Екологічні наслідки війни: чи стане частина України “зоною відчуження”?
8 Січня 13:54
РОЗБІР ВІД 
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну довкілля зазнало збитків на 2,2 трильйона гривень. Ідеться про забруднення земель, ґрунтів, повітря і водних ресурсів. За словами колишнього міністра захисту довкілля Руслана Стрільця, наразі зафіксовано 3 600 злочинів проти довкілля, а розмінування територій є першочерговим завданням для відновлення екосистем. Ба більше, викиди парникових газів через війну складають 150 мільйонів тонн CO2, а війна спричинила пошкодження сотень заповідників та загибель сотень видів тварин і рослин. Що все це означає для України та чи дійсно деякі території можуть на десятиліття стати непридатними до життя, розбирався Комерсант український.
Еколог Олексій Василюк в ексклюзивному коментарі висловив скепсис щодо точності оцінки збитків.
“Ми практично не можемо називати точні цифри, оскільки дослідники не мали можливості системно обстежити території, які найбільше постраждали”,
— наголосив експерт.
Василюк також зазначив, що наявні дослідження базуються лише на експедиціях, результати яких не відображають реальної величини шкоди. Будь-які озвучені суми — це лише те, що вдалося порахувати.
“Реальна шкода значно більша. Навіть якщо назвати трильйони гривень, це виглядатиме нереально, оскільки таких грошей просто не існує”,
— пояснює еколог.
Інтенсивність бойових дій: бомбардування природи
За словами еколога, найбільший вплив на довкілля спричиняють боєприпаси. Мільйони снарядів, використаних під час війни, значно погіршили стан довкілля. Експерт відзначає, що кількість боєприпасів, випущених лише за один рік, перевищила використання за десятиліття Японсько-китайської війни.
“Весь вміст боєприпасів, які використовувалися під час війни, зрештою опинився у довкіллі. Вода, ґрунт, навіть повітря забруднені цими речовинами. Жоден інший фактор не зрівняється за шкодою з наслідками вибухів боєприпасів. Вони знищують мікроорганізми в ґрунті, від яких залежить його родючість”,
— каже Олексій Василюк.
Особливу тривогу викликає те, що такі забруднення неможливо повністю усунути. Хімічні сполуки накопичуються, переносяться дощами та залишаються активними протягом багатьох років, зазначає еколог. Ба більше, вони потрапляють до харчового ланцюга, накопичуючись у тваринах і людях.
“Навіть через 100 років наслідки війни все ще будуть відчутні. Для багатьох територій це виглядає як вирок”
Олексій Василюк
Лісові пожежі: зникнення “легенів” степової зони.
Пожежі в лісах стали однією з наймасштабніших екологічних катастроф війни. Ці насадження створювалися ще в радянські часи для боротьби зі складними природними умовами степової зони, зокрема сильними сухими вітрами.
“За нашими даними, пожежами охоплено близько 100 тисяч гектарів лісів. Держлісагентство називає цифру 60 тисяч, однак ми переконані, що ця оцінка занижена на 40%”,
— переконаний Василюк.
Відновлення таких лісів потребує десятиліть. На думку фахівців, у сучасних умовах вирішенням може стати створення природних екосистем замість штучних насаджень. Проте це також потребує значних ресурсів і часу.
Каховська трагедія: катастрофа без прецедентів
Руйнування Каховської ГЕС стало наймасштабнішою аварією з використанням гідроенергетичних об’єктів в історії людства. Наслідки включають знищення:
- екосистем водосховища;
- флори й фауни, які жили на його дні;
- тисяч гектарів сільськогосподарських угідь у зоні затоплення.
“Те, що сталося внаслідок теракту, завдало шкоди, якої не було в історії: одночасно постраждали водойми, ґрунти та морські екосистеми”,
— коментує фахівець.
Окремою темою є економічні виклики, адже вже вкладені ресурси в нові водогони можуть виявитися марними у разі зміни сценарію відновлення.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Чи стане Україна “зоною відчуження”?
Проблема хімічного забруднення в Україні значно масштабніша. Екологи вказують, що відновлення забруднених територій може бути практично неможливим.
“Говорити про повне очищення таких масштабів – це утопія. Навіть якщо війна закінчиться завтра, хімічне забруднення залишатиметься актуальним ще десятиліттями”,
– підкреслює Олексій Василюк.
За різними оцінками, частина територій України може залишитися непридатною для сільського господарства або житлового будівництва. Навіть якщо росія виплатить компенсації, це не зможе повністю вирішити проблему.
Світовий досвід: “червоні зони” Франції та інших країн
Проблема хімічного забруднення військових зон є глобальною. У Франції після Першої світової війни з’явилася так звана “червона зона” – території, які повністю виключені з цивільного використання через токсичність ґрунтів.
“З 1918 року ці землі не використовуються і залишаються під постійним наглядом через небезпеку для здоров’я”
Олексій Василюк
Подібна практика застосовувалася і в Німеччині. Ліси поблизу Берліна досі не розміновані після Другої світової війни. У таких випадках країни приймають рішення залишити ці зони недоторканими, адже їх очищення є надзвичайно дорогим і ризикованим.
Відновлення природи: виклики та реалії
Олексій Василюк наголошує, що відновлення екосистем — це тривалий процес, який вимагає не лише фінансових вкладень, а й системного підходу:
“За гроші можна побудувати заводи, але природу відновити неможливо. Це вимагає часу та зусиль”.
Природа частково відновлюється самостійно. Наприклад, у районі Кам’янського водосховища, яке було пошкоджене, через півтора року утворився молодий ліс із деревами заввишки понад 5 метрів.
Водночас звільнені ділянки, покинуті через бойові дії, стають осередком поширення інвазивних видів рослин, таких як амброзія, яка є сильним алергеном. Це ускладнює відновлення місцевих екосистем і створює додаткові загрози для здоров’я людей.
Однією з головних проблем є нестача екологів, які могли б проводити комплексні дослідження.
“Багато спеціалістів мобілізовані або працюють у інших сферах. Тому екологічні наслідки досліджують журналісти, які їздять із експедиціями”,
— каже Олексій Василюк.
На думку еколога, держава також недостатньо серйозно підходить до оцінки збитків. Частина даних, які збирають державні інспекції, викликає скепсис через відсутність перевірок і системного аналізу.
Що далі?
Екологічні наслідки війни в Україні вражають масштабами. Відновлення довкілля потребує значних міжнародних інвестицій та часу. Проте експерти переконані, що замість відновлення штучних насаджень і застарілих моделей господарства варто створювати природоорієнтовані рішення.
“На місці руїн і знищених ландшафтів можна побудувати нову екологічну реальність. Це стане символом стійкості та відродження”
Олексій Василюк
Україна має враховувати досвід інших країн і починати формувати стратегію управління забрудненими територіями вже зараз, резюмує еколог. Важливо також привертати увагу міжнародної спільноти до проблеми, адже масштаб збитків перевищує можливості однієї країни.
