До чого готується путін і скільки ще триватиме війна?
16 Квітня 18:49
РОЗБІР ВІД 
Попри гучні дипломатичні жести та заяви про «готовність до перемовин», росія не збирається згортати свою агресію проти України. Навпаки — влітку 2025 року кремль планує новий наступ, про що вже відкрито говорять українські розвідники. Чи готова Україна та змінює хід війни військова допомога з КНДР – далі у матеріалі «Комерсант Український».
Андрій Коваленко, голова Центру протидії дезінформації, наголошує: все, що росія робить на перемовному треку із США — це лише спроба виграти час. У цей час армія рф отримує критично важливу підтримку від Північної Кореї. Згідно з розслідуванням Reuters та Open Source Centre, за останні два роки КНДР відправила до росії щонайменше 64 партії зброї — мільйони снарядів, ракети, артилерію.
Українська військова розвідка вказує, що до 70% усіх боєприпасів, які сьогодні використовує російська артилерія, — це продукція Північної Кореї. Кремль не просто не послаблюється — він переозброюється, готуючись до нових хвиль атак.
Лукашенко і «мігрантська армія»: гібридна загроза Європі
Ще один небезпечний сигнал надходить із Білорусі. Олександр Лукашенко погодився на ввезення 150 тисяч пакистанських громадян, нібито як робочої сили. Але експерти, зокрема політтехнолог Борис Тізенгаузен, попереджають: це може бути частина гібридної операції для дестабілізації ЄС. Потік біженців у такий кількості може бути використаний як інструмент тиску, як це вже було у 2021 році на польсько-білоруському кордоні.
Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ та колишній речник Генерального штабу Владислав Селезньов впевнений, жодних сценаріїв виключати не можна.
«Ще три роки тому ми й уявити не могли, що путінська росія братиме артилерійські снаряди з Північної Кореї, отримає іранські “Шахеди” чи буде залучати найманців із Китаю», — наголошує Владислав Селезньов.
За його словами, ми вже маємо справу з глобальною мережею постачання, яка живить російську армію, дозволяючи їй тримати фронт і готуватися до подальших дій. росія шукає найманців по всьому світу.
«Президент називав цифру 150 тисяч, а згодом з’явилася інформація про вже 200 найманців з Китаю. Я мав можливість поспілкуватися з китаєзнавцями, і вони підтвердили — це не селяни. Поведінка, мова, психотипи свідчать, що вони могли мати військовий вишкіл», — зазначив Владислав Селезньов.
Що ж до потенційної загрози наступу з території Білорусі — Селезньов вважає, що наразі цей сценарій є малоймовірним, але повністю його відкидати не варто.
«Для масштабування операції на Східну Європу росіянам потрібно набагато більше ресурсів. Навіть якщо йдеться про потенційні 150 тисяч “мігрантів” у Білорусі — цього недостатньо для реального вторгнення. Але якщо фронт стабілізується, і з’явиться оперативна пауза — вони можуть використати її для накопичення сил», — пояснює Селезньов.
За даними Селезньова, на сьогодні росіяни утримують на фронті до 620-630 тисяч особового складу, з постійним компенсаторним механізмом, що дозволяє набирати нових контрактників у кількості 30-40 тисяч осіб щомісяця.
Водночас він застерігає: ситуація є динамічною, і протягом наступних шести місяців багато чого може змінитися. Українські сили мають уважно відстежувати переміщення ворожих підрозділів, особливо в напрямку білоруського кордону.
«Спостерігаймо за рухом ворожих сил і засобів. Це дасть нам відповідь, чи готується Путін до нового сценарію ескалації», — резюмував Владислав Селезньов.
Спільні навчання та ядерні погрози
Лукашенко також анонсував масштабні спільні військові навчання з Росією у вересні 2025 року. Історія повторюється — саме після подібних навчань у лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгнення.
Водночас директор Служби зовнішньої розвідки рф Сергій Наришкін відкрито погрожує Польщі та країнам Балтії, називаючи їх «першими жертвами» у разі конфлікту з НАТО. Високопосадовці росії знову підіймають тему ядерної зброї, а також поширюють фейки про «агресивні плани» Варшави та Вільнюса.
росія хоче розширити вплив у Тихоокеанському регіоні
Ба більше, поки увага світу прикута до війни в Україні, росія намагається поширити свій вплив у Тихоокеанському регіоні. Новий крок — спроба отримати доступ до індонезійської авіабази “Манухуа”, розташованої всього за 1300 км від Австралії. У Кремлі це не коментують, однак західні й українські аналітики вже дають оцінки.
У коментарі для «Комерсант Український» військовий експерт Іван Ступак пояснив, чому цей крок виглядає радше демонстрацією амбіцій, ніж реальною загрозою.
“Поки що, станом на сьогодні, я це більше розглядаю як щось ірраціональне. Це – спроба розширити свій вплив без прив’язки до якоїсь конкретної ділянки, території чи частини океану”, – Іван Ступак
Індонезія, хоч і має стратегічне положення в Тихому океані, на думку експерта, не є очевидним плацдармом для військових дій.
“Так, Індонезія — це країна, яка межує з Австралією. Але Австралія не такий вже великий гравець. Це, скоріше, про спробу Росії розтягнути свій вплив”, — вважає Іван Ступак.
Він також нагадав, що для Кремля військові бази завжди мали певне символічне значення. У 2000-х Росія свідомо відмовилася від частини своїх закордонних об’єктів, зокрема у В’єтнамі та на Кубі, але зараз спостерігається інша тенденція.
“Росіяни почуваються дуже вразливими в порівнянні з американцями. Свого часу путін закрив військово-морську базу у В’єтнамі — “Катрань”, і величезну базу радіоелектронного спостереження “Лурдес” на Кубі. Лише оренда останньої коштувала 100 мільйонів доларів на рік, ще стільки ж — її утримання”, – Іван Ступак
За словами аналітика, нинішні спроби москви повернутися до активного розміщення своїх баз за кордоном — це, зокрема, відповідь на змагання з США за геополітичний вплив.
“У Сирії щось там втримали — й то до кінця не зрозуміло, що саме. А тут — намалювався варіант з Індонезією. Подивимося з часом, що воно дасть”, – Іван Ступак
Попри стратегічну віддаленість Індонезії від України, експерт вважає, що спроба рф закріпитися в Тихому океані може мати для Києва навіть певний позитив.
“Як на мене — хай розміщують. Це ще більше видатків із російського бюджету. Чим менше грошей буде в бюджеті на війну — тим краще для нас”, — підсумував Ступак.
Нагадаю, авіабаза “Манухуа” раніше вже приймала російські стратегічні літаки за погодженням з індонезійською стороною. Після зустрічі Шойгу з міністром оборони Індонезії у лютому 2025 року Москва подала запит на постійне використання бази.
Скільки триватиме війна? Сьогодні на це питання не наважується чітко відповісти жоден аналітик. Але сьогодні зрозуміло одне: росія не має наміру завершувати війну — вона готується її розпалити ще більше. Водночас події останніх місяців грають на користь України. Світовий порядок змінюється. Загроза, яку становить путін для всього континенту, змушує Європу єднатися та діяти рішучіше.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
