Прогноз

Енергетична криза, економіка, аграрні виклики та амбітні плани оборонної сфери: що чекає Україну у 2025 році?

У 2025 році Україна постане перед новими економічними, енергетичними та безпековими викликами. Як аграрії пристосовуються до кліматичних змін і воєнних реалій? Чи зможе енергосистема подолати наслідки руйнувань і дефіциту? Які стратегічні кроки планує Україна для деокупації Криму та посилення обороноздатності? Аналіз ключових сценаріїв розвитку, прогнози експертів та перспективи, що визначатимуть майбутнє країни — далі у матеріалі Комерсант український.

Енергетична сфера: відновлення зруйнованих ТЕЦ і ціни для споживачів 

З 1 січня 2025 року тариф на транспортування природного газу зросте з 124,16 грн до 501,97 грн за 1000 куб. м, що становить збільшення на майже 305%. Основною причиною значного підвищення вартості названо припинення транзиту російського газу через Україну. Генеральний директор Оператора ГТС України Дмитро Ліппа зазначив, що у 2024 році 85% доходів компанії надходило від транспортування газу з росії, тоді як внутрішні споживачі забезпечували лише 15% доходів.

Ліппа пояснив, що хоча це підвищення не дозволить повністю компенсувати втрати, необхідно враховувати потреби української економіки, яка потребує збалансованих рішень.

Під час засідання НКРЕКП представники бізнесу застерегли, що таке значне підвищення тарифів стане додатковим фінансовим тягарем для промислових підприємств. Це рішення може суттєво вплинути на економіку, оскільки підприємствам доведеться пристосовуватися до нових умов.

Україна продовжує відновлювати енергетичну інфраструктуру після значних руйнувань. Експерт з енергетики Сергій Дяченко зазначає, що лише 20% теплової генерації залишилося в робочому стані, а будівництво нових ТЕС потребує мільярдних інвестицій.

«Головне зараз – це ремонт розподільчих мереж і підстанцій, використання мобільних генеруючих потужностей, а також збільшення імпорту електроенергії з ЄС. Важливо також розвивати альтернативну енергетику, зокрема вітрогенерацію», – наголосив Дяченко.

За словами доктора технічних наук, виконавчого директора Інституту сталого розвитку та голови Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслава Ігнатьєва, українська енергосистема зазнала значних втрат. У ексклюзивному коментарі для Комерсант український представив три можливі сценарії розвитку енергетичної ситуації в Україні на найближчі роки.

Сценарій 1 — Відсутність інвестицій та дефіцит електричної енергії. У цьому сценарії, якщо не буде відновлена довіра інвесторів до енергетичного сектору, а також якщо не припиняться обстріли енергетичних об’єктів, в Україні на наступні 5-7 років зберігатиметься дефіцит електроенергії. Ігнатьєв наголошує, що цей дефіцит не можна буде перекрити імпортом. Тому, ймовірно, українці будуть змушені звикати до тривалих графіків погодинних відключень та до реальності “країни генераторів”.

“Графіки відключень продовжуватимуться, і енергосистема буде дуже вразливою, з великим ризиком для енергетичної безпеки країни”, — пояснює Ігнатьєв.

Сценарій 2 — Оптимістичний розвиток за умов інвестицій. Цей сценарій передбачає повернення інвесторів до енергетичної галузі, що дозволить відновити частину зруйнованих потужностей. Вже заплановано будівництво до 800 МВт вітрових електростанцій, а також розвиток дахових сонячних електростанцій (СЕС) з потужністю до 0,5 ГВт. Крім того, будуть інвестувати в газопоршневу генерацію для покриття власних потреб підприємств.

Сценарій 3 — Продовження масованих атак на енергетичні об’єкти. У разі продовження атак на енергетичну інфраструктуру, особливо на підстанції НЕК “Укренерго”, ситуація з дефіцитом електричної енергії може суттєво погіршитися. За словами Ігнатьєва, при значних пошкодженнях підстанцій енергосистема може “розпастися” на регіональні “енергетичні острови”. Це означатиме, що окремі області зможуть покривати лише власні мінімальні потреби в енергії, що спричинить тривалі відключення електроенергії.

