Атака Сум та “санітарна зона” біля кордону: що відбуватиметься на фронті найближчим часом
9 Квітня 19:52
ДУМКА
Росія не має достатньо ресурсів для масштабного наступу на Сумщині. У світлі останніх заяв Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського щодо загроз на північному напрямку, аналітики та військові експерти зійшлися на думці: попри активізацію боїв у прикордонних районах Сумської області, російська армія навряд чи здатна реалізувати повномасштабний наступ на цьому напрямку. Про це в ексклюзивному коментарі Комерсант український розповів військовий експерт Владислав Селезньов, акцентуючи на кількох ключових аспектах поточної безпекової ситуації.
Сумщина — в зоні ризику, але про масштабне вторгнення не йдеться
“Фактично, генерал Сирський підтвердив заяву президента Зеленського щодо намірів путіна атакувати наше прикордоння. Але, як справедливо зазначив керівник Центру протидії дезінформації Коваленко, Сумщина — це окрема історія”, — наголосив Селезньов.
За його словами, бойові дії на території прикордонних населених пунктів Сумської області, зокрема в районах Басівки та Локні, тривають давно. Російські сили намагаються просунутись, однак зазнають значних втрат, що не дозволяє говорити про створення масштабного наступального угруповання.
Чи можлива “санітарна зона”?
Експерт вказав, що найбільш вірогідним сценарієм є спроба РФ реалізувати план зі створення так званої “санітарної зони” — буферу вздовж кордону, який російська влада публічно обґрунтовує як “захист” від українських дронових атак.
“Чи вдасться ворогу створити санітарну зону — залежить винятково від того, чи матимемо ми достатньо ресурсів для відбиття атак. Але те, що просунутись глибше ворог не зможе — для мене очевидно”, — підкреслив Селезньов.
Фортифікації на Сумщині — ключовий стримувальний фактор
Селезньов окремо відзначив роль інженерного укріплення лінії оборони.
“На Сумщині створена потужна мережа інженерних фортифікацій. Генерал Артюх, керівник місцевої ВЦА, доклав чимало зусиль, щоб укріпити цей напрямок”.
За оцінками експерта, глибина першої лінії укріплень досягає шести кілометрів від державного кордону, і саме ця інфраструктура створює значний бар’єр для будь-якого серйозного просування противника.
Обмежені ресурси рф — ключова перешкода
Попри різні оцінки кількості військовослужбовців, задіяних росією на північному фронті (від 50 до 60 тисяч), їх недостатньо для тиску одразу на кількох критично важливих напрямках.
“У російської армії є більш пріоритетні напрями: Торецьк, Часів Яр, Покровський-Мирноградський напрямок, південь Запорізької області. І на всіх цих ділянках бракує ресурсів для масштабного наступу”, — пояснив Селезньов.
Чого чекати далі?
На думку експерта, ситуація на Сумському напрямку залишатиметься контрольованою щонайменше до середини літа. За нинішніх обставин, росія може “марити” про прорив, але реальних можливостей для цього не має.
“Я думаю, що не раніше, ніж у середині літа, ситуація може змінитися. Поки що ворог може мріяти, але навряд чи щось докорінно змінить”, — підсумував Владислав Селезньов.
Таким чином, попри інформаційний тиск і тактичні дії з боку російської армії, реальна загроза масштабного прориву на північному напрямку наразі залишається низькою. Українська оборона, зокрема в Сумській області, посилена і підготовлена до можливих сценаріїв.
Яка ситуація на фронті в Україні зараз
Станом на квітень 2025 року, ситуація на фронті в Україні залишається вкрай напруженою і характеризується зростанням активності з боку російських військ, особливо в прикордонних районах. Українське командування повідомляє про спроби ворога активізувати наступальні дії в кількох ключових напрямках, але наголошує: повномасштабного прориву не відбулося.
Нові хвилі наступу і відповідь України
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський офіційно підтвердив початок нової наступальної фази з боку РФ. Основні удари фіксуються в районах Харківської та Сумської областей. Однак завдяки зусиллям Сил оборони та наявності розвиненої системи фортифікаційних споруд, особливо в Сумському напрямку, українським військам вдається стримувати просування противника.
Як уточнив військовий експерт Владислав Селезньов, росія, найімовірніше, прагне не захоплення великих територій, а створення так званої “санітарної зони” – буферної смуги вздовж кордону. Втім, ресурси противника для масштабних операцій обмежені. Аналітики вказують, що на сьогодні у рф зосереджено в регіоні близько 50-60 тисяч військовослужбовців, однак ці сили також задіяні на інших напрямках – у Донецькій області та на півдні Запорізької області.
Контрзаходи та зміцнення оборони
Українська сторона активно зміцнює прикордонні райони. Генерал Артюх, голова Сумської обласної військової адміністрації, доклав значних зусиль до створення багаторівневої системи оборони. За даними експертів, перша лінія фортифікацій розташована на відстані до 6 кілометрів від державного кордону і містить траншеї, мінні поля та інженерні загородження.
Президент України Володимир Зеленський також підтвердив, що підрозділи ЗСУ утримують контроль над ділянкою російської території в районі села Демидівка Бєлгородської області. За словами глави держави, цей крок спрямований на зниження тиску на прикордонні українські регіони.
Ситуація на інших ділянках фронту
У Донецькій області тривають важкі бої за Часів Яр, Покровськ і Торецьк. Ці напрямки залишаються пріоритетними для російської армії, проте істотного просування їй домогтися не вдалося. Аналітики вказують на високі втрати серед російських військ, що ускладнює ведення інтенсивних наступальних дій на всіх напрямках одночасно.
Ракетні удари та втрати серед цивільного населення
4 квітня Росія завдала масованого ракетного удару по Кривому Рогу. Унаслідок атаки загинули 20 людей, з них 9 – діти. Це одна з найтрагічніших атак останніх місяців. За словами місцевої влади, удар припав на житлові квартали, що ще раз підтверджує умисне застосування сили проти мирного населення.
Перспективи та міжнародна реакція
Усередині України тривають дискусії про перспективи війни. Військові експерти схильні вважати, що до середини літа серйозних змін на фронті не відбудеться. Водночас на міжнародній арені посилюються дипломатичні зусилля з примусу рф до переговорів.
Колишній президент США Дональд Трамп, який знову висувається на вибори, заявив про можливість досягнення перемир’я за умови, що “обидві сторони будуть готові до компромісів”. Однак Київ не розглядає варіант припинення вогню без гарантованого відновлення територіальної цілісності.
