Економіка

Криптобізнесмен Микола Удянський заявив, що за допомогою p2p-платежів намагався обходити військові обмеження НБУ

Криптобізнесмен Микола Удянський зробив самовикриття на жовтневій конференції N Crypto Awards 2024 у Києві. Під час публічного виступу він розповідав, як на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році намагався врятувати торгівлю на своїй криптобіржі Qmall, обходячи обмеження Національного банку за допомогою p2p-платежів. Однак це не допомогло зупинити відтік капіталу і стабілізувати торгівлю, інформує Комерсант український з посиланням на висловлювання самого Удянського.

«Нацбанк відключив гривню, і ми (торги на біржі, – ред.) прийшли до нуля. Пробували різні варіанти. Що ми лише не пробували і (відновити через, – ред). p2p, але це не допомогло. Люди почали виводити свої гроші та продавати, ведмежий ринок», — зазначив Удянський.

Політика НБУ

Як відомо, у перший день великої війни, 24 лютого 2022 року, Нацбанк ввів низку заборон і обмежень на купівлю/продаж іноземної валюти, зняття/перерахування валютних та гривневих коштів бізнесом і населенням. Їх було затверджено постановою НБУ №18 «Про роботу банківської системи на період воєнного стану», до якої протягом наступних 2,5 років було внесено понад 60 різних доповнень і уточнень.

Багато з цих обмежень згодом коригувалися та пом’якшувалися. Проте фізичні особи й досі не можуть вільно купувати іноземну валюту в безготівковій формі: до 50 тис. грн/міс. на поточний рахунок і до 200 тис. грн/міс. на депозитний в одному банку.

Також діє обмеження на зняття готівки з будь-якого рахунку — до 100 тис. грн на день, що ускладнює життя вкладникам, зокрема, коли мова про завершення терміну депозитів. Також ще існує заборона на перекази з гривневих карт на іноземні рахунки, що раніше дозволяло конвертувати кошти в іноземну валюту і виводити їх з країни. Крім того, Нацбанк обмежує низку інших операцій:

• p2p-перекази з валютних карт — до 100 тис. грн/міс.;
• закордонні розрахунки з гривневих карт — до 100 тис. грн/міс.;
• зняття готівки за кордоном з гривневих карт — до 12,5 тис. грн на тиждень і 50 тис. грн/міс.

Багато з цих заборон було запроваджено у відповідь на різні обхідні схеми, які виникли після початку повномасштабної війни. Наприклад, «картковий туризм», коли українці перетинали кордон для зняття євро/доларів з гривневих карт з подальшим перепродажем на батьківщині за вигіднішим курсом.

Національний банк відстежував ці схеми і намагався оперативно їх блокувати.

Наймасштабнішою стала кампанія НБУ проти p2p-переказів, згаданих Миколою Удянським. Нацбанк розгорнув боротьбу проти того, що спочатку називали некоректними і навіть незаконними переказами, а пізніше ввели по всій Україні тотальну заборону на p2p-перекази понад 150 тис. грн з кількома винятками. Ці нововведення набули чинності зовсім нещодавно, з 1 жовтня 2024 року. Чиновники пояснили, що були змушені це зробити через використання різноманітних схем і в рамках боротьби з «дропами» (людьми, які передавали свої картки третім особам, зокрема картковим шахраям і схемникам).

Влада загалом наразі дійсно активно бореться з операціями населення на крипторинку з українських карт. Відбувається блокування рахунків, їх закритя, часто, у примусовому (односторонньому) порядку. Цілком логічно, що такий розвиток подій можна вважати наслідком значної кількості обхідним схемам, до який, як засвідчив сам Микола Удянський, криптобіржі таки вдавалися.

У підсумку ж, страждають численні споживачі банківських послуг, що підтверджується статистикою скарг на порталах відгуків про роботу банків.

За даними Нацбанку, внаслідок запроваджених обежень уже було розірвано відносини з 80 тис. громадян. Це явище стало настільки поширеним, що найбільший у країні роздрібний ПриватБанк (понад 24 млн рахунків фізичних осіб) уже не вдаєтьється до роз’яснень своїх дій у кожному окремому випадку, а просто опублікував відомості про заборону на криптовалютні транзакції зі карт на своєму офіційному сайті.

В поясненні, зокрема, зазначено, що «операції з криптовалютою тимчасово заборонені», а також уточнено, що в них бачать «високий фінансовий ризик».

Такі операції банки виявляють під час фінансового моніторингу — обов’язкової процедури. Як відомо, вона передбачає не лише внутрішні перевірки фізичних осіб, а й подання звітів до Національного банку та фінансової розвідки — Держфінмоніторингу.

Не виключено, що під час впровадження обхідних схем в Україні з’являтимуться все нові та нові обмеження та заборони, що завжди підтверджувало керівництво НБУ, наголошуючи на важливості якості фінансового моніторингу.

Очевидно, що криптовалютні діячі перебувають сьогодні в полі зору та контролю влади. Принаймні до моменту повної легалізації криптовалютного ринку в Україні та затвердження правил для оподаткування доходів від відповідної діяльності, чого поки що не сталося.

Не виключено тепер, що в процесі цієї роботи Нацбанк та Держфінмоніторинг можуть зацікавити й публічні заяви Миколи Удянського, процитовані вище.