Економіка: курс гривні, долара та рівень інфляції

Керівник аналітичного напрямку мережі захисту національних інтересів АНТС Ілля Несходовський ексклюзивно для Комерсант український каже, що ВВП України може зрости на 3,5-3,7%. Хоча це не є дуже високим показником, враховуючи, що економіка нині складає лише 75-77% від рівня до початку війни, зростання все ж є позитивною тенденцією.

Ілля Несходовський зазначає, що висока інфляція в Україні у 2024 році є результатом трьох основних факторів:

• Зростання вартості електроенергії: Відповідно до підвищення тарифів, ціни на енергозалежні товари зросли.

• Несприятливі погодні умови: Засушливе літо призвело до погіршення врожайності, що вплинуло на ціни на харчі.

• Девальвація національної валюти: За рік курс гривні знизився на 14%, що також сприяло підвищенню цін на імпортні товари.

“Зараз курс долара складає близько 42 грн, що стало результатом значного дефіциту торгового балансу та періодичних затримок міжнародної допомоги”, — розповів Ілля Несходовський.

Тим часом координатор Економічної експертної платформи Олег Гетьман в розмові з журналістами зазначає, що в плані курсу валют на 2025 рік Гетьман прогнозує його коливання в межах 42-44 грн за долар, з поступовою девальвацією.

«Ми очікуємо, що курс на кінець року буде на рівні 44 грн. Це буде повільна девальвація через великий дефіцит торгового балансу, який потрібно коригувати», — додає він.

За словами експерта, важливою задачею для Національного банку буде підтримка експортерів і зменшення імпорту. Водночас Гетьман наголошує, що ситуація на фронті може мати непередбачувані наслідки для економіки. Єдиний фактор, який може суттєво вплинути на економічну ситуацію, — це фронт. Війна на виснаження або зміна обставин на міжнародній арені.

Ціни на продукти у 2025 році

Ціни на продукти у 2025 році будуть залежати від низки економічних чинників, зокрема курсу гривні, рівня податків, цін на енергоресурси та купівельної спроможності населення. Про це розповів економічний експерт Андрій Новак.

«Ціни на продукти мають значну залежність від курсу гривні, особливо коли йдеться про імпорт. Але це впливає не тільки на готову продукцію. Майже все обладнання, яке використовують аграрні та переробні підприємства, є імпортним. Якщо відбудеться девальвація гривні, зросте вартість імпортного обладнання та його обслуговування, що підвищить собівартість продукції», – зазначив Новак.

За словами експерта, податкові зміни також матимуть важливе значення. Зниження купівельної спроможності населення може обмежити виробників та торговців у можливості підвищувати ціни через ризик втрати попиту.

«Ринок харчів в Україні залишається одним із найбільш конкурентних. Велика кількість виробників і торговців створює взаємний контроль над цінами. Це не дозволяє монополістам значно підвищувати вартість товарів», – підкреслив Новак.

Також на ціни впливатимуть енергоресурси, які формують собівартість виробництва. У комплексі всі ці фактори визначатимуть динаміку цін у 2025 році.

Хоча прогнозування у таких умовах є складним, висока конкуренція та балансування попиту й пропозиції можуть допомогти уникнути різких стрибків вартості продуктів.

Що чекає фронт та ЗСУ у 2025 році

Військовий експерт Роман Світан в ексклюзивному коментарі Комерсант український зазначив, ключовим завданням 2025 року стане визволення Криму. 

«2025 рік буде роком або початку, або завершення Кримської операції. Деокупація розпочнеться ракетними ударами та авіацією по 150 стаціонарних військових об’єктах у Криму. Наше завдання — знищити військові об’єкти на півострові, щоб позбавити росію можливості постачати Крим у військовому плані. Далі – наземна операція, яка залежатиме від наявних сил та засобів», — Роман Світан

Також є сценарій, за якого українські війська можуть навіть не заходити до Криму, а виключно ракетами й дронами знищити військові об’єкти, додає Роман Світан.

Звільнення Криму стане переломним моментом, вважає експерт. Адже щойно півострів буде звільнено або російські війська будуть знищені, росія зрозуміє, що втримати Крим у військовому сенсі неможливо. Це змусить їх відкотитися від України, прогнозує Світан.

