Інтерв'ю

Ексзаступниця міністра Лісневська проаналізувала бюджет охорони здоров’я: що зміниться для кожного українця у 2025-му?

У проєкті бюджету на 2025 рік передбачено майже 211 млрд грн видатків на охорону здоровʼя. На 35% більше виділили коштів на фінансування Програми медичних гарантій, а також розширення програми «Доступні ліки», де з’являться 15 нових препаратів. Втім, чи відчує кожен українець позитивні зміни, які можливі виклики, пов’язані з відновленням медичної інфраструктури, зруйнованої внаслідок війни та які нові правила для оформлення інвалідності запрацюють після реформи МСЕК – на всі ці питання відповіла заступниця Міністра охорони здоров’я України у 2014–2015 рр., спеціаліст з медичного права та адвокат Наталя Лісневська в інтерв’ю Комерсант український.

«Доступні ліки» у 2025 році. Пацієнти з якими хворобами отримають доступ до безплатних ліків?

Бюджет програми «Доступні ліки» на 2025 рік становитиме 6,6 млрд грн, що дозволить суттєво розширити її можливості. У рамках цієї програми планується створення нових напрямів для лікування таких захворювань, як ревматологічні, ендокринологічні та неврологічні. Це означає, що пацієнти, які потребують підтримки у лікуванні цих хвороб, матимуть доступ до необхідних ліків безоплатно або з частковою доплатою.

Крім того, до переліку реімбурсації увійдуть сучасні комбіновані препарати для лікування серцево-судинних захворювань, що дозволить підвищити ефективність терапії для пацієнтів із серцевими проблемами. У бюджеті також передбачено фінансування реімбурсації лікарських засобів для дітей, що є важливим кроком для забезпечення якісного лікування молодшого покоління.

Закупівлі лікарських засобів та медичних виробів

У 2025 році на централізовані закупівлі лікарських засобів та медичних виробів виділено 11,8 млрд грн, що на 1,8 млрд грн більше, ніж у поточному році. Ці кошти дозволять значно покращити доступність ліків для населення. Зокрема, вперше в Україні заплановано закупівлю лікарських засобів та медичних виробів для пацієнтів, які потребують інтенсивної терапії. Це включає дороговартісні препарати та матеріали, такі як:

• розхідні матеріали для гострого діалізу;
• естракорпоральна оксигенація; 
• сучасні антибіотики.
  

Питання вакцин та розширення календаря щеплень

Виділити точну частину бюджету, яка буде спрямована на закупівлю вакцин, наразі складно. Однак відомо, що на нові потреби, пов’язані з розширенням Національного календаря щеплень, можуть знадобитися додаткові кошти. У таких випадках, крім державного фінансування, можуть залучатися донорські кошти або інші джерела.

У бюджеті 2025 року передбачено понад 175 млрд грн на Програму медичних гарантій. Що це означає для українців?

Так, це майже на 17 млрд грн більше, ніж у поточному році. Це дозволить медичним закладам надавати безоплатну, доступну та якісну медичну допомогу за ключовими напрямами.

Зокрема:

• 25,6 млрд грн передбачено на надання первинної медичної допомоги.
• 144,6 млрд грн – на спеціалізовану медичну допомогу, з яких:
• 80,2 млрд грн – на стаціонарну спеціалізовану допомогу для дорослих та дітей.
• 15,6 млрд грн – на амбулаторні медичні послуги.
• 11,4 млрд грн – на екстрену медичну допомогу.

НСЗУ вже оголосила про контактування на наступний рік за 38 пакетами медичних послуг. У 2025 році строк укладання договору між НСЗУ та надавачами послуг залежатиме від Порядку реалізації програми медичних гарантій на 2025 рік, напряму медичної допомоги та статусу закладу (кластерного чи надкластерного).

Ці зміни дадуть змогу медичним закладам стабільно планувати свої доходи, що дозволить оновлювати обладнання, модернізувати інфраструктуру та покращувати якість медичних послуг. Це позитивно вплине передусім на пацієнтів, які отримають доступ до якісної діагностики та лікування.

Парламент ухвалив реформу системи МСЕК. Що зміниться для людей з інвалідністю?

