Вячеслав Трунов – заслужений юрист України, радник-експерт з питань захисту бізнесу ЮК “АМБЕР”
І знову про БЕБ – розвінчення міфів.
З 2013 року, майже протягом десятиріччя, йшлося про створення єдиного органу для розслідування економічних злочинів. За три роки існування БЕБ про це ми багаторазово чули від депутатів, урядовців, бізнес-спільноти, експертів тощо. Вже в липні поточного року голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив: «Бюро економічної безпеки після оновлення зможе “дати по руках” іншим органам, які зараз розслідують економічні злочини».
Зупинимось на цьому. «Єдиний орган» означає виняткову суб’єктність, ексклюзивність. Іншими словами, це означає, що право розслідування економічних злочинів надається виключно одному органу, саме БЕБ.
Але залишається питання: що таке «економічні злочини»? Законодавчого визначення не існує, є тільки наукове. Наприклад, Енциклопедія сучасної України визначає їх як «різновид злочинів, здійснюваних у процесі професійної діяльності в рамках і під прикриттям законної економічної діяльності з використанням легальних економічних інститутів». Інші визначення відзначають, що це умисні корисливі злочини, які вчиняються посадовими особами підприємств, що впливають на економіку країни, економічну свободу, інтереси та права суб’єктів економічних відносин.
Подальше дослідження показує відсутність єдиного підходу до визначення цього поняття, що сигналізує про актуальність подальших досліджень.
Давайте подивимось, як правоохоронці на практиці визначають це поняття. Звернемось до створеного Офісом Генерального прокурора дашборду. У ньому ця категорія справ названа «кримінальні правопорушення, пов’язані із здійсненням господарської та інвестиційної діяльності». Всього до цієї категорії віднесено близько 90 статей з особливої частини Кримінального кодексу, з яких підслідність більшості статей не визначена за БЕБ.
Наприклад, злочини проти основ національної безпеки (ст.ст. 110-111-1), проти трудових та інших особистих прав громадян (ст.ст. 172, 176, 182), проти власності (ст.ст. 188-1, 189-192, 194, 197-1), у сфері господарської діяльності (ст. 201), проти довкілля (ст.ст. 239, 241-243, 246, 254), проти громадської безпеки (ст.ст. 255, 258-5, 270), проти безпеки виробництва (ст.ст. 271-273, 275), проти безпеки руху та експлуатації транспорту (ст.ст. 289, 292), проти громадського порядку (ст.ст. 298, 301-301-2), у сфері обігу наркотичних засобів (ст.ст. 319, 320), у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації (ст.ст. 332, 333), проти авторитету органів державної влади та проти журналістів (ст.ст. 355-358), у сфері використання комп’ютерів (ст.ст. 361, 362), у сфері службової та професійної діяльності (ст.ст. 364-1, 365-2, 367, 368-3, 369, 369-2), проти правосуддя (ст. 382, 384, 388), проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (ст. 441).
Повторимось, більшість статей у сфері економіки, або, якщо так більше подобається, проти бізнесу, не підслідні БЕБ! При такій ситуації, як можна вести мову про «єдиний орган», спитаєте ви? А ніяк! Це міф, який вже став стійким.
Для прикладу, одна з найбільш розповсюджених статей у сфері економіки, ст. 191 КК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), підслідна БЕБ тільки у випадку, якщо предметом є бюджетне відшкодування.
Що це означає на практиці?
Якщо ваше підприємство без державної частки в статуті та не має державних закупівель, то ви під пильним наглядом не БЕБ, а Національної поліції. При майже безумовному початку кримінального провадження, особливо по злочинах цієї категорії, ймовірність візиту саме Нацполу досить висока. Достатньо заяви звільненого незадоволеного працівника або статті у ЗМІ.
Знову дивимося дашборд. За 6 місяців цього року зареєстровано близько 11 тис. кримінальних проваджень цієї категорії. З них Національною поліцією – близько 10 тис. (90%), СБУ – близько 300 (3%), БЕБ – близько 200 (2%). Єдиний орган – БЕБ, кажете, дійсно, 2% – це і є та винятковість, ексклюзивність?
Ось чого вартий цей міф на практиці.
Для такого хоча б поверхового аналізу дашборд дійсно корисний. Раніше така статистика була недоступною.
Нагадаю, що нещодавно вступив у силу закон про «перезавантаження БЕБ», який передбачає нову процедуру кадрових призначень:
- Нового Голову БЕБ має обирати комісія з 6 членів, де половина – міжнародні експерти з правом вирішального голосу.
- Переатестація проводиться комісією, де 6 членів від новообраного директора БЕБ і ще 6 – від міжнародних партнерів, але за пропозицією українського бізнес-середовища.
- Три наступні роки будуть працювати кадрові комісії: 6 від БЕБ, 6 від партнерів за пропозицією українського бізнесу.
- Гарантована незалежність директора БЕБ на рівні НАБУ/САП/НАЗК.
Ці зміни акцентують увагу на процедурі кадрових призначень, але ніяким чином не гарантують створення саме «єдиного органу» та не закладають необхідного фундаменту для діяльності БЕБ. Навіть при прозорому призначенні найкращого керівника Бюро, без необхідних орієнтирів та фундаменту діяльності, проблеми залишаються.
Виникає питання – що робити в цій ситуації?
Два варіанти – посилювати БЕБ, змінювати підслідність на користь Бюро, або просто позбавитись від міфу.
Впевнений, що, перш за все, потрібно позбавитися від міфу про «єдиний орган», законодавчо визначити поняття економічної безпеки, підпорядкувати БЕБ міністру економіки. Тільки так ми зможемо досягти справжньої ефективності в роботі БЕБ.
