Економіка виживання: українці урізають витрати на базові потреби
30 Квітня 17:29
РОЗБІР ВІД 
Національний банк України скоригував свій прогноз щодо інфляції на 2025 рік — тепер очікується зростання споживчих цін на рівні 8,7% замість раніше заявлених 8,4%.
За даними Держстату, у березні споживчі ціни зросли на 1,5% проти 0,8% у лютому.
У річному вимірі зростання становило 14,6%. Продукти харчування дорожчають ще швидше. І, згідно з опитуванням, проведеним Gradus Research, зростання цін на товари та послуги є помітним для громадян. Збільшення витрат за останній рік декларує переважна більшість респондентів (82%). На чому найбільше економлять українці, з’ясовував «Комерсант Український».
Як свідчать дані опитування, проведеного у березні, основними категоріями витрат є продукти харчування (85%), комунальні послуги (70%) і ліки (62%). При цьому витрати на їжу становлять понад 80% як серед 18-річних, так і серед людей віком понад 60 років. Серед респондентів віком 60+ років 78% назвали ліки однією з основних статей витрат.
“Найбільша частка людей, для яких ліки є основною категорією витрат, проживає в селах — 71%, тоді як у містах з населенням до 50 тис. осіб цей показник становить 50%. Це, очевидно, пов’язано з тим, що в селах мешкає значно більше людей старшого віку. Загалом 94% опитаних українців відчули подорожчання ліків”, — зазначають експерти Gradus Research.
Економія стала нормою
За результатами опитування, для 90% респондентів подорожчання продуктів і ліків стало серйозною проблемою, яка змусила їх переглянути власні витрати і почати економити. 79% вже шукають способи заощадити на одязі, товарах для дому, відпочинку та медицині. У селах цей процес найпоширеніший — 86% мешканців економлять. Найменше економлять у містах-мільйонниках — 72%.
“Особливо критичною ситуація є для людей віком 60+, серед яких 62% змушені обмежувати витрати на їжу, а 66% респондентів віком 55–60 років — на товари для дому. Це свідчить про те, що подорожчання ліків не просто вплинуло на рівень життя населення, а змушує людей відмовлятися від базових потреб, що може мати серйозні соціальні та медичні наслідки”, — зазначають дослідники.
До речі, серед опитаних лише 2% готові витрачати гроші на розваги. Виняток — молодь. Саме молоді українці частіше готові витрачати на дозвілля і купівлю одягу. На тлі економічних викликів українці все частіше орієнтуються на ціну товарів. 64% респондентів обирають дешевші бренди, тоді як лише 25% залишаються вірними звичним. Примітно, що водночас молодь поступово демонструє готовність витрачати більше на преміальні продукти.
“Ми спостерігаємо глибоку переоцінку цінностей в усіх сферах життя: від щоденних витрат до великих мрій. Війна сформувала новий тип українця — гнучкого, уважного до себе та близьких, а також критичного у виборі”, — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Високий рівень стресу, який триває вже понад чотири роки, змусив українців активніше інвестувати час у здоров’я. 52% опитаних зазначають, що догляд за собою потребує більше зусиль, ніж раніше. Водночас 39% визнають, що відчувають емоційне вигорання.
Але водночас, після тривалого періоду обережного планування, споживачі знову відкривають для себе спонтанні покупки. У 2025 році частка тих, хто діє імпульсивно під час шопінгу, зросла до 21%, а серед молоді цей показник ще вищий.
Люди та бізнес на межі виживання
На жаль, як зазначає економічний експерт Юрій Гаврилечко, українцям сьогодні доводиться не те що економити — їм просто не вистачає грошей на покупки. Адже економія — це свідоме обмеження себе, а коли грошей немає, ти просто змушений відмовитися від купівлі одягу, продуктів, ліків тощо.
“Далі буде ще гірше. Якщо не вистачає грошей — нічого не вдієш. Державна політика і місцеве самоврядування спрямовані на знищення економіки, а не її розвиток — податковою політикою, регуляціями та бажанням місцевої влади знищити малий і середній бізнес у регіонах”, — підкреслює у коментарі «Комерсант Український» Юрій Гаврилечко.
У всіх великих містах України масово ліквідовуються МАФи та торгові точки, а кожен знесений МАФ — це знищене робоче місце для 4–5 осіб. Це робиться свідомо — знищити робочі місця. І, як прогнозує експерт, це призведе до ще більшого відтоку населення у пошуках роботи. У сусідній Польщі українці заробили для польського бюджету набагато більше, ніж країна витратила на біженців.
“Складається враження, що уряд робить усе можливе, аби якнайбільше українців виїхало з країни. Адже якщо на початку вторгнення у 2022 році спростили систему оподаткування, бізнесу дали змогу вижити, то сьогодні знову почали закручувати гайки”, — зазначає експерт.
Ба більше, вартість деяких ліків знизили, але водночас підвищили ціни на інші. І це нічого не дало. Зростання цін на продукти харчування ніхто не стримує. Жодних податкових пільг ані підприємствам, ані фармбізнесу не надали, аби можна було стримати зростання цін.
“Минулого року зростання цін виробника всередині країни перевищило 50% — це рекорд. Тобто темпи зростання утричі випередили інфляцію. Інфляція у нас розраховується і по експорту, і по імпорту, і по товарах, вироблених усередині. Усе, що перевищує рівень інфляції, — це винятково внутрішні причини: регуляторна політика, податки, тарифи тощо. Обіцяли зберегти тарифи на довоєнному рівні під час воєнного стану, але обіцянки не дотрималися — під приводом необхідності грошей на відновлення зруйнованого. А якщо підвищуються тарифи — зростають ціни на все. І замість того, щоб використовувати інші ресурси для відновлення, вирішили “потрясти” населення і бізнес. Це найменш продуманий шлях, який ні до чого доброго не приведе”, — підсумовує Юрій Гаврилечко.
Далі буде ще гірше. Потрібно змінювати економічну політику так, аби пришвидшувалася оборотність грошей. Підвищення тарифів, зростання податків і ускладнення регуляторних процедур лише гальмують цей процес.
Авторка: Алла Дуніна
