Вчора, 5 серпня, під час глобального обвалу світові фондові ринки зазнали втрат на загальну суму 6,4 трильйона доларів. Каталізатором стало найбільше падіння Японської Фондової біржі з 1987 року на 13%, що стало причиною зупинки торгів. Впала навіть ціна на нафту до $76. Через глобальну економічну нестабільність криптовалюта Bitcoin впала більш ніж на 16% і потягла за собою всі інші криптовалюти.
Також на премаркеті впали акції Nvidia -10%, Tesla -12%, Apple, Microsoft, Google, Amazon -10%. Попри те, що сьогодні світові фондові ринки почали вирівнювати свої показники, економісти встигли охрестити вчорашній день “чорним понеділком”. Як він вплине на глобальну економіку надалі, чому стався такий обвал та чи позначиться він на Україні — Комерсант український
дізнавався в експерта з економічних питань, кандидата економічних наук та керівника аналітичного напряму мережі “АНТС” Іллі Несходовського.
2 серпня були оголошені слабкі дані по зайнятості США, а сьогодні Goldman Sachs вже підвищив ймовірність рецесії в Америці з 15% до 25%. Це все вплинуло на вчорашній обвал світових фондових ринків?
Треба розуміти, що причина падіння не лежить в секторі економіки. Я вважаю, що ті показники, які опублікували щодо безробіття в США дійсно засвідчили про те, що країна переходить в рецесію (фаза економічного циклу під час якої відбувається загальне зниження економічної активності, – ред.).
Іншими словами, так, мало б бути певне коригування ринку, тому що ці показники не гарні, але й не катастрофічні.
І коли почалося це так зване “коригування”, на нього відреагував японський ринок. У них відбулося суттєве підвищення облікової ставки до 2,5%. Це вплинуло на прибутковість багатьох активів. З огляду, що вони не були настільки прибутковими, але були деякі, скажімо так, ризиковані, з них почали виходити.
Плюс ще спрацював фактор, що технологічні компанії мають певну диспропорцію і “бульбашку”, тобто вони переоцінені. От вчора це все і склалося в єдине, що призвело до рішень інвесторів виходити, продавати, а потім переросло в паніку.
До речі є правило — ніколи не дій в паніці, будь-який інвестор має бути беземоційним. Якщо відбувається падіння, то завжди є коригування, тобто не завжди треба продавати.
Я б не сказав, що сьогодні відбувся відкат, бо треба дивитися не за 1 день, а хоча б в розрізі за тиждень. Подивимося, як на це ще відреагують американські ринки.
Чи мине це без наслідків для всього світу?
Я не вважаю, що таке падіння, а потім різке зростання пройде безслідно. Звичайно, був задіяний емоційний фактор, про який я сказав вище. Однак це занадто високе падіння. Ну і відкат занадто швидко відбувся. Треба дивитися, як будуть реагувати інші ринки, переконаний, що зростання всіх заспокоїть, тому подальшого падіння не буде.
Але чи буде повернення до тих цін, які були?
Можливо, і так. Наприклад, хтось вирішить, що саме зараз найкращий час купувати акції Apple, Microsoft, Amazon, Intel та інших технологічних гігантів, які впали в ціні. А можливо і ні. Ймовірно, все ж таки це буде якраз та корекція, яку всі очікували.
На Україну буде якийсь вплив чи ні?
Ми фактично ізольовані від фондового ринку. Коли була криза 1998 року, саме ізоляція і відсутність фондового ринку в Україні дозволили нам майже не постраждати від тих негативних наслідків, спричинених цією кризою.
У нас всі інвестори вже давно вийшли, тому що почалося повномасштабне вторгнення. Фондовий ринок України сьогодні на 90% – це державні ціни папери.
Якби у нас була розвинена металургія, то у нас падали б ціни на металургію. Це вплинуло б на курс. Зараз же металургія не в тих об’ємах. В основному у нас аграрна продукція — на не ці кризи не впливають. Вона має стабільний попит і власні коливання.
Навряд чи ми сильно відчуємо такі кризи й зараз, і в майбутньому. У нас є домовленості з нашими міжнародними партнерами, є достатні надходження. Наш внутрішній курс буде формуватися за рахунок інших факторів.
Наприклад, можуть бути удари по енергетичній системі України, не зможуть працювати деякі підприємства — ось це в нашій ситуації може впливати на курс.
Ну, а поки що ці коливання, які були — скачок долара до 41,7 грн, а зараз опускання до 41,11 грн — вважаю, що це неякісна робота Національного банку, який дозволяє такі коливання протягом короткого періоду.
Вже у 2025 році курс гривні до долара може зрости до 45 грн. Такий прогноз міститься в Бюджетній декларації на 2025-2027 рік. Від чого він залежить?
У нас валютний ринок ручний і на нього повністю впливає НБУ. Який курс Нацбанк захоче — такий він і буде. Якщо захоче, буде 45. Якщо не захоче, буде 41. У нас від’ємне торговельне сальдо за минулий рік 26 мільярдів. У цьому році не краще.
Хоча надходження від наших міжнародних партнерів за минулий рік були 42 мільярди. У цьому році буде менше, але все ж таки достатньо. Ми компенсуємо відповідно різницю, яка є.
Тут повністю все залежати від НБУ.
Насамкінець повернемося до глобальних питань. Чи не може “чорний понеділок” перетворитися у майбутньому на “чорний тиждень” чи “чорний рік” для фондових ринків світу?
Це, можливо, але тільки в одному варіанті. Зараз є певні накопичені проблеми в китайській економіці. Якщо вони стануть доволі явними, то так, криза ймовірна.
Напротивагу цьому, економіка в США, Японії, Європейському Союзі — стабільна, росія маленька — від неї нічого не залежить. Вона повністю перейшла в сировину. А от Китай, який дуже багато виробляє і дуже багато споживає, може потягти за собою весь світ у разі кризи, але поки він справляється.
Тобто слідкуємо за Китаєм?
Китай не має надавати повну і якісну інформацію щодо своєї економічної ситуації. Ми не можемо бути на 100% впевнені, що та інформація, яка публікується є правдивою. Китай може приховувати від усього іншого світу проблеми, які в нього є через особливості державного управління і можливості впливу держави на все це/
Окрім Китаю хто ще?
Японія довгий час тримала від’ємну облікову ставку, а цього року вона почала змінювати політику. І вчорашня ситуація, в тому числі відбулася саме через підвищення облікової ставки.
Люди почали лякатися, що прибутковість їхніх капіталів буде недостатня для залучення і як результат вони їх почали продати. “Я продаю, бо я знаю, що кошти дорожче, то мені краще зафіксувати той прибуток який є. Нехай тримають інші”. От по факту це і була парадигма вчорашнього дня. Чи повториться вона ще — цілком ймовірно.
Автор — Альона Капліна