У середу, 25 вересня, у порту іспанського міста Сантандер відбулася акція протесту, організована спілкою фермерів Unión de Uniones. Вони вимагають від влади контролювати імпорт зерна з України, який, на їхню думку, суттєво знижує ціни на місцевий продукт. За їхніми даними, понад половина українського зерна, яке постачається в ЄС, припадає саме на Іспанію, повідомляє Комерсант український
Після попередньої акції перед будівлею Євросоюзу в Мадриді, що відбулася цього понеділка, організація знову закликала Єврокомісію запровадити захисні заходи для підтримки європейських виробників зерна. Вони наголошують, що через неконтрольовані обсяги імпорту українського зерна, ціни на місцеву продукцію впали на 45% з травня 2022 року.
За даними Unión de Uniones, у 2023 році до Іспанії надійшло близько 8,4 млн тонн українського зерна, а за перше півріччя 2024 року – ще 6,5 млн тонн. Організація вимагає від Єврокомісії відновити мита на імпорт пшениці та кукурудзи з України, які були скасовані, а також вимагає, щоб ціни на імпортоване зерно відповідали тим умовам, які застосовуються до європейських виробників.
Координатор Unión de Uniones Луїс Кортес зазначив, що сільськогосподарська спільнота не має наміру сидіти склавши руки, доки їхні вимоги ігноруються. Він підкреслив, що акції протесту триватимуть, якщо ситуація не зміниться.
Крім того, організація закликала владу перевірити ціноутворення на продукти, виготовлені на основі зерна, адже падіння цін для фермерів не відбилося на вартості кормів чи хліба для споживачів. Вони наголошують, що попри значне зниження цін на зерно на 45% та електроенергію на 70%, вартість кормів знизилася лише на 30%, а хліб подорожчав на 9%.
“Ми не згодні продавати наше зерно за заниженими цінами та купувати дорогі корми”,
– підсумували представники профспілки.
Організація також вимагає впровадження компенсаційних заходів для підтримки фермерів та тваринників у зв’язку з цією кризою.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Режим пільгової торгівлі і його вороги
Рішення про вільне ввезення українських товарів на територію ЄС було прийняте Євросоюзом на початку повномасштабного російського вторгнення в якості жесту підтримки української економіки, а також у відповідь на морську блокаду росіянами українських портів. Протягом двох років дії у спрощеного режиму набралося дуже багато противників у Євросоюзі. Зокрема обмежити ввезення української продукції вимагають уряди Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини (пізніше до цієї позиції приєдналася і Франція). Вони заявляють, що дешева сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні ринки.
Із жорстким протестом проти української продукції виступили також шість великих фермерських об’єднань Європи. Польські фермери взагалі влаштували блокаду кордонів, причому не лише з Україною, а й з Німеччиною.
Тим не менше, після жорстких дебатів режим спрощеної торгівлі з Україною продовжили до 5 червня 2025 року. Однак, на вимогу вказаних країн, його дуже сильно обмежили.
Так, у положення про безмитну торгівлю внесли чергові “запобіжники”, які мають захистити європейських виробників.
Зокрема, Європейська комісія може застосувати будь-які заходи, які вважає за потрібне, якщо через імпорт з України виникнуть “значні порушення” на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох держав-членів ЄС. У такому випадку Єврокомісія може запустити “екстрене гальмування” для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів. Цей перелік включає в себе такі товари:
- птиця;
- яйця;
- цукор;
- овес;
- крупа;
- кукурудза;
- мед.
Однак для Єврокомісії прописали не лише опції, але й обов’язки. Якщо імпорт вказаних товарів перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані у другій половині 2021 року та за весь 2022 та 2023 роки, митні тарифи мають бути відновленими протягом 14 днів.
Таким чином, ЄС практично повернув квоти на імпорт багатьох українських товарів, хоча й на досить високому рівні.