Це важливий крок, спрямований на створення прозорої, зручної та сучасної системи для людей з інвалідністю. Ключові зміни, які передбачає нова система:

• можливість онлайн-участі. Пацієнти зможуть брати участь у засіданнях МСЕК дистанційно, що зменшить витрати часу та коштів;
• дистанційний розгляд документів. Замість обов’язкової присутності пацієнта експерти зможуть розглядати його документи дистанційно;
• інтеграція в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ). Результати засідань МСЕК будуть внесені до ЕСОЗ, що спростить доступ до даних для лікарів і пришвидшить ухвалення рішень;
• присутність адвокатів або уповноважених осіб.Пацієнти отримають право запрошувати на засідання адвокатів, уповноважених представників або своїх лікарів;
• фіксація засідань. Люди з інвалідністю або їх представники зможуть здійснювати аудіо-, відеозапис засідань та фотографувати документи;
• чіткі строки ухвалення рішень. Кабінет Міністрів України встановить максимальні терміни для проведення засідань МСЕК та ухвалення рішень;
• процедура оскарження. Люди з інвалідністю або їх представники зможуть самостійно оскаржувати рішення МСЕК;
• покращення дисципліни серед членів МСЕК. У разі грубих порушень Кабінет Міністрів визначить підстави для тимчасового позбавлення членства в комісіях;
• розподіл МСЕК за рівнями. Комісії будуть чітко організовані на першому, другому та інших рівнях для більш ефективної роботи.

Крім того, Кабінет Міністрів України вже 15 листопада 2024 року прийняв постанову «Про деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Вона змінює традиційний процес МСЕК, впроваджуючи новий підхід – оцінювання повсякденного функціонування людини. Цей процес буде здійснюватися експертними командами лікарів на базі багатопрофільних лікарень. Головна мета – швидко визначити індивідуальні потреби пацієнта та допомогти йому повернутися до активного життя. Люди з інвалідністю матимуть право самостійно обирати заклад, де проводитиметься оцінювання. 

Щодо осіб, яким встановлено інвалідність пожиттєво, їх статус залишається незмінним разом з усіма правами, пільгами та соціальними гарантіями. Для тих, у кого термін повторного огляду припадає на час впровадження нової системи, інвалідність автоматично продовжується на 6 місяців разом із відповідними виплатами.

Чи стовідсотково медичні заклади готові до відключень електроенергії?

Відключення електроенергії в медичних закладах – це абсолютно неприпустима ситуація, адже вони можуть безпосередньо загрожувати життю пацієнтів. Попри регулярні відключення електроенергії в Україні, ключові лікарні мають працювати у звичайному режимі завдяки забезпеченню генераторами.

За даними МОЗ, під час війни заклади охорони здоров’я отримали понад 12 тисяч генераторів, із яких 4 тисячі були поставлені після початку повномасштабного вторгнення. Також 90 лікарень обладнані сонячними панелями, що дозволяє частково покривати їхні енергетичні потреби.

Основні проблеми:

• недостатнє забезпечення. Не всі заклади охорони здоров’я мають генератори чи сонячні панелі, хоча допомога пацієнтам потрібна в кожному з них. Особливо це стосується лікарень у віддалених регіонах та сільській місцевості;
• відсутність бюджетних коштів. У бюджеті на 2025 рік не передбачено витрат на закупівлю додаткового енергетичного обладнання (генераторів, сонячних панелей) чи на заходи з енергоефективності;
• проблеми із заправкою генераторів. Витрати на пальне для генераторів покладено безпосередньо на керівників медичних закладів. Це створює ризики, адже при обмеженому бюджеті лікарні можуть бути змушені обирати між закупівлею пального для генератора та фінансуванням ремонту обладнання чи інших критичних потреб.

Чи передбачено кошти на будівництво та оновлення медичних закладів?

У проєкті бюджету на 2025 рік передбачено виділення 5,6 млрд грн на капітальні видатки у сфері охорони здоров’я. Ці кошти будуть спрямовані на модернізацію та розвиток медичної інфраструктури, включаючи ремонт і будівництво медичних закладів, а також оновлення обладнання. Пріоритет надається об’єктам, які забезпечують доступ до критично важливих послуг.

Окрім цього, у межах нової системи Public Investment Management (PIM) на відновлення критичної інфраструктури країни загалом виділено 224,2 млрд грн, із яких 115 млрд грн залучатиметься під державні гарантії.

Що це означає на практиці?

Фінансування дає змогу поступово відновлювати медичну інфраструктуру та забезпечувати її сучасним обладнанням. Утім, значна частина процесів залежить від ефективної реалізації запланованих проєктів. Це включає:

• ремонт або будівництво нових лікарень, особливо в регіонах, які постраждали внаслідок війни;
• закупівлю сучасного діагностичного та лікувального обладнання;
• забезпечення лікарень умовами для роботи в кризових ситуаціях (наприклад, під час відключення електроенергії).

Перший рік роботи системи PIM покаже її ефективність та можливості. Хоча виклики залишаються, фінансування в рамках бюджету 2025 року та системи PIM є обнадійливим кроком у напрямку модернізації медичної інфраструктури. Це закладає фундамент для розвитку галузі охорони здоров’я в умовах повоєнної відбудови.

Автор — Анастасія Федор