, заявивши, що без неї неможливе існування оборонної промисловості та автомобілебудування, які ЄС має намір зберегти.
Реакція європейських виробників сталі на план дій ЄС
Генеральний директор ArcelorMittal Адітья Міттал висловив підтримку плану, зазначивши, що він враховує терміновість ситуації та готовий розв’язувати ключові структурні проблеми, включно із захистом торгівлі та недоліками механізму вуглецевого регулювання імпорту. Він наголосив на необхідності швидкої дії для припинення недобросовісної торгівлі та демпінгу.
Конгломерат Thyssenkrupp Steel Europe назвав план дій “новаторським кроком” до забезпечення конкурентоспроможності та декарбонізації європейської сталеливарної промисловості. Компанія наголосила на важливості пріоритизації захисту торгівлі для забезпечення рівних умов і збереження робочих місць.
Металургійна компанія Aperam підтримала ініціативу щодо запровадження довгострокових заходів для захисту сталеливарного сектору ЄС від негативних наслідків перевиробництва сталі в Азії після закінчення терміну дії поточних захисних заходів у червні 2026 року. Компанія наголосила на необхідності швидкого й ефективного впровадження запропонованих заходів.
У компанії Outokumpu (Фінляндія) зазначили, що план дій визнає ключову роль сталі в Європі та вживає рішучих дій для зміцнення її конкурентоспроможності. Однак компанія наголосила, що залишаються нерозв’язані проблеми, як-от глобальні надлишкові потужності та спотворення з боку Китаю та інших країн, які вимагають більш рішучих рішень.
Норвезький виробник алюмінію Hydro висловив занепокоєння тим, що зі збільшенням тарифів на алюміній існує ризик перетворення Європи на звалище для виробників алюмінію, які шукають інші ринки. Компанія зазначила, що це може призвести до запровадження ЄС захисних заходів для алюмінію.
Реакція міжнародної спільноти на заходи ЄС
Європейська ініціатива щодо обмеження імпорту сталі та посилення контролю за торговими потоками викликала активні обговорення на міжнародній арені. Основні торгівельні партнери ЄС, включно з Китаєм, Індією та США, уважно стежать за розвитком ситуації, оцінюючи можливі наслідки для своїх економік.
Китай висловив стурбованість тим, що нові обмеження з боку ЄС можуть посилити глобальну торгівельну напруженість. Представники Міністерства торгівлі Китаю заявили, що такі заходи можуть вплинути на ланцюжки поставок і ускладнити китайським виробникам доступ на європейський ринок. Влада КНР розглядає можливість подання скарги до СОТ, стверджуючи, що дії ЄС є прихованим протекціонізмом.
США, запровадивши 25%-ві мита на імпорт сталі, тим самим переспрямували надлишкові поставки металу на європейський ринок. Вашингтон позитивно сприйняв кроки Брюсселя щодо захисту своєї металургійної галузі, оскільки це знижує тиск на американських виробників. Однак деякі американські компанії, що постачають сталь до Європи, висловили стурбованість можливим скороченням квот і підвищенням тарифів.
Індія, один з найбільших експортерів сталі, також розглядає альтернативні ринки збуту, оскільки обмеження ЄС можуть серйозно вплинути на індійську металургійну промисловість. Індійські офіційні особи вже почали консультації з Брюсселем, щоб визначити, наскільки сильно нові квоти позначаться на поставках індійської сталі в Європу.
Інші країни Азії, включно з Південною Кореєю, Японією і В’єтнамом, також стурбовані перспективою обмеження своїх поставок. Південнокорейські компанії, такі як POSCO, вже заявили про можливе скорочення обсягів експорту в ЄС і необхідність пошуку нових ринків збуту.
Економічні наслідки для Європи
Вжиті заходи можуть мати подвійний ефект на європейську економіку. З одного боку, посилення торгових бар’єрів допоможе захистити внутрішній ринок від демпінгових поставок і підтримати європейських виробників. З іншого боку, скорочення імпорту може призвести до зростання цін на сталь, що негативно позначиться на будівництві, машинобудуванні та автомобільній промисловості.
Економічні аналітики попереджають, що через нові обмеження можливе зростання цін на металопрокат в ЄС, що призведе до збільшення собівартості продукції в ключових секторах економіки. Компанії, що займаються будівництвом і виробництвом автомобілів, уже сигналізують про ризики подорожчання кінцевої продукції.
Водночас плани ЄС щодо посилення інвестиційної підтримки промисловості, включно з субсидіями та податковими пільгами для металургійних компаній, можуть частково компенсувати негативні наслідки. Європейська влада впевнена, що ці заходи дадуть змогу зберегти конкурентоспроможність галузі та знизити залежність від імпорту сталі.
Довгострокові перспективи та можливі зміни в стратегії ЄС
Експерти прогнозують, що в майбутньому ЄС може посилити політику регулювання імпорту сталі, особливо якщо в інших країнах і далі запроваджуватимуть нові протекціоністські заходи. Можливі такі кроки:
- посилення антидемпінгових розслідувань проти країн, що постачають сталь за заниженими цінами;
- додаткові обмеження на імпорт металів, крім сталі (наприклад, алюмінію і міді);
- посилення заходів підтримки для європейських виробників, включно з державними субсидіями та податковими пільгами;
- розширення CBAM (вуглецевого податку на імпортовану продукцію) для захисту внутрішнього ринку.
На думку експертів, запровадження нових правил у ЄС може стати частиною глобальної тенденції до збільшення торгівельних бар’єрів і посилення конкуренції за ринки збуту. У цьому контексті подальший розвиток ситуації залежатиме від реакції основних торгівельних партнерів Євросоюзу та здатності європейських виробників адаптуватися до нових умов.
