Бізнес

“Клуб білого бізнесу”: підприємці просять спростити вхід. Але не всі

Компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації звернулись до Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України та парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики з пропозицією розглянути можливість вдосконалення критеріїв зарахування до «Клубу білого бізнесу» та внесення відповідних змін до Податкового кодексу. Про це повідомили в Асоціації, інформує Комерсант український.

Там, зокрема навели результати опитування «Податковий індекс», які засвідчують, що 46% опитаних компаній прагнуть потрапити до Переліку сумлінних платників податків і при цьому мають зауваження щодо критеріїв відбору.

При цьому в Асоціації посилаються також на досвід низки відомих компаній з різних сфер економіки, зокрема аграрної сфери та телекомунікацій, які не змогли потрапити до Переліку добросовісних платників через недосконалість критеріїв, незважаючи на високий рівень дотримання податкової культури та виконання зобов’язань зі сплати податків та зборів.

З огляду на це в Європейській Бізнес Асоціації вважають за доцільне доопрацювати поточні критерії, а саме внести низку змін до Податкового кодексу – так, щоб це сприяло включенню добросовісних платників податків до Переліку.

Що пропонують представники бізнесу

Асоціація пропонує зміни, що мають більш чітко диференціювати одиничні випадкові або неусвідомлені помилки та навмисні порушення, а також пропонує змінити критерій рівня сплати податків та використовувати середньозважений показник замість середньоарифметичного.

Також бізнес пропонує встановити допустиму межу у 10% незавершених розрахунків, адже навіть добросовісні експортери можуть стикатися з несвоєчасними валютними розрахунками.

Додатково, пропонується дозволити разову зміну основного виду діяльності без втрати статусу сумлінного платника протягом 12 місяців, оскільки підприємства можуть змінювати свою діяльність через ринкові умови, реструктуризацію або зміну економічної ситуації.

Бізнес-спільнота Асоціації відкрита до діалогу та готова долучатися до експертних обговорень і напрацювань необхідних змін для забезпечення належних умов ведення бізнесу.

Не весь бізнес позитивно сприйняв ідею елітного клубу платників

Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко за підсумками зустрічі, приміром, із представниками бізнесу Житомирщини розповідав, що на цій зустрічі підприємці говорили про недоліки в реалізації проєкту «Територія високого рівня податкової довіри».

Вони, зокрема висловлювали думку, що “в умовах війни не слід ділити бізнес на білий та чорний, оскільки кожен з них не просто сплачує податки, а й створює робочі місця”.

До речі, у вже згадуваного опитування Європейської Бізнес Асоціації, згідно з яким 46% респондентів прагнуть потрапити до переліку компаній високого рівня податкової довіри, були й інші результати: 43% підприємців, опитаних Асоціацією, повідомили про нейтральне ставлення до цієї ініціативи, ще 35% ставляться до неї негативно, а 16% – позитивно. Водночас 48% опитаних схильні вважати, що непотрапляння до переліку матиме негативний вплив на їхню компанію.

Історія 24-х компаній з привілейованого клубу викликала запитання

Опендатабот дослідив, що на момент початку повномасштабного вторгнення у 24 компаній з клубу були російські власники. У дослідженні констатується, що наразі в жодному з цих бізнесів офіційно немає російського сліду.

У цьому зв’язку в Опендатабот нагадали, що від початку повномасштабної війни в Україні діє мораторій на зміну реєстраційних даних у компаніях з власниками з росії, окрім кількох, чітко визначених законом, випадків. Опендатабот направив звернення до Міністерства юстиції України задля перевірки реєстраційних змін у таких бізнесах.

Також Опендатабот проаналізував компанії, що потрапили до довіреного переліку ДПС, та виявив серед них представників, пов’язаних з підсанкційними особами спільним бізнесом. Так, дві компанії належать до групи братів Козак, власники якої мають звʼязок з групою Віктора Медведчука. Також у списку є бізнеси, що мають звʼязок з корпорацією Алеф, якою володіє підсанкційний Вадим Єрмолаєв, та Burisma Group, власник якої знаходиться у Реєстрі корупціонерів тощо.

Нагадаємо, Клуб білого бізнесу, створений за ініціативи голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

У червні минулого року Верховна Рада схвалила законопроєкт №11084, який передбачав створення переліку критеріїв, за відповідності яких підприємство потрапляє до переліку платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства – “Клуб білого бізнесу”.

Наприкінці 2024 року Державна податкова служба України створила Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Платники податків, занесені до переліку, отримують такі переваги, як мораторій на документальні перевірки (окрім деяких видів), скорочення термінів камеральної та документальної перевірок для бюджетного відшкодування, а також індивідуальні податкові консультації протягом п’яти календарних днів.

Для того, щоб приєднатись до Клубу сумлінних платників податків потрібно відповідати чималій кількості вимог. Комерсант український про це детально розповідав.

У середині грудня минулого року, як повідомляв тоді народний депутат Данило Гетманцев, до переліку автоматично були включені 8,2 тис. компаній-платників податків. На даний момент членством у «Клубі білого бізнесу» можуть похвалитись практично стільки ж “щасливчиків” – 8 254 компанії. Можливо й варто ширше розкрити двері.