Криза довіри до ДПС: податкова намагається перезапустити стосунки з бізнесом
28 Квітня 21:20
Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко заявив про кризу довіри з боку українського бізнесу. Про це посадовець розповів в інтерв’ю “Економічній правді”, передає «Комерсант Український».
Кравченко визнав, що український бізнес бачить у податковій не партнера, а ворога. Причини не лише в окремих інцидентах блокування податкових накладних чи віднесення підприємств до ризикових, а в системній кризі всередині самої служби. Фактично, до останнього часу Податкова нагадувала середньовічну феодальну мозаїку: кожен департамент — окреме князівство, кожна область — самостійна фортеця без комунікації з центром.
Зустрічі з бізнесом, які зараз активно проводить Кравченко, — не просто PR-акція. Це спроба відновити зламані мостові артерії між фіскальним органом і реальним сектором економіки. Як визнає сам голова служби, в деяких регіонах очільника ДПС бізнес не бачив п’ять років. Це рівнозначно тому, що банк не бачив своїх клієнтів половину стандартного терміну іпотеки.
“Ми проводимо зустрічі з бізнесом. У Дніпрі голову Податкової вже п’ять років не бачили, наприклад. В інших областях схожа ситуація. Остання наша зустріч була з асоціаціями виробників меду та горіхів. Не дуже приємна розмова, тому що бізнес відчуває, що ми вороги. А ми не вороги”, – сказав Кравченко.
Стратегічна мета реформи Кравченка, про яку він теж поговорив із журналістами медіа, — не змінити окремі процедури, а “перепрошити” саму логіку взаємодії між державою і бізнесом. Для цього ДПС створює консультаційні центри, де компаніям будуть пояснювати причини їх ризикового статусу — не через штрафи та санкції, а через діалог і підтримку.
Голова ДПС України також розповів про те, що його відомство намагається одночасно зменшити кількість заблокованих накладних до 0,2% (проти 0,76% у 2024 році) та розширити перелік критеріїв для безумовної реєстрації документів. Це ніби спроба перетворити податкову систему з контролера на партнера: зменшити тертя там, де “білий” бізнес потерпав разом із тіньовими гравцями.
Але у цієї медалі є зворотній бік: Кравченко відкрито визнає, що у разі використання нових “вікон можливостей” для ухилення від податків, ДПС спільно з Бюро економічної безпеки буде діяти жорстко. Фактично, мова йде про перехід від тотального контролю до точкового аналітичного нагляду, подібного до практик в країнах ОЕСР.
Чому в Україні низький рівень довіри до фіскальних органів
Питання довіри — центральний елемент Національної стратегії доходів до 2030 року, розробленої Міністерством фінансів України наприкінці 2023 року. Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово наголошував, що жодні реформи не будуть впроваджені без зростання довіри до фіскальних органів. У документі навіть передбачений спеціальний розділ 4.2.1(b) — “Підвищення довіри громадськості та створення позитивного іміджу ДПС”, що визначає конкретні заходи та механізми оцінки їх ефективності.
Втім, основа для розробки цієї стратегії виявилася сумнівною. Фіскальні органи орієнтувалися на дані Глобального опитування 2022 року, яке показувало, що 64–75% населення і бізнесу довіряють ДПС. Але при глибшому аналізі виявляється, що вибірка була перекошеною: переважно опитували громадян, які взаємодіяли з Податковою через електронні сервіси, а не підприємців із реальним досвідом спілкування з фіскальними інспекторами. Питання у цьому опитуванні стосувалися переважно доступності онлайн-послуг і ввічливості співробітників.
Коли ж Світовий банк у 2024 році провів нове дослідження, результати виявилися зовсім іншими: лише 7,8% респондентів погодилися, що фіскальні органи діють справедливо, тоді як майже половина висловила недовіру. Опитування InfoSapience для CASE Україна додатково зафіксувало, що понад половина підприємців вважають Податкову безрезультативною у боротьбі з ухиленням від сплати податків, а майже кожен п’ятий підприємець упевнений у системних зловживаннях з боку фіскалів.
Таким чином, підґрунтя Нацстратегії базувалося на ілюзіях про високий рівень довіри, які не витримують зіткнення з реальністю. Справжній стан речей демонструє, що бізнес вважає Податкову радше перешкодою, ніж партнером.
Тепер перед Міністерством фінансів стоїть вибір: або вперто триматися за ідеалізовану версію реальності та ризикувати провалом стратегії, або визнати реальні настрої бізнесу й громадськості та переглянути Нацстратегію, адаптувавши її до викликів сучасності.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
