День памʼяті та перемоги над нацизмом: дата святкування та історія цього свята
8 Травня 2024 08:01
Сьогодні в Україні вперше відзначається День памʼяті та перемоги над нацизмом. Це свято було започатковане у травні минулого року замість Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, яке раніше святкувалося 9 травня, в один день із радянським Днем перемоги. Тепер 8 травня в Україні є офіційним вихідним днем, тоді як 9 травня відзначають День Європи, який має своє історичне значення.
Історія свята
8 травня 2023 року президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, в якому пропонувалося встановити нове державне свято – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років, що буде святкуватися щорічно 8 травня, починаючи з 2024 року. Він запропонував розглянути цей законопроєкт як невідкладний та вже 29 травня 2023 року Верховна Рада офіційно встановила нову дату святкування цього свята. Рішення про зміну дати було прийнято 317 народними депутатами.
Зміна дати святкування в Україні була ініційована задля відновлення історичної правди та справедливості, а також для консолідації українського суспільства з європейськими країнами, які також відзначають цей день. Зокрема, у пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що Україна, як невід’ємна частина європейської спільноти, повинна відзначати цей день разом із усім цивілізованим світом.
Загальновідомим є факт, що починаючи з 2014 року, після Революції гідності, Україна активно впроваджує європейські практики щодо пам’яті про Другу світову війну. Так, у 2015 році в Україні вперше в історії офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом відзначалися два дні поспіль: 8 травня разом із європейською спільнотою та іншим світом відзначався День пам’яті та примирення, в той час як 9 травня продовжилися традиційні святкування Дня перемоги над нацизмом. Це свідчить про перехід до європейського підходу в частині збереження пам’яті про війну, що передбачає вшанування всіх жертв, незалежно від їхнього походження чи національності.
Символом Дня пам’яті та перемоги над нацизмом є червоний мак. Він нагадує про кров, пролиту в боях та є символом надії, оскільки ці квіти часто ростуть на місцях, де відбувалися військові дії. Ця подвійна символіка — сум за загиблими та надія на майбутнє — робить червоний мак потужним і універсальним символом, який допомагає об’єднати людей у дні пам’яті.
Окрім цього, у 2014 році червоний мак був прийнятий як офіційний символ Дня пам’яті та примирення в Україні. Використання цього символу вказує на спільні цінності з європейськими країнами, де червоний мак вже давно став визнаним символом пам’яті про жертв воєн. Він також допомагає переосмислити ставлення до Другої світової війни та сприяє примиренню між країнами, які брали в ній участь.
В той же час, 9 травня в Україні тепер відзначатиметься як День Європи. Указ про започаткування цього свята був підписаний Президентом України 8 травня 2023 року. Володимир Зеленський відзначив важливість святкування Дня Європи, бо, за його словами, це стане днем вшанування нашої історичної єдності, тобто єдності між усіма європейцями, які змогли знищити нацизм та обовʼязково переможуть і «рашизм».
Окрім цього, важливо окремо відзначити, що цей день має історичне значення, оскільки у 1950 році французький міністр закордонних справ Роберт Шуман висунув ідею створення Європейської спільноти вугілля та сталі, що стало основою для створення Європейського Союзу. Це було спрямовано на забезпечення спільного контролю над стратегічними ресурсами, що унеможливило б підготовку до нової війни, досягнення примирення між Францією та Німеччиною після Другої Світової війни та недопущення нових конфліктів між країнами-учасницями. День Європи офіційно відзначається в країнах ЄС, а також у деяких інших країнах, таких як Молдова, Грузія та Туреччина.
Коли правильно святкувати День перемоги над нацизмом?
Дата вшанування памʼяті про війну безпосередньо пов’язана з підписанням Акту про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини. Вперше підписання цього акту відбулося в Реймсі о 2 годині ночі 7 травня 1945 року за участі представника Радянського Союзу генерала Івана Суслопарова. Однак Йосип Сталін, лідер Радянського Союзу, не погодився визнати цей акт і наполягав на тому, щоб другий акт підписали в Берліні, столиці нацистської Німеччини, яка була захоплена Червоною армією. Сталін також поставив вимогу не оголошувати про перемогу, поки не буде підписано новий акт капітуляції.
На вимогу Сталіна, прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчилль і президент США Гаррі Трумен відповіли відмовою. Черчилль пояснив своє рішення тим, що парламент вимагатиме від нього інформації, а Трумен вказав на те, що повідомлення про перемогу вже було зроблено, тому скасування неможливе. На це Сталін наполіг, що акт, підписаний у Реймсі, не може бути остаточним, оскільки капітуляція має бути прийнята на території агресора, тобто в Берліні. Союзники зрештою погодилися.
Отже, другий Акт про безумовну капітуляцію Німеччини вже був підписаний у передмісті Берліна, Карлсхорсті, 8 травня 1945 року о 22:43 за центральноєвропейським часом та 9 травня о 00:43 за московським часом. Втім, важливо зазначити, що текст другого документа був майже повністю ідентичним першому, зокрема, підтверджуючи час припинення вогню, який став чинним 8 травня о 23:01 за центральноєвропейським часом.
Тому саме 8 травня стало днем, коли в Європі відзначають закінчення Другої світової війни.
Авторка: Оля Юшко
