Кількість банківських відділень в Україні скорочується. Доступність банківських послуг також
21 Січня 12:49
На початок 2025 року в Україні функціонував 61 банк, які мали 5011 структурних підрозділів, тобто банківських відділень. За минулий рік кількість банківських відділень скоротилась на 127 одиниць («мінус» 2,5%). Про це з посиланням на дані Національного банку повідомляє Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, інформує Комерсант український.
Найбільше за рік мережа скоротилась у Ощадбанку (мінус 32 відділення), Приватбанку (мінус 25), Креді Агріколь Банку (мінус 14).
Водночас, Ощадбанк, мережа якого у 2024 році складала 1150 відділень, залишався лідером ринку за кількістю структурних підрозділів. На Ощадбанк та Приватбанк (1107 відділень) припадає 45% всієї мережі банківських відділень.
При цьому кожен 5-й банк навпаки збільшував мережу, відкриваючи нові відділення. Найбільше кількість останніх у 2024 році зросла в Аккордбанку (плюс 6 відділень).
Чому чимало банків все ж скорочують відділення
Тренд на скорочення діючих структурних підрозділів банків триває з 2009 року, – нагадує Данило Гетманцев. За його словами, це обумовлюється, насамперед, двома банківськими кризами – 2008-2009 років та 2014-2016 років, а також оптимізацією мереж державними банками, розвитком банківських FinTech-технологій: поширенням інтернет-банкінгу, появою нео-банків, нових платіжних систем, поглибленням систем віддаленої верифікації, таких як BankID.
Як і в 2014-2015 роки, війна також обумовила скорочення та призупинення роботи банківських підрозділів. Проти початку 2022 року діюча банківська мережа відділень скоротилась на чверть (мінус 1674 відділення).
Данило Гетманцев нагадує, що рішення про оптимізацію структурних відділень приймають органи управління та акціонери банків. У прифронтових регіонах – це питання, мотивоване, насамперед, безпекою працівників та клієнтів банків. Утім окрім областей, де йдуть активні бойові дії, звертає на себе увагу низький і нижче середнього рівень проникнення банківських відділень у більшості областей Західної України (хіба що крім Львівської області), що може призводити до погіршення фінансової інклюзії.
Що таке фінансова інклюзія
Ще кілька років тому у Національному банку фінансову інклюзію називали драйвером економічного зростання. В Україні ж цей показник недостатній. Зокрема за оцінками Світового банку, рівень фінансової інклюзії – охоплення українського населення фінансовими послугами – у 2021 році становив 84%, що на 11 в. п. менше, ніж цільові 95%. І підстав сподіватись, що стан справ змінився на краще, немає – на жаль, в країні війна.
Власне, фінансова інклюзія – це про доступність і рівність можливостей для споживачів фінансових послуг.
Свої надії у цьому зв”язку НБУ покладав на появу на українському фінансовому ринку нового типу банківської установи – банку фінансової інклюзії. Таким банкам мала б надаватись обмежена банківська ліцензія, але вони допомогли б вирішити питання доступу населення та малого бізнесу до фінансових послуг у віддалених, малонаселених територіях, у зонах, наближених до воєнних дій, та на звільнених територіях.
Обмежена банківська ліцензія передбачає, що акціонерне товариство, яке отримає статус банківської фінансової установи, має відповідати всім нормативам та виконувати ліцензійні вимоги НБУ. Водночас для забезпечення фокусу на клієнтах-фізособах та малому бізнесу – такі банки були б обмежені у проведенні операцій з іншими сегментами клієнтів (середнім та великим бізнесом) та операцій на ринках капіталу. Також вони мали б обмеження щодо загального обсягу кредитних коштів, які можуть надаватись одному позичальнику.
Активізувати процес фінансової інклюзій і легалізувати появу таких банків мало б ухвалення відповідного закону. Але поки що не вийшло.
Що із законом про фінансову інклюзію
Проєкт Закону №12044 “Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні” був зареєстрований в парламенті у вересні минулого року. Його було розроблено на виконання Меморандуму з МВФ і включено до порядку денного Верховної Ради на початку грудня. Для того, аби продовжити роботу над законопроєктом тоді не вистачило буквально кількох голосів депутатів.
Тоді Данило Гетманцев назвав таке рішення парламенту дивним, адже без ухвалення закону люди і бізнес у прифронтових регіонах не зможуть отримувати банківські послуги.
“Таке відбувається дуже рідко, але є деякі речі, які, попри шостий рік у політиці, мені важко збагнути. До них належить провалення законопроекту про фінансову інклюзію. І люди, які не можуть зараз відкрити рахунок в селі, не зможуть це зробити і в майбутньому. Таке дивне рішення прийняв парламент…”, – написав він тоді у своєму Tелеграм-каналі.
Зараз Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев знову говорить про важливість повернення до розгляду і ухвалення цього закону.
