Політика

Ексгумація останків жертв Волинської трагедії: Україна дала «зелене світло»

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив про те, що було ухвалено рішення про перші ексгумації польських жертв Волинської трагедії. Про це пише міністерство культури Польщі та йдеться у повідомленні Туска в X (Twitter), інформує Комерсант український

Туск подякував міністрам культури Польщі та України за співпрацю та висловив сподівання на подальші подібні рішення.

“Нарешті прорив. Ухвалено рішення про перші ексгумації польських жертв УПА. Хочу подякувати міністрам культури Польщі та України за гарну співпрацю. Чекаємо на подальші рішення”, – заявив польський прем’єр.

При цьому він не уточнив, коли саме почнеться процес ексгумації жертв.

Незадовго до цього міністр національної єдності України Олексій Чернишов відвідав Польщу, де зустрівся з міністром культури Польщі Ханною Врублевською. Міністри обговорили ключову роль культури у збереженні національної ідентичності, а також вплив культури на соціально-економічний розвиток обох країн, розповіли у польському відомстві з культури.

Раніше речник МЗС Польщі Павел Вронський додав, що ексгумація може розпочатися навесні 2025 року.

“Україна підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними установами та приватними особами пошуково-ексгумаційних робіт на території України у співпраці з компетентними українськими установами, відповідно до українського законодавства, та заявляє про свою готовність позитивно розглядати звернення у цих випадках” – йдеться у повідомленні.

Зазначимо, що у листопаді стало відомо, що Україна та Польща домовилися про проведення ексгумації жертв Волинської трагедії.

До цього в МЗС Польщі заявляли, що доки Україна не вирішить питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії, доти Києву “немає сенсу мріяти про вступ до ЄС”.

Що передувало рішенню про відновлення ексгумації

Нагадаємо, з 2017 року в Україні діяла заборона на ексгумацію останків польських жертв Волинської трагедії – рішення ухвалили у відповідь на знесення пам’ятника УПА у Грушовичах у польському Підкарпатті. Втім, 2019 року президент України Володимир Зеленський дозволив провести пошукові роботи у Львові.

Наступні дозволи про ексгумацію поляків Україна видала на тлі відновлення польською стороною пошкодженої у січні 2020 року могили вояків УПА у польському Монастирі. Втім, Польща не відновила на могилі список імен воїнів УПА, які загинули у боях з радянським НКВС.

Що відомо про Волинську трагедію

Волинська трагедія – двосторонні масові вбивства польського та українського населення на Волині під час Другої світової війни. Польща заявляє про 100 тис. загиблих місцевих поляків, втім, за різними оцінками істориків, кількість жертв – від 30 до 70 тис. людей.

Водночас кількість загиблих під час Волинської різні українців сягає від 5 до 20 тис. людей.

Польща називає вбивства «геноцидом». Втім Україна трактує їх як «трагедію» та закликає до взаємних вибачень, міжнаціонального прощення і примирення.

Вітчизняні дослідники зазначають, що неможливо говорити про Волинську трагедію поза історичним контекстом – політику полонізації українських земель, соціальний та національний гніт польської влади щодо українського населення, політику «умиротворення», яка насправді була терором польської держави щодо пробудженого українства на території Другої Речі Посполитої. І особливо важливим є контекст власне 1943 року – намагання Армії Крайової та польського еміграційного уряду за будь-яку ціну зафіксувати польську приналежність Волині.

Тим більше, на думку української сторони, Волинську трагедію не можна розглядати окремо від репресій Польщі щодо свого українського населення, зокрема, операції «Вісла» – насильного вигнання українців з їх власних земель Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини, яке має усі ознаки етноциду.