Економіка

Україна наростила ексспорт зернових на $1,3 млрд

Україна суттєво збільшила надходження від експорту зернових та олійних культур у поточному маркетинговому році. За даними Української зернової асоціації (УЗА), протягом липня-січня 2024/2025 МР українські експортери отримали $11 мільярдів від продажу цих культур за кордон, що на $1,3 мільярда перевищує показники аналогічного періоду минулого сезону. Про це повідомляє Комерсант український з посиланням на Укрінформ.

Суттєво зросли продажі ключових зернових культур. Так, експорт кукурудзи приніс $2,412 млрд порівняно з $2,098 млрд роком раніше, пшениці – $2,084 млрд проти торішніх $1,488 млрд, а ячменю – $350 млн порівняно з $212 млн у попередньому сезоні.

Серед олійних культур значне зростання продемонстрували соя, експорт якої приніс $909 млн (проти $718 млн у минулому сезоні), та ріпак з показником $1,452 млрд (проти $1,145 млрд). Водночас помітно скоротився експорт насіння соняшнику – до $22 млн порівняно з $57 млн за аналогічний період минулого сезону.

Незважаючи на деяке зниження обсягів експорту соняшникової олії, вона залишається найприбутковішою статтею експорту серед усіх представлених культур, забезпечивши $2,701 млрд у поточному сезоні проти $2,777 млрд у попередньому. Також спостерігається зменшення надходжень від експорту шроту – до $682 млн (проти $774 млн) та інших рослинних олій – до $393 млн (порівняно з $438 млн).

За інформацією Укрінформу, у січні 2025 року загальний експорт агропродукції з України склав 5 млн тонн, що на 9,7% менше, ніж у грудні минулого року. З цього обсягу на зернові припало 3,5 млн тонн, а на олійні – 352 тис. тонн.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Режим пільгової торгівлі з ЄС і його вороги

Найбільшим торговим партнером України є Європейський Союз. Рішення про вільне ввезення українських товарів на територію ЄС було прийняте Євросоюзом на початку повномасштабного російського вторгнення в якості жесту підтримки української економіки, а також у відповідь на морську блокаду росіянами українських портів. Протягом двох років дії у спрощеного режиму набралося дуже багато противників у Євросоюзі. Зокрема обмежити ввезення української продукції вимагають уряди Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини (пізніше до цієї позиції приєдналася і Франція). Вони заявляють, що дешева сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні ринки.

Із жорстким протестом проти української продукції виступили також шість великих фермерських об’єднань Європи. Польські фермери взагалі влаштували блокаду кордонів, причому не лише з Україною, а й з Німеччиною.

Тим не менше, після жорстких дебатів режим спрощеної торгівлі з Україною продовжили до 5 червня 2025 року. Однак, на вимогу вказаних країн, його дуже сильно обмежили.

Так, у положення про безмитну торгівлю внесли чергові “запобіжники”, які мають захистити європейських виробників.

Зокрема, Європейська комісія може застосувати будь-які заходи, які вважає за потрібне, якщо через імпорт з України виникнуть “значні порушення” на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох держав-членів ЄС. У такому випадку Єврокомісія може запустити “екстрене гальмування” для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів. Цей перелік включає в себе такі товари:

• птиця;
• яйця;
• цукор;
• овес;
• крупа;
• кукурудза;
• мед.

Однак для Єврокомісії прописали не лише опції, але й обов’язки. Якщо імпорт вказаних товарів перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані у другій половині 2021 року та за весь 2022 та 2023 роки, митні тарифи мають бути відновленими протягом 14 днів.

Таким чином, ЄС практично повернув квоти на імпорт багатьох українських товарів, хоча й на досить високому рівні.