Google знижує охоплення AI-контенту: правда, страхи і факти
25 Квітня 13:55
РОЗБІР ВІД 
Штучний інтелект стрімко змінює правила гри у сфері комунікацій. На панелі “ШІ у комунікаціях. Бізнесу та PR. У чому переваги та де криються приховані загрози” розгорнулась дискусія. Чи справді AI-контент отримує менші охоплення? А може, це лише страх перед новим? Дмитро Самолюк, Head of Digital медіагрупи “Ми – Україна”, поділився тривожними спостереженнями про заниження охоплень контенту, створеного ШІ. А Олександр Краковецький, дослідник і автор бестселера про генеративний ШІ, запевняє: головне — це цінність контенту, а не його джерело. Що відбувається за лаштунками алгоритмів Google та YouTube – у матеріалі «Комерсант Український»
Дмитро Самолюк, Head of Digital медіагрупи “Ми – Україна”, поділився низкою інсайтів щодо взаємодії контенту на базі штучного інтелекту з алгоритмами Google та YouTube.
“Ми почали відловлювати історію, що і YouTube, і Google занижають твій контент, якщо в ньому присутній штучний інтелект. Google не сприймає сайти, створені виключно ШІ, без людської участі. YouTube теж ‘глушить’ відео, згенеровані нейромережами, знижуючи охоплення”, – Дмитро Самолюк
Самолюк підкреслює, що автоматизований контент без участі людини — нежиттєздатний в очах алгоритмів Google. Та ж логіка застосовується і на YouTube: алгоритми знижують охоплення навіть тоді, коли вказано, що відео створено за допомогою ШІ:
“YouTube-менеджери кажуть, що галочка ‘створено з ШІ’ ні на що не впливає. Але на практиці ми бачимо, що впливає. Якщо контекст присутній — відео занижується в охопленнях”, – Дмитро Самолюк
Ми вже на порозі епохи AI-first
Водночас іншої думки CEO DevRain, CTO ДонорUA, ШІ-ентузіаст, автор книги «ChatGPT, DALL·E, Midjourney: Як генеративний штучний інтелект змінює світ» Олександр Краковецький. Та заперечив поширений страх щодо “песимізації” контенту, створеного за допомогою ШІ, з боку Google:
«Google офіційно заявляє — вони не песимізують контент, створений ШІ. Бо не можна однією рукою просувати власні генеративні інструменти (Gemini, NotebookML, Duet AI),а іншою – песимізувати результат їх роботи. Якщо стаття якісна, не має значення, хто її написав — людина чи алгоритм. Причина доволі банальна – алгоритми генерують тексти природною мовою, а природність, власне, й означає, що відрізнити спосіб створення неможливо. Звісно, за умови, що людина, яка генерувала текст, навчилася користуватися інструментами правильно. Але і цей період швидко мине, бо кожна наступна модель покращує здатність створювати якісні тексти навіть на основі неякісних запитів.», – Олександр Краковецький
ШІ-ентузіаст каже, штучний інтелект вже сьогодні не просто допомагає — він змінює саму структуру професій і медіа.
«Сьогодні ми живемо в епоху AI-assisted, але вже завтра — це буде AI-first. Це означатиме, що роль людини у багатьох процесах буде змінюватися, до повного усунення. Чи означатиме це масові звільнення і крах професії? Звісно, ні. У людей з’явиться багато інших завдань та функцій.», — наголосив Краковецький.
За його словами, агенти, які вже наприкінці року будуть виконувати завдання краще за людей, — це не футуризм, а вже реальність, що наближається. Він нагадав про приклад японського стартапу Sakana, де ШІ самостійно створив наукову працю, що успішно пройшла рецензування.
Краковецький також зауважив, що нові моделі штучного інтелекту демонструють стрімкий прогрес за багатьма критеріями:
«IQ деяких флагманських великих мовних моделей вже перевищує 130, що ж дуже високим показником. На одному з математичних бенчмарків за кілька місяців точність виросла з 13% до 83%. Науковці та дослідники ШІ не завжди встигають вигадувати нові способи оцінювання прогресу», – Олександр Краковецький
На завершення Краковецький підкреслив, що в умовах інформаційної війни надзвичайно важливо створювати власні, чисті набори даних для навчання моделей, аби протистояти інформаційному «отруєнню»:
«Будь-яка організація майбутнього — це IT-організація. І завдання цієї організації – створити А інфраструктуру для ШІ. Цього не треба боятися, потрібно бути готовими до змін», – Олександр Краковецький
Проблема якості джерел і “інформаційного шуму”
Інша глибша загроза ШІ в журналістиці, за словами Самолюка, — погані дані, на яких тренуються моделі. Якщо якість вхідної інформації низька, то і результат відповідний.
“А що згенерує ШІ, якщо всі журналісти перестануть пистати новини? Якщо не буде вхідних даних — не буде й вихідних. Дуже важливо, на чому вчаться ці моделі,” — наголосив Дмитро Самолюк.
Він згадав випадки, коли ШІ навчається на маніпулятивному контенті:
“У нас був кейс — відома особа в росії закупляла купу публікацій в українських та західних ЗМІ, а потім робили фейкові матеріали на основі цього”– Дмитро Самолюк.
Попри ризики, Самолюк не вважає ШІ ворогом журналістики чи PR. Навпаки — це інструмент для генерації ідей, а не повноцінна заміна:
“Попросіть ШІ згенерувати 5 ідей — і, можливо, жодна вам не підійде, але одна з них наштовхне на щось своє. Це – генератор натхнення”, – Дмитро Самолюк.
Він звернув увагу і на стрімке покращення генеративних моделей. Рік тому ШІ не вмів у сатиру. Тепер сам пропонує: “Хочеш — зроблю заголовок у стилі клікбейту, або в стилі конкретного видання’”. Це вже повноцінний креативний партнер, зазначає Head of Digital медіагрупи “Ми – Україна”.
Отже, ШІ — це потужний інструмент, але контент без людської участі втрачає довіру як у користувачів, так і в системах Google і YouTube. Експерти радять не покладатися повністю на нейромережі, а поєднувати людську експертизу з технологічною підтримкою.
