“Будинок “Слово”: у Києві відбулася прем’єра фільму про Розстріляне відродження
10 Травня 2024 13:06
У середу, 8 травня, в столичному “Українському домі” пройшла прем’єра художнього фільму “Будинок “Слово”. Нескінчений роман”. Це перший український ігровий фільм, що розповідає про українських митців, знищених і репресованих радянською владою у 1930-х роках, повідомляє «Комерсант Український»
На столичній прем’єрі картину представляла творча група: режисер Тарас Томенко, сценаристка Любов Якимчук, продюсер Олег Щербина, оператор-постановник Михайло Любарський, актори В’ячеслав Довженко, Дмитро Олійник, Марина Кошкіна, Євген Ламах, Юлія Чепурко та інші.
Режисер стрічки Тарас Томенко наголосив, що фільм виходить у прокат у “доленосний для України час”.
“Я просто закликаю українців, щоб вони прийшли і подивилися, тому що це не просто похід у кінотеатр, – це місія певна, шана нашим розстріляним поетам і письменникам. І це потрібно зробити, тому що силу, яку вони нам дали, ми маємо зараз використати на боротьбу з російською агресією. Для мене важливо, щоб цей фільм побачили люди зараз, тому що українці зараз шукають допомоги в історичних постатях, в силі слова українських письменників”,
– сказав режисер.
Він розповів, що робота над фільмом тривала понад 10 років. У 2013 році з’явився сценарій документального фільму “Будинок “Слово”, який згодом трансформувався у сценарій ігрового кіно.
Фільм випустила компанія FRESH PRODUCTION GROUP за підтримки Держкіно та благодійного фонду “Солідарність”. Як зауважила представниця фонду Анжеліка Петровська, фільм довгий час пролежав на полиці незакінченим. Однак фінансування, все ж, вдалося знайти.
“Цей фільм пролежав на полиці довгий час, очікував свого мецената або людину, яка його почує і яка допоможе йому статися. Я дуже пишаюся тим, що моя родина взяла в цьому участь. Почасти завдяки нам відбулася ця прем’єра. Найжахливіше для фільму такого рівня – це бути не закінченим. Він повинен показати все своєму глядачу, знайти свого глядача”,
– сказала Петровська.
Художній фільм “Будинок “Слово”. Нескінчений роман” заснований на реальних історичних подіях і розповідає історію українських письменників, яких за наказом Сталіна зібрали під дахом одного будинку, аби змусити працювати на благо комуністичного режиму. Стрічка пропонує по-новому поглянути на постаті таких літераторів, як Микола Хвильовий, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Михайль Семенко, Майк Йогансен.
Світова прем’єра фільму відбулася ще у 2021 році на Варшавському кінофестивалі. В Україні стрічку вперше показали 17 червня 2022 року у Чернівцях у межах кінофестивалю “Миколайчук OPEN”. Картина отримала нагороду Best Feature Film (Найкращий ігровий фільм) на Košice International Film Festival у Словаччині у 2022 році, а також нагороду у номінації “Найкращий художній фільм” на кінофестивалі I Will Tell у Флориді (США).
Наразі фільм вийшов у широкий прокат і демонструється в українських кінотеатрах.
Розстріляне відродження
Розстріляне відродження – термін, що застосовується до покоління українських митців і культурних діячів 1920-1930-х років, яке потрапило під репресії сталінського режиму зі звинуваченнями у “буржуазному націоналізмі” та контрреволюції. До Розстріляного відродження належать такі відомі українські митці, як Валер’ян Підмогильний, Марко Вороний, Микола Куліш, Микола Хвильовий, Михайль Семенко, Євген Плужник, Майк Йогансен, Микола Зеров, Лесь Курбас, Іван Багряний, Борис Антоненко-Давидович та ін.
Початком Розстріляного відродження вважається арешт поета і прозаїка Михайла Ялового 12 травня 1933 року і самогубство Миколи Хвильового, яке він вчинив безпосередньо в будинку “Слово” 13 травня 1933 року. Однією з найтрагічніших дат тих подій є 3 листопада 1937 року, коли було страчено кілька десятків провідних українських митців, серед яких були Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Марко Вороний та ін.
Чіткої цифри щодо кількості репресованих митців за Розстріляного відродження не існує, однак відомо, що ідеться про тисячі осіб. Серед інших називається цифра у 30 тисяч репресованих людей. За оцінкою еміграційного Об’єднання українських письменників «Слово», 1930 року в радянській Україні друкувалися 259 українських письменників, а після 1938 року — лише 36. За даними організації, 192 із «зниклих» 223 письменників були репресованими (розстріляними чи засланими в табори з можливим подальшим розстрілом чи смертю), 16 — зникли безвісти, 8 — вчинили самогубство.
