Ексгенпрокурор Костін став послом України в Нідерландах: біографія та скандали
8 Квітня 00:11
Колишній генеральний прокурор України Андрій Костін став послом України в Нідерландах і постійним представником України при Організації із заборони хімічної зброї. Про це йдеться у відповідних указах на сайті Офісу президента, повідомляє Комерсант український
Два укази про призначення Костіна на посади датовані 7 квітня.
“Призначити Костіна Андрія Євгеновича Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Нідерланди”, — йдеться в указі №212/202.
Крім того, указом президента №213/2025, Костіна призначено також постійним представником України при Організації по забороні хімічної зброї.
Іншими указами президент Зеленський погодив призначення:
- Олександра Нечитайла – послом України в Китаї;
- Олексія Гавриша – послом України в Норвегії;
- Юрія Клименка – послом України в Аргентині та за сумісництвом у Парагваї.
Нагадаємо, 31 жовтня президент звільнив Андрія Костіна з посади генерального прокурора України.
Зазначимо, Генеральний прокурор України Андрій Костін 22 жовтня подав у відставку після гучного скандалу зі МСЕК та фейковими інвалідностями прокурорів в регіонах.
Відомо, що Костін заявив про таке рішення після засідання РНБО за участі президента, де обговорювали очевидно аморальну ситуацію з фальшивими інвалідностями держслужбовців.
Що відомо про Андрія Костіна
Свого часу Костін закінчив Одеський державний університет ім.І.І.Мечникова за спеціальністю “правознавство”. Заступник голови президії Об’єднання адвокатів “Одеська обласна колегія адвокатів”. Співзасновник та член правління ГО “Одеський дипломатичний клуб”. Юрист. Співзасновник та директор Адвокатської компанії “Право”.
З 2000 року — член Міжнародної асоціації адвокатів (IBA). Обіймав посаду заступника голови підкомітету з наземного транспортування Комітету з морського і транспортного права IBA.
У 2010-2015 роках депутат Одеської міської ради за округом №23 від партії “Фронт Змін”.
У 2012 році був обраний членом Ради адвокатів Одеської області, а згодом – заступником голови Ради.
У 2013-2016 роках був головою комітету з міжнародних відносин Національної асоціації адвокатів України.
У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії “Слуга народу” номером 108 у списку як безпартійний. Член однойменної фракції. З 10 листопада 2019 року — член партії. До 14 січня 2020 року — заступник голови Комітету з питань правової політики, після того — голова комітету.
У 2021 році брав участь у конкурсі на посаду голови САП, та не пройшов співбесіду. 27 липня 2022 року Рада підтримала призначення Андрія Костіна Генпрокурором України. Рішення підтримали 299 народних депутатів.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Які скандали пов’язані з іменем Андрія Костіна
За даними Відкритого реєстру національних публічних діячів України, дружина Костіна працює помічником-консультантом його колеги по партії, парламенту й комітету Дирдіна, а дружина Дирдіна — помічником-консультантом Костіна. Схожий “обмін” існує і між кандидатом та депутатом Задорожним: помічником-консультантом останнього працює донька Костіна, а, імовірно, син Задорожного — помічником-консультантом Костіна. Це — можливі випадки кумівства (використання службових повноважень в інтересах близьких осіб).
За даними проєкту “Схеми”, дружина Дирдіна, яка є помічницею Костіна, також може бути причетною до відмивання коштів у рамках проєкту часів експрезидента Віктора Януковича з проведення в Україні зимових олімпійських ігор.
У 2019—2020 роках Андрій Костін не декларував жодного місця проживання у Києві, хоча, за даними сайту Верховної Ради, отримував бюджетну компенсацію для оренди житла або винайму готельного номера у розмірі близько 20 тис. грн на місяць. Не задеклароване також і місце проживання доньки кандидата, яка з 2019 року працює в Києві помічником-консультантом іншого народного депутата, колеги по фракції “Слуга народу” Андрія Задорожного.
Як голова комітету з правової політики Андрій Костін був відповідальний у парламенті за судову реформу. Проте саме в період керівництва комітетом Костіним належна судова реформа блокувалася, а необхідні законодавчі зміни та пропозиції спотворювалися. Зокрема, зупинився процес перезапуску ВККС, через що Україні бракує вже близько 2000 суддів. Замість перезапуску ВРП почалося її посилення. А суддів Конституційного Суду парламент продовжує призначати без впровадження прозорого конкурсу.
