Держборг України зростає. З чого він складається і чому збільшується
2 Травня 12:07
Станом на 31 березня 2025 року державний та гарантований державою борг у гривневому еквіваленті становив 7 123,3 млрд. грн, у валютному еквіваленті – 171,7 млрд. дол. Про це з посиланням на дані Міністерства фінансів повідомив Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, інформує «Комерсант Український».
Якою є динаміка зростання боргу
За І квартал 2025 року сума державного боргу у гривневому розрахунку збільшилась на 2% (плюс 142,3 млрд. грн.), у валютному – збільшилась на 3,4% (плюс 5,7 млрд. дол.).
Майже все зростання державного боргу за 3 місяці від початку року у валютному еквіваленті становить збільшення заборгованості перед ЄС на суму 5,7 млрд. дол.
В останній день кварталу Україна також залучила 0,4 млрд. дол. траншу від МВФ, але з урахуванням погашень сума приросту заборгованості перед Фондом з початку року є незначною.
Що ще впливало на суму боргу
З початку року відбулось зміцненням курсу євро проти долара і це призвело до переоцінки доларового еквіваленту боргу.
Варто також пам”ятати, що кошти, отримані від ЄС за механізмом ERA, рахуються як умовні боргові зобов’язання.
При цьому, як нагадаує Данило Гетманцев, згідно з Бюджетним кодексом та відповідно до договору з ЄС, вони обслуговуються і погашаються не з бюджету, а за рахунок прибутків від знерухомлених російських активів. Кредитор, тобто ЄС, має обмежене право вимагати повернення такого кредиту, зокрема у випадку виплати репарацій за заподіяну шкоду унаслідок війни з боку росії.
Через гальмування обсягів аукціонних розміщень ОВДП внутрішній держборг у І кварталі скорочувався. У гривневому еквіваленті він скоротився на 1,5% (мінус 27,5 млрд. грн.).
Якою є структура державного боргу
Станом на 31 березня цього року держборг України мав такий структурний вигляд:
– 73,2% – зовнішній борг, 26,8% – внутрішній;
– 75,2% – борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП), 24,8% – борг у гривні;
– 66,5% – борг із фіксованою ставкою, 33,5% – борг із змінною ставкою.
Данило Гетманцнев констатує, що у квітні державний борг продовжив зростати, насамперед, за рахунок залучення умовних зобов’язань від ЄС за механізмом ERA (плюс 1 млрд. євро), пільгових кредитів від ЄС у рамках Ukraine Facility (плюс 3,5 млрд. євро).
Скільки коштів має надійти за програмою ERA
Механізм ERA передбачає передачу коштів, отриманих за рахунок прибутків від заморожених активів рф. «Комерсант Український» про це розповідав.
На даний момент за цим механізмом передбачається отримання загалом $44,1 млрд у період до першого кварталу 2027 року. При чому загальний оголошений обсяг сягає $50 млрд.
Минулого року Україною вже було отримано $1 млрд, цього року буде отримано $39,4 млрд, наступного – $2,4 млрд і 2027 – $1,3 млрд.
Чим допоможе збільшена міжнародна фінансова підтримка
Як зазначається в останньому інфляційному звіті НБУ, цього року Україна може отримати суттєвіші, ніж очікувалося раніше, обсяги міжнародної фінансової допомоги за рахунок швидшого перерахування траншів за механізмом ERA Loans. Цих коштів буде достатньо не лише для фінансування дефіциту бюджету цього року, але й для формування запасу для державних фінансів на наступний рік, коли обсяги зовнішньої допомоги, ймовірно, почнуть зменшуватися.
Значні цьогорічні надходження також дадуть змогу наростити міжнародні резерви України до 58 млрд дол. США у 2025 році, утримувати їх на високому рівні протягом наступних років і відповідно зберігати стійкість валютного ринку.
В НБУ прогнозують збільшення державного та гарантованого державою боргу до 94% ВВП на прогнозному горизонті. Проте частина цього боргу буде сформована за рахунок коштів, отриманих за механізмом ERA19, погашення яких здійснюватимуться виключно за рахунок доходів від знерухомлених активів рф. Ці кошти не враховуватимуться під час оцінки стійкості зовнішнього боргу. Крім того, пільгові умови позик від міжнародних партнерів і підвищення ефективності управління внутрішнім державним боргом (зокрема завдяки проведенню аукціонів з обміну ОВДП) сприятимуть меншому навантаженню на видатки та вивільненню ресурсів для фінансування бюджетних потреб.
