Ізраїль завдає масштабного удару по Ірану: воєнна анатомія операції
13 Червня 10:17
РОЗБІР ВІД 
У ніч на 13 червня 2025 року Ізраїль здійснив наймасштабнішу військову операцію проти Ірану за останні десятиліття. Понад 200 бойових літаків атакували більше сотні об’єктів на території Ісламської Республіки, включно з ядерною інфраструктурою, ракетними заводами та військовими штабами. Синхронно із цим ізраїльська розвідка Mossad провела серію диверсій, що дезорганізували іранську систему ППО та логістику ракетної індустрії. «Комерсант Український» спробував розібратися у воєнних аспектах цієї спецоперації.
Удар по ядерному серцю Ірану
Центральним об’єктом атаки став ядерний комплекс у Натанзі – один із ключових вузлів іранської програми зі збагачення урану. Частину підземної інфраструктури було пошкоджено, проте глибші тунелі залишились неушкодженими. Під удар також потрапили об’єкти у Фордоу, Хондабі та Хорремабаді – регіонах, де, за даними МАГАТЕ, розміщуються критичні потужності зі збагачення урану та дослідницькі центри.
Іранські державні ЗМІ підтвердили загибель кількох високопосадовців, серед них – командувача Корпусу вартових Ісламської революції генерала Хоссейна Саламі, начальника Генштабу Мохаммада Баггері та одного з провідних ядерних фізиків Ферейдуна Аббасі-Давані. Ізраїль офіційно заявив, що операція має превентивний характер і спрямована на “зупинку активної фази створення ядерної зброї”.
Звідки загроза?
Згідно з останніми доповідями МАГАТЕ, Іран володіє понад 400 кг урану, збагаченого до 60% – критичної межі, за якої технічно можливо швидко довести матеріал до рівня, придатного для створення ядерної боєголовки. Аналітики ізраїльської розвідки неодноразово вказували, що наявні запаси можуть дозволити виготовлення до 15 одиниць ядерної зброї.
У цьому контексті Ізраїль вирішив діяти не чекаючи, поки дипломатичні зусилля зупинять іранську програму. За оцінками фахівців, раніше розпочаті перемовини між США та Іраном в Омані втратили будь-які шанси на продовження – принаймні в найближчій перспективі.
Тактика: атака без глибокого прориву
Авіаудари відбувалися у п’ять хвиль із застосуванням близько 330 боєприпасів. Для збільшення радіусу дії залучили літаки-заправники. Однак, попри масштабність атаки, Ізраїль не застосовував надважкі пробивні бомби (на кшталт американських MOAB), які здатні руйнувати об’єкти на глибинах понад 80 метрів. Це стало технічною і політичною межею операції.
Паралельна кампанія Mossad значно ускладнила координацію відповіді з боку Ірану. За словами джерел у розвідці, ізраїльська тактика базувалася на максимальній точності та синхронності, спрямованій на тимчасове виведення з ладу критичних ланок іранської оборони й ракетної логістики.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Обмеження ефекту й ризик ескалації
Попри завдану шкоду, ключові об’єкти глибокого збагачення не були знищені. Це означає, що іранська програма з технічної точки зору залишається життєздатною. У відповідь Іран уже заявив про запуск понад 100 дронів і ракет по ізраїльських цілях, однак усі вони були перехоплені або не завдали значної шкоди.
США, хоча й висловили підтримку Ізраїлю, обмежились гарантіями безпеки для власних військових і не брали прямої участі в операції. Американська стратегія наразі зосереджена на недопущенні масштабної ескалації за участі третіх сторін.
Паралельно Ізраїль запровадив надзвичайний стан, мобілізував резервістів і закрив повітряний простір. Подібні дії свідчать, що Тель-Авів готується до ймовірної другої хвилі конфлікту.
Геополітичний момент: вікно можливостей
Операція була проведена у сприятливий для Ізраїлю геополітичний момент. Іран втратив регіональну ініціативу: Хезболла ослаблена, сирійські позиції дестабілізовані, а ХАМАС зазнав серйозних втрат. Це зменшило ризики негайної координації ударів проти Ізраїлю з боку союзників Тегерану.
Разом із тим, регіон залишається вкрай вибухонебезпечним. Закриття повітряного простору над Іраком та Йорданією, загроза для американських баз, а також потенційна іранська відповідь на Близькому Сході можуть спричинити новий виток конфлікту.
Далі буде?
Судячи з риторики ізраїльського керівництва, ця атака не остання. За словами посадовців, операції можуть повторюватись “стільки, скільки буде потрібно”, аби знищити загрозу з боку ядерної програми Ірану. Водночас, технічні можливості Ірану дозволяють йому швидко адаптуватися, а до кінця червня очікується введення в дію нових зразків озброєння, зокрема ракет типу Qassem Bassir із дальністю понад 1200 км.
Авіаудар Ізраїлю по Ірану став поворотним моментом у регіональній динаміці Близького Сходу. Це не лише демонстрація сили, а й відчайдушна спроба змінити стратегічний баланс до того, як Іран перетне “точку неповернення” у своїй ядерній програмі.
Однак без знищення глибоко захованих об’єктів, без співпраці з іншими союзниками та без дипломатичної стратегії — ця операція може залишитися лише потужним, але не остаточним сигналом. Майже зі стовідсотковою впевненістю можна сказати, що “далі буде”.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
