Публікації

Чиновники на окупованих територіях: мільйони зарплат і марнотратство бюджету на фоні війни

РОЗБІР ВІД

Депутатка Верховної Ради України Анна Скороход виявила, що в Україні досі витрачаються гроші з державного бюджету на сферу ЖКГ у містах, які давно стали російськими. На ці гроші не тільки утримуються чиновники, а й комунальні установи. І не просто утримуються, а продовжують витрачати на абсолютно непотрібне обладнання, техніку, машини, матеріали тощо.

При тому, що державний борг України за даними Мінфіну перевищив 169 мільярдів доларів, в лютому він зріс на 90 мільйонів доларів у еквіваленті, таке марнотратство вражає.

За даними нардепки Анни Скороход, окуповані території продовжують отримувати мільярди гривень з бюджету та міжнародних фондів. На Маріуполь йде майже 1 млрд гривень на рік, на Авдіївку — 132 млн грн, на Волноваху — 70 млн грн, на Лисичанськ — 658,5 млн грн, на Сіверськодонецьк – 544,5 млн грн, на Старобільськ — 578 млн грн, на Вугледар — 205 млн грн на рік і так далі. А нещодавно Маріуполю було виділено 100 млн доларів на будівництво спортивного комплексу, повідомила Анна Скороход.

Витрати без доходів

Луганська область, яка фактично повністю окупована вже три роки, щорічно отримує з державної казни близько 4 млрд грн, і ці кошти йдуть не тільки на зарплату військовим адміністраціям, а й виділяються комунальним підприємствам, які їх витрачають на свій розсуд. Наприклад, окрім зарплат керівникам і заступникам на рівні 100 тисяч грн на місяць, вони продовжують коштом держбюджету робити дорогі покупки нібито для зруйнованих міст, повідомляє керівник ГО «правозахисна група Луганщини» Анатолій Рижков.

Адже військові адміністрації окупованих міст живуть коштом державних дотацій, адже жодних доходів немає, але у своїх витратах вони не скромні — використовують різні схеми з ознаками корупції.

«Якщо брати приблизний бюджет Луганської області на рівні 1,5 млрд грн і від пів мільярда до мільярда бюджети міст обласного підпорядкування, то десь 10 млрд гривень на рік. Половина цієї суми йде на незрозумілі витрати з можливістю власного збагачення. І ці гроші розподіляють не тільки на благоустрій окупованих міст, але навіть на закупівлі необхідного для ЗСУ, де є свої схеми, відкаті», — розповідає Комерсант український адвокат і правозахисник Анатолій Рижков.

Проблема окупованих міст в тому, що там діє військова адміністрація і її керівники не підконтрольні територіальній громаді. І все, що стосується розпорядження коштами, все це здійснюється керівником на власний розсуд.

Але головне, як підкреслює правозахисник, ніхто не перевіряє, куди виділяються гроші та скільки. Активісти на десятки мільйонів знайшли порушень бюджетного законодавства, але компетентні органи це не зацікавило, ніхто не поніс покарання. У 2023 році придбано за 100 млн будівельну техніку, нібито на післявоєнне відновлення міст. На 200 тисяч медобладнання для лікарень, які потім мають бути відбудовані. Десь пів мільярда гривень було витрачено на незрозумілі закупівлі.

«По Лисичанську чотири релокованих комунальних підприємства – тепломережа, водоканал, ЖЕК-5 і лікарня. Всі вони працюють і навіть відкривають нові комунальні заклади. Ось за 70 млн купили занедбаний піонерський табір на околиці, в корпусах якого зробили гуртожиток, де зараз проживає 70 осіб. За ці гроші можна було б кожній родині купити окрему квартиру, а не гуртожиток з однією вбиральнею на поверх, душовою і кухнею. Але вони продовжують туди вкладати гроші, вже до 100 млн дійшло», – зазначає Анатолій Рижков.

Гроші повинні йти людям

«Всі мої звернення про призупинення повноважень керівників міських військових адміністрацій і спроби вирішити це через петиції, були приречені на провал. Як можна це зупинити? Призупинити повноваження військових адміністрацій і передати їх повноваження в профільне міністерство або ж передати їх повноваження приймаючим громадам – щоб гроші йшли за людьми, за ВПО, а не витрачалися на не відомо що», – вважає Анатолій Рижков.

Більше того, як підкреслює активіст, сьогодні навіть немає достовірних відомостей, де на території України перебувають ці військові адміністрації. Вони не робили перереєстрацію, вони так і залишилися за старими адресами на території тимчасово окупованій рф, що порушує законодавство. Половина цих керівників незрозуміло де сьогодні знаходяться, без прямої комунікації між собою і з жителями своїх громад. Наприклад, Луганська військова адміністрація в трьох місцях: Київ, Обухів і Кам’янськ.

Керівники окупованих міст – мільйонери

Основна проблема, як підкреслює Анатолій Рижков, в тому, що жодної користі від керівників військових адміністрацій Луганської області немає, а от витрати на їх існування – величезні. І на четвертому році війни вже стало зрозуміло, що нікому не цікава доля ВПО, ніхто ними не займається. І ці органи нічого не роблять для людей. Вони тільки все роблять для себе.

Голова Луганської обласної державної адміністрації Артем Лисогір подав декларацію за 2024 рік, де вказав, що в минулому році його зарплата склала 1 889 999 грн, а його дружина заробила 320 000 грн від продажу автомобіля. Інших доходів сім’я чиновника не мала.

Заступник голови Луганської ОДА Олексій Смирнов заробив 1 703 466 грн. Ще один заступник Наталія Романенко отримала зарплату 1 302 670 грн. Катерина Безгінська, також заступник Лисогора, задекларувала 1 518 852 грн зарплати.

А якщо розглядати весь Донбас, то начальники військових адміністрацій деяких міст навіть перевершили по зарплаті обласних. Сергій Добряк, голова Покровської МВА, задекларував 2 млн 23 тис. грн за минулий рік. Роман Падун з Курахівської МВА, вже окупованої в минулому році, отримав 1,73 млн грн. Олександр Журавльов, керівник Лиманської МВА, задекларував 1,56 млн грн за 2024 рік. Сергій Чаус з Часовоярської МВА отримав минулого року 1,46 млн грн. Сергій Боевський – нинішній керівник Департаменту ЖКГ ДонОДА заробив 1,54 млн грн в 2024 році на посаді голови Дружківської МВА.

Зарплата голови Бахмутської МВА Олексія Реви склала 1,45 млн грн. Олександр Гончаренко з Краматорська задекларував 1 313 000 грн за рік, Володимир Рибалкін з Святогорська отримав 1 259 000 грн за рік.

По суті, зупинити цей безлад можна, вважає Анатолій Рижков, якщо РНБО або Кабмін припинять виділяти і направляти в ці військові адміністрації гроші.

«На мій погляд, навіть фінансування прифронтових міст на рівні мирних – злочин. Покровськ виділяє гроші і витрачає їх на утримання тепломережі, при тому, що опалення в місті відсутнє рік. Або на ремонт доріг. Але при цьому поранені цивільні люди не можуть отримати повноцінного лікування, на них не виділяють гроші і вони залишаються наодинці зі своїми проблемами», – зазначив правозахисник.

Авторка: Алла Дуніна