Менше пільг — більше перевірок: що готує Європа біженцям з України
5 Червня 16:42
РОЗБІР ВІД 
Європейський Союз розпочинає розробку скоординованого плану підтримки повернення громадян України на батьківщину, хоча режим тимчасового захисту для українських біженців буде продовжено до березня 2027 року. За попередніми даними, Брюссель рекомендує створити так звані «центри єдності» — структури, що надаватимуть консультаційну та логістичну підтримку українцям, які розглядають можливість повернення.
Перші такі центри планують відкрити в Німеччині та Іспанії. Водночас деякі країни ЄС вже вживають заходів, аби змусити українців залишити їхню територію. Як змінилася політика іноземних держав щодо українських біженців і до чого це може призвести — з’ясовував «Комерсант Український».
Платний проїзд, скасування пільг на житло та інші незручності
Тимчасовий захист у Євросоюзі мають 4,5 мільйона українців, але на тлі переговорів про припинення вогню та можливе перемир’я в ЄС починають задумуватись, що робити з українськими біженцями. На засіданні Ради ЄС із внутрішніх справ у червні розглядатимуть питання про те, чи продовжувати програму захисту українців у разі перемир’я.
«Ми розглядаємо різні варіанти, включно з продовженням або не подовженням тимчасового захисту залежно від розвитку подій — перехід до національних статусів для роботи, навчання або з сімейних обставин, а також підтримка тих, хто повертається додому в Україну», — заявив на брифінгу речник Єврокомісії з питань внутрішніх справ ЄС Маркус Ламмерт.
Водночас директиву про тимчасовий захист у державах-членах ЄС продовжили до 4 березня 2026 року, а це означає, що до цього терміну юридичних підстав для скасування точно не буде. Але в деяких країнах щодо українців почали діяти зовсім інші правила.
З 1 травня в Чехії українцям перестали надавати спеціальний дозвіл на довгострокове перебування (ZDP). Це для тих, хто за цей час адаптувався в країні, знайшов роботу, вивчив мову і вирішив залишитися. Тимчасовим захистом у країні користуються майже 397 тисяч українців.
З травня змінилося життя 35 700 українців в Естонії. У Таллінні їм припинили компенсувати витрати на житло та перекладачів. Але очікується, що згодом такі ж правила діятимуть і в інших регіонах Естонії. Також естонська влада скасувала безкоштовний проїзд у громадському транспорті для біженців, які не зареєстровані жителями Таллінна.
Безкоштовний проїзд для українських біженців у столиці Угорщини діятиме до 30 червня 2025 року. Йдеться про всі типи громадського транспорту, крім маршруту 100E (експрес до аеропорту), фунікулера, туристичних трамваїв і водного транспорту.
У Румунії, де нині проживає близько 180 тисяч українців зі статусом тимчасового захисту, також очікуються скорочення деяких пільг. Але це буде після президентських виборів. Поки ж румунський уряд продовжив до 31 грудня 2025 року гуманітарну допомогу українцям, які виїхали із зони бойових дій і перебувають у складних обставинах, і зберіг усі виплати.
Від загрози депортації до грошових заохочень
Та попри все, чимало урядів хочуть, щоб частина українців покинула їхні країни. Через нестачу місць нідерландські муніципалітети змушені відмовляти українцям в притулку, а до Нідерландів приїхало понад 120 тисяч біженців, із них майже 94 тисячі проживають у муніципальних центрах.
Закінчився «медовий місяць» для українців у Польщі, де, за офіційною статистикою, проживає щонайменше 2,5 мільйона українців — близько 7% населення країни. У Польщі почастішали випадки дискримінації та ворожого ставлення до українців, про що розповідають самі біженці.
Українці, які перебувають у Польщі навіть на законних підставах, можуть опинитися під загрозою депортації у разі порушення чинного законодавства, зокрема — міграційних правил чи інших законів. Взялися наводити лад найсерйознішим чином. Посилили перевірки щодо перебування з простроченою візою чи картою побиту, праці без дозволу або на неофіційних умовах, а також подання неправдивих чи неповних даних під час оформлення документів.
Не церемоняться з українцями, які скоїли кримінальне правопорушення або серйозне адміністративне порушення — це може бути підставою для видворення. Також під ризиком депортації перебувають ті, чия поведінка становить загрозу громадському порядку.
Попри це, Польща продовжує підтримувати українських біженців. Українці можуть отримати номер PESEL UKR — статус тимчасового захисту. Він дає право на легальне перебування і соціальні пільги на території Польщі до 30 вересня 2025 року. Після цієї дати статус українців із цим номером поки що невизначений.
Лише деякі країни йдуть на відчайдушний крок — пропонують гроші за повернення в Україну. Наприклад, Швейцарія вирішила платити по 500 швейцарських франків дорослим і 250 — неповнолітнім за повернення. Але не більше 2 тисяч франків на родину. З 1 січня 2026 року Швеція значно збільшить фінансову допомогу для мігрантів, які самостійно вирішать повернутися до країн походження — з нинішніх 900 євро до 32 тисяч євро на одну дорослу людину.
З кожним роком війни — менше охочих повернутися
Як вважають соціологи, з одного боку, Україна буде рада поверненню біженців, з іншого — ті, хто вже прожив за кордоном три роки, там асимілювалися й не горять бажанням повертатися. Особливо це стосується тих, кому нікуди повертатися — хто втратив дім, роботу, близьких. І це цілком зрозуміло. І навіть скорочення пільг у деяких країнах не змусить українців купувати квиток назад.
«Так, є країни, які позбавляють певних пільг, а є ті, що залишають усе як було. Але це не політика ЄС, а політика окремих країн. Якщо десь українцям створять зовсім нестерпні умови — вони переїдуть в іншу країну, де діють пільги. На жаль, чим довше триває війна, тим менше українців-біженців захочуть повертатися. Якщо мир буде укладено сьогодні, то близько чверті повернуться відразу. Але з кожним роком таких охочих менше. Якщо у 2022 році планували повернутися приблизно 80% біженців, то нині їх ледь 40%», — розповідає «Комерсант Український» директор Інституту соціології НАНУ Євген Головаха.
Масового повернення українців додому очікувати не варто — незалежно від того, які перепони будуть створені. Повернуться лише ті, хто не адаптувався за кордоном, не знайшов роботи, не вивчив мову і має житло в Україні. Робота в Україні є, вакансій багато, але зарплати нижчі, ніж, скажімо, в Польщі, а ціни на продукти вищі, зазначає соціолог. Та варто розуміти: іноземці не терпітимуть нахлібників — вони не чіпатимуть тих, хто працює і не порушує закони.
«Маємо приклад — п’ять років війни на Балканах, після якої повернулися 30% біженців. У нас поки триває третій рік, і є шанс, що повернуться 40%, але якщо війна затягнеться — можна буде розраховувати лише на 30%. Щороку ситуація погіршується. І в нас є ще одна проблема — це возз’єднання чоловіків із сім’ями, які залишились за кордоном після війни», — підкреслює Євген Головаха.
Як вважає соціолог, саме від того, яку політику щодо українських біженців обере Євросоюз, залежатиме, скільки і коли повернуться, а скільки поїдуть шукати щастя у світі.
Авторка: Алла Дуніна
