Куди рухається НАТО: Україна щит Європи чи обмежений у правах партнер?
15 Листопада 2024 19:48
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив про підтримку гуманітарної та економічної допомоги Україні, а також висловив готовність сприяти її інтеграції до Європейського Союзу. Втім, проти вступу України в НАТО. Водночас генсек Альянсу Марк Рютте назвав пріоритет номер один – щоб путін не переміг в Україні. Чого чекати Україні на найближчому саміті НАТО, який відбудеться в Гаазі у червні 2025 року та як може вплинути на ситуацію новообраний президент США Дональд Трамп – «Комерсант Український» розбирався.
Україна навряд чи отримає запрошення приєднатися до Північноатлантичного альянсу під час найближчого саміту НАТО в Гаазі. Таку заяву зробив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш в ефірі телеканалу TVN24.
“Ніщо не говорить про те, що на найближчому саміті НАТО в Гаазі це запрошення буде [зроблено Україні],” – наголосив Косиняк-Камиш.
Він також підкреслив, що перешкоди для інтеграції України до Альянсу зберігаються не лише з боку США, але й з боку деяких країн-сусідів Польщі.
Заяви польського міністра підтверджують наявність серйозних дискусій серед членів НАТО щодо часу та умов потенційного членства України. Попри те, що багато союзників висловлюють підтримку Україні в її прагненні вступити до Альянсу, є країни, які обережно ставляться до цього питання, враховуючи триваючу війну з росією та пов’язані ризики.
Серед тих, хто категорично проти вступу України до Північноатлантичного альянсу – премєр Словаччини Роберт Фіцо. Аргументує це потенційною загрозою глобальної ескалації.
“Членство України в оборонному союзі НАТО могло б призвести до спалаху третьої світової війни,” – наголосив Роберт Фіцо.
Фіцо запевнив, що доки він обіймає посаду прем’єра, Словаччина буде протистояти прийняттю України до НАТО, яка сама є членом Альянсу з 2004 року.
Крім того, прем’єр Словаччини неодноразово висловлювався за проведення переговорів з росією, називаючи це шляхом до врегулювання конфлікту. Він також виступає проти транспортування зброї через територію Словаччини та збільшення військової допомоги Україні.
“Збільшення поставок озброєння Києву лише стимулює подальші вбивства та затягує війну на невизначений термін,” – заявляв Фіцо раніше.
Риторика словацького прем’єра, яка нерідко має проросійський характер, викликає суперечливі оцінки серед його міжнародних партнерів. Втім, робити прогнози щодо вступу України в НАТО ще зарано.
Новий світопорядок – нові виклики для НАТО: Україна потрібна альянсу
Колишній секретар польської делегації в Парламенті НАТО Пьотр Кульпа в ексклюзивному інтерв’ю «Комерсант Український» поділився своїми думками щодо нових геополітичних викликів і ролі України в зміненому світопорядку.
За словами Кульпи, світ входить у нову фазу глобальних відносин, де головним викликом для США стає Китай.
“Китай має низку проксі-країн, таких як Росія, Північна Корея, Іран, які діють у різних регіонах, намагаючись розпорошити сили США. Це робиться для того, щоб довести: Америка не здатна одночасно справлятися з усіма світовими конфліктами,” – пояснив Пьотр Кульпа.
Кульпа зазначив, що за нинішніх умов США намагаються зменшити кількість активних конфліктів, де вони залучені.
“Ми бачимо цю тенденцію у конфліктах на Близькому Сході та в Україні. Україна, на думку США, має унікальний потенціал. Її армія, яка налічує понад мільйон осіб, може стати важливим елементом у глобальній стратегії стримування, зокрема в Азійсько-Тихоокеанському регіоні”, – Пьотр Кульпа
Експерт наголосив, що Україна вже сьогодні виконує роль щита, захищаючи Європу від російської агресії. У цьому контексті Кульпа припускає, що НАТО змінюватиме свої підходи до співпраці з Україною, формуючи нові принципи військового партнерства.
“Ми будемо свідками нового підходу до НАТО як стримуючого союзу, заснованого на реальній силі. Зокрема, європейські країни-члени НАТО, найімовірніше, будуть змушені оплачувати утримання української армії, щоб зберігати стабільність у регіоні,” – додав Кульпа.
Таким чином, за словами експерта, Україна не лише зміцнює свою позицію на міжнародній арені, але й стає невіднятною частиною нової архітектури європейської та світової безпеки.
Автор — Анастасія Федор