Дефіцит свинини та здорожчання сала: наслідки епідемії африканської чуми свиней в Україні

22 Жовтня 10:39
РОЗБІР ВІД Комерсант український

Епідемія африканської чуми свиней (АЧС) в Україні загострюється, і це може мати суттєві наслідки для ринку свинини та сала. Зростання кількості спалахів інфекції вже відбилося на ціновій політиці, а найбільші втрати зазнає саме приватний сектор. Про це в ексклюзивному коментарі Комерсант українськийКомерсант Український розповів виконавчий директор Асоціації м’ясної галузі Микола Бабенко.

Піковий період епідемії АЧС

Микола Бабенко, коментуючи ситуацію, наголошує, що мова йде не про короткочасну літню епідемію африканської чуми свиней (АЧС), а про тривалий процес.

“У нас не літня епідемія. Вона затяжна, зараз знаходиться на піку загострення і можливо ще не досягла цього піку. Тобто, влітку кількість спалахів зросла, але це не означає, що їх поменшає до кінця року”, — підкреслив він.

За словами Бабенка, втрати, які понесла галузь через АЧС, можуть бути далеко не остаточними.

Він зазначив, що вірус АЧС безпечний для людини, але для свинарського бізнесу він є вироком, що фактично призводить з часом до 100% втрати поголів’я свиней.

Зростання цін через дефіцит

За словами Бабенка, дефіцит свинини вже впливає на ринок, що підтверджується жовтневим стрибком роздрібних цін до 350 гривень за кілограм свинини.

“Ну, а далі ви вже самі розумієте, що дефіцит створює ріст цін. Покупці мабуть помітили, що був такий період у жовтні місяці, коли роздрібні ціни на свинину піднялися аж до 350 грн, але потім ціна зменшилася. Очевидно, що це зменшення відбулося на фоні нових спалахів АЧС, скоріше за все на промислових свинокомплексах, і імовірно що навіть без повідомлення про такі спалахи”, — пояснює виконавчий директор Асоціації м’ясної галузі.

Чому сало дорожче за м’ясо?

Сьогодні сало нерідко коштує дорожче за м’ясо, і це пов’язано з втратами свиней у приватному секторі, де, за словами Бабенка, немає офіційної статистики. Приватний сектор утримував значну частку поголів’я свиней, і саме з нього надходило сало на ринок.

“Зараз сало нерідко коштує дорожче за м’ясо. Так було не завжди, сало завжди було дешевше, але коли ми читаємо заяви експертів про втрату 30-40-50% поголів’я свиней, то слід враховувати, що найбільших втрат зазнає саме приватний сектор”, – зазначив Бабенко.

Він пояснив, що приватний сектор не фігурує у статистичних звітах, і тому об’єктивних даних щодо його втрат немає. Проте відомо, що приватні господарства історично утримували приблизно стільки ж свиней, скільки і промислові комплекси.

“Приватний сектор він не фігурує, не бере участі у статистичних даних. Хоча статистичні дані по індустріальному, промисловому свинарству – вони теж не об’єктивні по Україні, а приватний сектор – це взагалі… їх просто немає. Тому, якщо хтось пише дані по поголів’ю свиней у приватному секторі – це просто цифра, яка нічим не підкріплена. А приватний сектор утримував свиней приблизно стільки, скльки й промисловий”, – пояснив він.

Приватний сектор і проблема дефіциту сала

Ситуація у приватному секторі залишається складною. Впродовж десятиліть приблизно половина свиней в Україні утримувалася в приватних господарствах, що постачали сало на ринки. Водночас промислові свинокомплекси зосередилися на вирощуванні свиней м’ясних порід, які швидко набирають вагу, але не дають сала.

“Приватний сектор якраз є постачальником сала на ринку, тому що в промисловому секторі вже давно утримуються свині м’ясних порід, гібриди, які виростають за коротший термін, і відповідно у них немає сала, яке реалізується на ринках”, – пояснює Бабенко.

Нині ситуація в приватних господарствах стає критичною.

“А в приватному секторі зараз біда. Там по деяких населених пунктах, та й навіть по цілих областях уже складається такий негативний прогноз, що цілі населені пункти, а можливо навіть і області будуть без свиней”, – прогнозує Бабенко.

