Командир АЗОВу Денис Прокопенко розповів, як можна покращити управління військами та стійкість оборони
19 Листопада 10:42
“Велика війна потребує великих змін і йдеться тут про принципи ведення війни, процедури управління військами, роль та місце підрозділів на полі бою, а не про широкий асортимент західного озброєння та красиві таблички на дверях кабінетів”. Так розпочинає свій допис у Фейсбуці, присвячений реформуванню війська, командир 12-ї бригади спецпризначення АЗОВ, полковник Денис Прокопенко, інформує Комерсант український.
На його переконання, стратегічні помилки в плануванні неможливо компенсувати на тактичному рівні, коли противник має велику перевагу практично в усьому. Денис Прокопенко пропонує розглянути одну з переваг, яку противник якісно використовує з самого початку повномасштабного вторгнення, організовуючи управління на рівні дивізій, корпусів та армій, що полегшує йому процес планування та застосування військ.
Командир 12-ї бригади спецпризначення АЗОВ у своєму дописі коротко проаналізував плюси створення дивізій/армійських корпусів у веденні повномасштабної війни.
1. Єдність командування. Командир дивізії/армійського корпусу, які варто створювати на фундаментах боєздатних бригад за рахунок скорочення мертвонароджених організмів, які втратили свою боєздатність, так і не набувши її, зможуть організовувати бойову та спеціальну підготовку в штатних підрозділах, особисто відповідати за процес та якість підготовки, тверезо оцінювати бойові спроможності та відповідно ставити задачі за призначенням кожній бригаді/полку.
2. Ініціатива. Більш впевнено, не втрачаючи ініціативи та ситуативної обізнаності, можна буде керувати штатними підрозділами на лінії бойового зіткнення, без приданих сил, маючи все своє, крім авіації.
3. Простота. Покращення процесу управління військами та стійкості оборони.
4. Економія зусиль. Стійке управління військами дасть змогу збільшувати операційні зони та смуги оборони на лінії бойового зіткнення (навіть на ділянках прориву).
5. Безпека. Зменшення потреби затикання дір та тушіння пожеж приданими підрозділами, що ускладнює взаємодію та майже ніколи не дає бажаного результату, у разі відсутності фундаментального підходу.
6 . І найголовніше – зменшення ручного управління на тактичному рівні, в свою чергу дасть змогу генералітету займатися питаннями стратегічного планування, (бо це їх обовʼязки) та більш пріоритетними задачами, такими як стратегічна оборона, до якої входить комплекс досі не розпочатих заходів.
Денис Прокопенко висловив сподівання, що ми нарешті почнемо проводити реальні реформи і накопичувати, чи хоча б не розпорошувати, ресурси для довгоочікуваної перемоги.
