Квоти ЄС після 6 червня: глибокий розбір наслідків для українського агроекспорту
30 Травня 14:02
РОЗБІР ВІД 
6 червня 2024 року завершується дія режиму спрощеної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, що означає повернення до попереднього режиму – Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Проблема лише в тому, що ця “поглиблена і всеохопна” зона передбачає значно гірші умови для українського експорту, аніж він мав під час останніх трьох років. Загалом ідеться про досить жорсткий режим квот на вільну торгівлю практично за кожним пунктом експорту. Провідні експерти галузі спеціально для “Комерсанту Українського” оцінюють наслідки цих змін та окреслюють можливі шляхи розвитку ситуації.
Масштаби втрат: мільярди євро під загрозою
Денис Марчук, агроексперт та заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, оцінює поточну ситуацію досить стримано. Він нагадує, що Україна лише повертається до попереднього режиму торгівлі з ЄС, який діяв до повномасштабного російського вторгнення. Водночас експерт підкреслює кардинальні зміни, що відбулися за три роки війни.
“За ці три роки, звичайно, що виросли можливості експорту. Навіть по цифрах ми можемо побачити: до 2022 року ми мали 30% загального аграрного експорту до ЄС, а зараз він становить 50%. Наростили до 13 мільярдів євро валютної виручки”,
– коментує експерт.
Тому фінансові наслідки повернення до квот будуть дуже відчутними. Марчук пояснює:
“Податковий комітет дає цифру в мінус 3-3,5 млрд євро річного балансу за рахунок недоступу певних продукцій на ринки”.
Цю оцінку підтверджує економіст Олег Пендзин:
“Для українського агроекспорту 3 мільярди доларів в рік – це становить загрозу чи не становить? Становить. Загальний обсяг квот – на рівні 7/12 від річних обсягів. Це те, що повертається”.
Найуразливіші сектори: додана вартість під ударом
Денис Марчук детально аналізує, які сектори постраждають найбільше:
“Сировина піде в інші напрямки. В більшій мірі постраждає додана вартість: молочка, м’ясні вироби, курятина, тому що вони дійсно були досить присутні [на європейському ринку – ред.]. Ну і вони, все ж, не зовсім йдуть. Вони там будуть, просто будуть обмежені”.
Петро Юрчишин, член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, конкретизує інші проблемні категорії:
“Звісно, питання яловичини, свинини, а найголовніше – кукурудзи, тобто технічних культур. Зараз є перевиробництво курятини, але там інший хід. Там виробництво перенесли в Європу, тому вони від цього нічого не втратять”.
Європейський протекціонізм не стосується майбутніх членів
Олег Пендзин не приховує розчарування європейською політикою:
“Нас остаточно викинули з європейського преміального аграрного ринку. І попри всі заяви, що там хтось щось буде активно переглядати, в мене дуже великі сумніви з цього приводу. Бо європейці дуже бережуть свій аграрний соціалізм, і робитимуть це й далі”.
Економіст пояснює геополітичну логіку європейських рішень, яка є максально раціональною:
“Тим більше, на носі перемовини з США щодо торговельних мит. А там основна продукція, яку американці хочуть постачати на європейський ринок – це аграрка. Це яловичина і зернові. Тобто, якщо вони пустять американський ринок, то український не пустять точно, взагалі, без будь-яких обмежень”.
Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, підкреслює системний характер проблеми, але теж натякає на геополітичний вимір і банальний вибір Євросоюза не на користь держави, яка ось-ось має стати членкинею Союзу.
“Їхні фермери, ви знаєте, в основному з чотирьох європейських країн, блокувати наші продукти. І зернові, і олійні, і продукти переробки сировини. В той же час, не блокували такої ж продукції з білорусі, росії, чи, скажімо, з Бразилії, Аргентини тощо”,
– зауважує аграрій.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Вимушена диверсифікація: уроки цукрового ринку
Денис Марчук наводить показовий приклад успішної адаптації до європейських обмежень від українських цукровиків:
“Умовно, в 2023 році вони реалізували там порядка 500 тисяч тонн. Потім їм зробили екстрені гальмування, і вони на сьогоднішній день в ЄС постачають лише 10% від свого експорту. Але все одно в цьому маркетинговому році вже більше 450 тисяч тонн реалізували по інших континентах”.
Експерт визнає болісність процесу, але наголошує на його необхідності: треба шукати нові ринки.
Польський фактор та електоральна кон’юнктура
Петро Юрчишин пов’язує поточну ситуацію з внутрішньополітичними процесами в ЄС. Зокрема він вважає, що ситуація трохи нормалізується після закінчення президентських виборів у Польщі. І з Польщею ж проводить історичну паралель:
“Коли Польща входила в Євросоюз, там блокували все. Ну, хто хоче мати конкурента?”.
На питання про можливість перегляду квот він відповідає з обережним оптимізмом:
“Зараз сказати ніхто нічого не може. Так, буде квота, але важливо, щоб ми працювали так, як працювали останні п’ять років. Оце було б супер”.
Перспективи переговорного процесу
Денис Марчук не виключає можливості покращення ситуації в майбутньому. Процес перемовин безумовно буде тривати, тому що зона вільної торгівлі передбачає всеосяжну зону співробітництва та торгівлі. Переліки товарів постійно погоджується, тож у цьому процесі має бути певний поступ.
“Я думаю, якщо влітку не вдасться, то восени ми, можливо, побачимо якісь більш позитивні речі, ніж те, що є на сьогоднішній день”.
Історичний контекст та позитивні моменти
Олег Пендзин намагається поставити ситуацію в історичну перспективу, щоб знайти у ній позитив:
“Це набагато краще, ніж було у 22-му році. Це повернення, по суті, 21-го року. Але це не настільки критично як було у 22-му. У нас, наприклад, працює Чорне море, працює зерновий коридор без проблем”.
Резюме
Підсумовуючи експертні оцінки, завершення режиму торговельних пільг з ЄС становить серйозний виклик для українського агросектору. Втрати, за підрахунками, сягнуть 3-3,5 млрд євро на рік, що особливо болісно вдарить по виробниках продукції з доданою вартістю.
Водночас експерти не втрачають надії на покращення ситуації через переговорний процес та вказують на необхідність активної диверсифікації експортних ринків. Для останнього є цілком нормальні умови, адже Україна в змозі відправляти продукцію морем, чого не було у 2022 році.
Остаточне рішення, яке має бути прийняте найближчими днями, визначить майбутнє української аграрної галузі на європейському ринку. Однак, судячи з усього, з імовірністю у 99% це буде повернення до режиму торгівлі з ЄС, який діяв до повномасштабного російського вторгнення.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