Він згадав засідання робочої групи Міністерства аграрної політики, де один із керівників свинокомплексу розповів, що у селах навколо його господарства “сморід від трупів свиней стоїть такий, що не можна ввечері дихати”.

“Тобто, ми можемо уявити які масштаби втрат зазнав приватний сектор”, – зазначив експерт.

Проблеми свиногосподарств

Проте проблеми є не лише у приватних господарствах.

“Не проходить і тижня, щоб не було інформації про нові спалахи на промислових свинокомплексах”, – додає експерт.

Основним фактором втрат у галузі є епідемія африканської чуми свиней (АЧС), яка вже давно поширилася на території України.

Бабенко зазначає, що можна було й не допустити цих втрат, адже вакцини проти АЧС з’явилися ще у 2023 році, однак можливості їх впровадження не були використані вчасно.

“В 2023 році з’явилися перші вакцини проти АЧС, і їх можна було б ще на початку 2023 року. Така можливість була. Вона й зараз зберігається. Можна було б розпочати дослідження щодо ефективності в умовах України використання, і використання у випадку такого НП, як зараз трапилося”, – стверджує він.

За його словами, АЧС тривалий час використовувалася як інструмент регулювання кількості свиногосподарств, і це мало серйозні наслідки для галузі.

“Але, на жаль, є друга сторона цієї медалі. Це те, що АЧС використовувалася впродовж багатьох років як інструмент регулювання кількості свиногосподарств. Це був такий собі “Дамоклів меч”, як в не ринковий спосіб прибрати конкурентів з ринку”, – зазначає експерт.

Згідно зі статистикою, за період з 2015 до 2020 року кількість підприємств свинарства в Україні зменшилася на дві третини – з 3200 підприємств залишилася лише тисяча.

“Просто так співпало, напевно, і мабуть що це ще пов’язано з війною, бо і сам вірус ще й виступає біологічною зброєю. І так склалося, що не впоралися ті, хто думав, що вони і надалі будуть контролювати вірус, популяцію свиней і свиногосподарств в Україні”, – додав Бабенко.

Наслідки для ринку

Наразі, через вплив війни та поширення АЧС, ситуація погіршилася для всіх гравців ринку – як для приватних господарств, так і для великих промислових комплексів.

“Вірус почав бити по всіх свинокомплексах без винятку – від самих сучасних, з найкращими умовами біобезпеки до звичайних ферм, традиційних, які займаються свинарством на невисокому технологічному рівні”, – пояснює Бабенко.

Він попереджає, що до кінця року втрати можуть досягти 50% поголів’я свиней.

“Але ніхто не знає скільки ми втратимо до кінця року, але вже зараз можна сказати, що третина свинопоголів’я втрачена, і фактично це дуже сильний удар по галузі, яка якраз створює всередині країни додану вартість, на противагу від того ж рослинництва”, – підсумував він.

Чи імпортує Україна свинину?

Свинарство в Україні нині перебуває в складному становищі через поширення африканської чуми свиней (АЧС) та відсутність системної боротьби з цією хворобою. Через це Україна не експортує свинину, а імпорт теж залишається мінімальним.

“Не імпортуємо і не експортуємо. Ті дані, які в митних базах є – це ні про що. Вони більше є підтвердженням того, що Україна з одного боку не експортує нічого, тому що не вирішене питання з АЧС, відповідно м’ясо свиней може нести небезпеку, загрозу свинарству інших країн, якщо виявиться що воно інфіковане АЧС”, – зазначає Бабенко.

За його словами, Україна не імпортує свинину через високі ціни на живих свиней у країнах ЄС.

“А з іншого боку ми не імпортуємо, бо ціни на живих свиней в країнах ЄС майже вдвічі вищі, ніж в Україні. А в країнах Азії, куди експортує ЄС, втричі вищі, ніж в Україні”, – пояснив експерт.

Проте, за словами Бабенка, Україна могла б стати одним із провідних гравців на глобальному ринку свинини, якби почала системно боротися з АЧС.

“Якби ми побороли в 2023 році, або хоча б зараз в 2024 році почали боротися із проблемою АЧС, з появою вакцини проти АЧС, то через півроку – максимум рік – у нас були б шанси стати одним із провідних гравців на глобальному ринку свинини”, – резюмував він.

Дзвенислава Карплюк
Редактор