Металолом з України: хто купує і скільки країна заробляє
22 Травня 21:14
У квітні 2025 року Україна суттєво збільшила експорт чорного металолому, досягнувши 46 321 тонни. Це на 16% більше, ніж у березні, та на 95% більше порівняно з квітнем 2024 року, пише «Комерсант Український» із посиланням на бізнес-медійну організацію Kallanish Commodities.
Основним імпортером залишалася Польща, яка прийняла 38 310 тонн, що на 44,5% більше, ніж у попередньому місяці. Загальний дохід від експорту чорного брухту у квітні склав 17,3 мільйона доларів США, що на 60,1% більше, ніж у березні, та на 90% більше, ніж у квітні 2024 року.
За період січень–квітень 2025 року Україна експортувала 127 209 тонн брухту, що на 45,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Польща залишалася ключовим імпортером з обсягом 114 240 тонн. Невеликі партії також були відправлені до Греції та Німеччини. Загальний дохід від експорту за перші чотири місяці року збільшився на 39,4% і склав 39,3 мільйона доларів США.
Раніше Міністерство економіки України запропонувало запровадити ліцензування та квотування експорту чорного брухту, встановивши нульову квоту на 2025 рік. Це було зроблено з метою запобігання перевантаженню брухту з України через країни ЄС на великі закордонні ринки.
У 2021 році Верховна Рада України підвищила мито на експорт чорного брухту до 180 євро за тонну (204 долари США). Проте для поставок до країн Європейського Союзу діє мінімальне мито.
За підсумками 2024 року експорт брухту з України склав 293 190 тонн, що на 60,7% більше, ніж у 2023 році. Основний обсяг експорту (81,8%) припав на Польщу, за якою йшли Греція (13,7%) та Німеччина (3,2%). Дохід від цього експорту становив 91,3 мільйона доларів США, що на 73,2% більше, ніж у попередньому році.
Українська асоціація вторинних металів “УАВтормет” прогнозувала, що до кінця 2025 року обсяг експорту брухту може досягти 350 тисяч тонн, що відображає подальше зростання майже на 20%.
Водночас українські металургійні підприємства у 2024 році збільшили закупівлю брухту на 37% порівняно з попереднім роком – до 1,7 мільйона тонн. Внутрішнє постачання брухту на українські підприємства зросло на 30% і склало 1,34 мільйона тонн.
Асоціація очікує зниження споживання брухту до 1,1–1,2 мільйона тонн цього року через прогнозоване зменшення обсягів виробництва сталі, які, за їхніми прогнозами, у 2025 році впадуть до 6,5–6,8 мільйона тонн. У 2024 році виробництво сталі в Україні зросло на 21,6% і сягнуло 7,58 мільйона тонн.
Таким чином, попри зростання експорту брухту, Україна стикається з викликами щодо забезпечення внутрішніх потреб металургійної галузі та необхідністю регулювання експорту для збереження стратегічної сировини.
Читайте також: Внаслідок війни Україна завалена брухтом: експерти попереджають про наслідки зупинки експорту металолому
Головні виклики української металургії у 2025 році
У квітні 2025 року операційний директор групи “Метінвест” Олександр Мироненко озвучив основні виклики, які стоять перед українською металургією у 2024–2025 роках. На його думку, це три ключові проблеми: зростання тарифів від державних монополій, нестача брухту та кадровий дефіцит.
Зростання тарифів б’є по собівартості продукції
Мироненко нагадав, що з 2021 року тариф на передачу електроенергії в Україні виріс у 2,3 раза, вартість транспортування газу — в чотири рази, а залізничні тарифи піднялися на 70–140%. Такі зміни значно ускладнили роботу металургійних підприємств. Наприклад, саме через високу собівартість енергоресурсів та логістики досі не працює Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат.
Держмонополії просто перекладають свої фінансові проблеми на промисловість. Ми закликаємо до перегляду такої політики та до конструктивного діалогу. Наприклад, «Укрзалізниця» наразі розглядає можливість підвищення тарифів ще на 37%. Якщо це рішення буде ухвалено, національні виробники можуть не витримати конкуренції, — пояснив Мироненко.
Брухт: замість виробництва — на експорт
Ще одна критична проблема — стрімке зростання експорту брухту чорних металів. Обсяги вивезення сировини зросли ушестеро, що ставить під загрозу роботу вітчизняної металургії. Мироненко підкреслив, що для країни перероблення 1 тонни брухту всередині держави вигідніша: це забезпечує $1200 валютного виторгу та близько 15 тисяч гривень податкових надходжень. Втрата такої сировини — це втрата валютних надходжень і робочих місць.
Кадровий дефіцит посилюється мобілізацією
Третій виклик — це нестача робочої сили. За оцінками компанії, дефіцит кадрів становить 10–15% від загальної кількості необхідного персоналу. Водночас офіційне працевлаштування часто обертається для співробітників повісткою до ТЦК.
Ми не ховаємо людей і не переводимо їх у тінь, але виходить, що офіційне працевлаштування обертається для людини відправкою на фронт. Це створює додаткові ризики та знижує мотивацію людей працювати. Зараз ми ведемо переговори з Міністерством оборони, щоб напрацювати компромісний механізм і зберегти робочі місця, — підкреслив Мироненко.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
