Війна

Чорнобильська АЕС під ударом: чи витримає саркофаг удар балістикою?

РОЗБІР ВІД

Російський удар дроном-камікадзе по Чорнобильській АЕС викликав серйозне занепокоєння серед експертів з ядерної безпеки. Професор Фукусімського університету Марк Железняк наголошує: хоча безпосередньої загрози масштабного витоку радіації наразі немає, атаки на ядерні об’єкти несуть величезні ризики. Чи можливий ремонт саркофагу, чи витримає він ймовірні інші удари з боку росії, зокрема балістикою, та чому ситуація на Запорізькій АЕС потребує пильного спостереження – у матеріалі Комерсанту українського.

Удар дрона по укриттю, яке захищає світ від наслідків аварії на 4-му енергоблоці ЧАЕС, став справжнім шоком. Своїми першими враженнями від побаченого в ексклюзивному коментарі ділиться професор Інституту радіоактивності навколишнього середовища Фукусімського університету Марк Железняк.

“Я брав участь у проєктуванні нового безпечного конфайнменту (New Safe Confinement) у 2000-х, працюючи у США над оцінкою можливих ризиків. Але навіть у найгірших сценаріях ми не розглядали можливість військових ударів по цій конструкції”,

— зазначив Железняк.

Небезпека витоку радіації

За словами експерта, саркофаг, який накриває зруйнований реактор, не розрахований на прямі удари ракет чи дронів. Однак наразі пошкодження стосуються лише зовнішньої металевої оболонки. 

“Бойова частина дрона пробила металеву конструкцію, але внутрішній бетонний саркофаг не був пошкоджений. Це найважливіше. Наразі загрози масового витоку радіації немає”,

— підкреслив професор.

Він додав, що певне обладнання, яке підтримує кліматичний режим всередині укриття, частково пошкоджене, що може вплинути на подальший стан саркофагу.

Варто зазначити, що за даними ДСНС, радіаційний фон на Чорнобильській АЕС у нормі.

На проммайданчику ЧАЕС зафіксовано 0,57 мкЗв/год, що не перевищує допустимих значень. Моніторинг триває. 

Що буде, якщо ракета влучить у саркофаг?

“Навіть у разі удару балістичної ракети по об’єкту укриття ситуація не призведе до масштабного радіоактивного забруднення. Вибух може підняти у повітря радіоактивний пил, який розповсюдиться в межах 10-кілометрової зони, але це не буде Чорнобиль у 1986 році. Сьогодні там вже давно немає працюючого реактора — залишилися лише розплавлені паливні маси, які перетворилися у тверду субстанцію”,

— пояснив Железняк.

Чи можливо побудувати новий саркофаг?

Науковець зазначає, що будівництво ще одного укриття потребувало б значних ресурсів, але поки що це не є нагальною необхідністю. 

“Конфайнмент був створений для стримування довготривалих ризиків, але його не будували з розрахунком на війну. Перше, що зараз потрібно зробити — це ліквідувати пошкодження та запобігти подальшим атакам”,

— наголосив професор.

За його словами, атака на ЧАЕС має стати сигналом для міжнародної спільноти щодо посилення заходів безпеки і необхідності тиску на росію з боку міжнародних організацій, зокрема МАГАТЕ.

Загроза для Запорізької АЕС 

Професор Железняк звернув увагу на ситуацію навколо Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), яка перебуває під контролем російських військ. Відомо, що вона залишається у фокусі уваги через серйозні ризики. Є інформація, що станція знову на межі блекауту. 

“Там [на ЗАЕС – ред.] ситуація, звичайно, більш небезпечна, ніж зараз ми маємо на Чорнобилі. МАГАТЕ фіксують порушення, проте їхня діяльність суттєво обмежена росіянами. Вони бачать далеко не все, а лише те, що їм дозволяють побачити росіяни”,

– підкреслив Марк Железняк.

На відміну від Чорнобильської зони, де головною проблемою є залишкове радіоактивне забруднення, на ЗАЕС ситуація значно серйозніша. 

“Тут ми маємо шість реакторів, які містять активне ядерне паливо. Хоча вони зараз не працюють, паливо вимагає постійного охолодження, що забезпечується завдяки електропостачанню”,

– пояснив науковець.

Професор наголосив, що на даний момент охолодження станції залежить лише від двох ліній електропередач. А під час обстрілів одна з них періодично відключається. 

“Дизельні генератори можуть тимчасово підтримувати охолодження, але це не є довгостроковим рішенням. Будь-яке порушення в роботі охолодження може призвести до катастрофічних наслідків”,

– попередив Железняк.

Таким чином, ситуація на Запорізькій АЕС залишається вкрай напруженою, а ризики – високими. Науковець закликав міжнародні організації посилити тиск на росію з вимогою допустити неупереджене інспектування станції. 

Атака на Чорнобильську АЕС продемонструвала, що навіть об’єкти, які мали б бути поза зоною воєнних дій, стають мішенями росії. Незважаючи на відсутність негайної загрози витоку радіації, пошкодження інфраструктури можуть мати довготривалі наслідки. Ще більш тривожною залишається ситуація на Запорізькій АЕС, де існує ризик ядерної катастрофи через нестабільне електропостачання. Міжнародна спільнота має рішуче відреагувати, щоб запобігти подальшим атакам на критичні ядерні об’єкти.