Водночас вирішальну роль у розвалі російського режиму відіграватиме економічний тиск. Санкції проти росії мають посилити. Це створить умови, за яких російська економіка вже до 2026 року не зможе підтримувати бойові дії, резюмує Роман Світан.

Оборонна сфера-2025

Президент Володимир Зеленський, виступаючи у Верховній Раді, оголосив про амбітні цілі у сфері оборонного виробництва. У 2025 році Україна планує виготовити щонайменше 30 тисяч далекобійних дронів і 3 тисячі ракет, зокрема модернізовані версії ракет “Нептун”.

За словами президента, вже вироблено понад 2,5 млн мінометних пострілів і снарядів артилерійських калібрів від 60 мм до 155 мм. Цей обсяг буде збільшено, як і виробництво різних типів дронів.

«Наші воїни вже використовують українські дрони для збиття російських розвідувальних апаратів, а також для боротьби з “шахедами”. Ми працюємо над збільшенням виробництва FPV-дронів і ракет-дронів», – підкреслив Зеленський.

Окремо президент зупинився на ракетній програмі, згадавши українські “Нептуни” та їх модернізовану версію – “довгі Нептуни”.

Україна закликає союзників інвестувати в оборонне виробництво. Як повідомляв міністр оборони Рустем Умєров, Норвегія, Данія та Швеція вже уклали контракти на фінансування української зброї на сотні мільйонів євро.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль додав, що цього року Україна суттєво наростила оборонне виробництво, і ця тенденція продовжиться у 2025 році.

Ці кроки дозволяють Україні зміцнювати власну обороноздатність та активно протистояти російській агресії.

Аграрна сфера: прогноз та виклики

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що попри виклики війни, кліматичні зміни та обмеження експорту, українські аграрії демонструють стійкість. У 2023 році зібрано 74 мільйони тонн зернових та олійних культур, хоча втрати від посухи, зокрема 10 мільйонів тонн кукурудзи, залишаються значними.  

Серед ключових викликів 2025 року — кліматичні умови, енергетична криза, акцизи на паливо та проблема бронювання працівників. Пріоритетом залишатиметься вирощування високомаржинальних культур, таких як ріпак, соя та соняшник. 

“У 2025 році аграрії зосередяться на високомаржинальних культурах, таких як ріпак, соя та соняшник. Вони традиційно тримають високу ціну, що дозволяє компенсувати витрати навіть за складних умов. У цьому сезоні ці культури підтвердили свою економічну доцільність,” — зазначив Марчук.

Марчук також підкреслив важливість партнерства з ЄС. Для нас принципово важливо, щоб програма безмитної торгівлі була продовжена, адже це відкриває нові можливості для інтеграції у європейський ринок, резюмує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Вибори-2025: очікування та реальність

Політолог Володимир Фесенко в ексклюзивному коментарі для Комерсант український пояснив, чому в Україні так часто звучать заяви про можливі вибори, зокрема в 2025 році.

“Це не просто вкиди, а бажання багатьох українських політиків, особливо з опозиційного табору”, — зазначив Фесенко.

За його словами, “почалася електоральна лихоманка”, яка розпочалася після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США. Після цього спрацював психологічний ефект. Як і значна частина українських політиків, так і багато пересічних громадян, дійшли висновку, що війна закінчиться дуже швидко.

Політолог наголосив, що багато хто очікує на швидке припинення бойових дій і, відповідно, на проведення виборів — “вже навесні або на початку літа”. Фесенко пояснив це так: 

“Вони сподівалися, що мир настане вже завтра. Так, як колись прогнозували припинення вогню на 20 або 25 січня, але цього не сталося”.

За словами Фесенка, така електоральна лихоманка є наслідком очікувань мирних переговорів і швидкого миру, але також відображає постійну орієнтацію політиків на вибори. На думку політолога, багато українських політиків “живуть у своїй суб’єктивній реальності”, вірячи в сценарії, які не мають об’єктивних передумов для реалізації.

“Вони вже малюють ці сценарії, але насправді об’єктивно для цього немає підстав”, — підсумував він.

Фесенко також зауважив, що багато політиків “забули про війну”, і, на жаль, вона нагадує про себе і продовжить це робити в майбутньому.