Майно олігарха-втікача передали державі: деталі справи Жеваго
5 Березня 06:22
Майно олігарха-втікача передано до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). Про це повідомляє Комерсант український з посиланням на пресслужбу Державного бюро розслідувань (ДБР) та Офіс генпрокурора.
У повідомленнях не називається ім’я фігуранта, проте, як виходить з матеріалів, йдеться про Костянтина Жеваго, який є бенефіціарним власником збанкрутілого банку «Фінанси і кредит» і наразі перебуває за кордоном.
Зазначається, що майно було арештоване в рамках розслідування ДБР щодо підозри олігарха та його спільників у розтраті 113 млн дол. з банку “Фінанси та Кредит”.
28 лютого 2025 року Печерський районний суд міста Києва ухвалив рішення задовольнити клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про передачу до АРМА корпоративних прав 16 підприємств, що належать до бізнес-імперії олігарха. Серед них 49,5% статутного капіталу ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Ухвала суду передана до АРМА для виконання.
Які активи Жеваго арештовані
Арешт було накладено на майно підозрюваного олігарха та пов’язаних із ним юридичних осіб, зокрема акції його підприємств на сотні мільйонів гривень, корпоративні права товариств та 26 об’єктів нерухомості.
Крім того, під арештом перебуває майно інших юридичних осіб, пов’язаних із колишнім депутатом, серед яких:
- 14 майнових комплексів;
- 21 частина майнових комплексів;
- 30 нежитлових приміщень;
- 10 квартир та яхта.
Зазначається, ще у жовтні 2020 року активи, вартість яких перевищує 300 млн грн, були передані до АРМА.
До цього майна входять корпоративні права, кошти та 26 об’єктів нерухомості, серед яких оздоровчі комплекси, готелі, житлові та комерційні приміщення, розташовані в центральних частинах Києва, Харкова, Полтави та Кривого Рогу. Загальна площа цих об’єктів складає понад 22 тис. кв. м.
Що відомо про справу Жеваго
Нагадаємо, САП повідомила Жеваго про підозру у так званій “справі Князєва” щодо отримання суддею нібито неправомірної вигоди за рішення на користь бізнесмена стосовно купівлі ним 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.
ВАКС уже розпочав слухання “справи Князєва” по суті.
Жеваго, за даними слідства, перебває за межами України.
27 грудня 2022 року українського бізнесмена було затримано на гірськолижному курорті Куршевель у французьких Альпах. Згодом, суд у Франції остаточно відмовив в екстрадиції Жеваго в Україну.
Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський підписав указ про санкції РНБО проти колишнього президента України, нардепа Петра Порошенка, олігарха Ігоря Коломойського, його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова, проросійського політика, екснардепа, який нині в росії Віктора Медведчука, бізнесмена, розшукуваного по справі банку “Фінанси і Кредит” Костянтина Жеваго.
Що передбачають санкції проти Жеваго
13 лютого указ про введення санкцій опублікували офіційно. Крім Порошенка, РНБО також ввела обмежувальні заходи проти Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Костянтина Жеваго й Віктора Медведчука.
Санкції проти усіх п’ятьох є безстроковими й однаковими, вони передбачають 17 обмежень:
- позбавлення державних нагород України та інших форм відзначення;
- тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами;
- повне припинення торговельних операцій;
- повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;
- запобігання виведенню капіталів за межі України;
- зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
- заборону участі у приватизації, оренді державного майна;
- заборону користування радіочастотним спектром України;
- повне припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж;
- заборону здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг;
- повну заборону на заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішні води, порти та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;
- заборону збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких підсанкційна особа володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
- запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;
- припинення дії торговельних угод, спільних проєктів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;
- заборону передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності;
- заборону на набуття у власність земельних ділянок;
- інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим законом (заборона укладення договорів та вчинення правочинів; заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, виданих цією особою; заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов’язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь особи щодо якої застосовані санкції та осіб, що діють від її імені).
