Який процес відшкодування ПДВ у ФОП
Як відомо, платником ПДВ серед фізичних осіб-підприємців можуть бути ФОП на 3 групі зі сплатою 3% доходу та обрано додатково сплату ПДВ та ФОП на загальній системі оподаткування з реєстрацією платником ПДВ.
Ставку ЄП, визначену для 3-ої групи у розмірі 3% (зі сплатою ПДВ), може обрати (пп. 4 пп. 4 п. 293.8 ПКУ):
– суб’єкт господарювання, який зареєстрований платником ПДВ, при переході ним на спрощену систему шляхом подання заяви не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;
– платник ЄП групи 3, який обрав ставку 5%, у разі добровільної зміни ставки ЄП шляхом подання заяви щодо зміни ставки ЄП не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника ЄП платником ПДВ.
ФОП на загальній системі оподаткування керується ст. 177 ПКУ при оподаткуванні отриманих доходів.
В Податковому кодексі відсутні заборони для відшкодування ПДВ фізичним особам-підприємцям, які є платниками податку та мають від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту.
Відшкодування ПДВ здійснюється за загальними правилами. Для того, щоб можна було реалізувати право на бюджетне відшкодування ПДВ необхідне виконання 3-х умов:
- сума ПДВ має бути сплаченою (пп. «б» п. 200.4 ПКУ). Це означає, що за товари, роботи, послуги, за якими виник податковий кредит та за яким заявляється відшкодування, було сплачено грошима – постачальникам або на бюджетний рахунок у разі імпорту таких товарів (у звітному або попередніх періодах). Також, якщо товар надійшов, але ще не оплачений, податкова накладна постачальником зареєстрована, то все одно — умова не виконується;
- сума відшкодування має бути у межах ліміту реєстрації накладних (пп. «б» п. 200.4 ПК). Якщо від’ємне значення більше за ліміт по накладним, то заяву на бюджетне відшкодування у декларації треба обмежити лімітом, а решту перенести на наступний період. Право на відшкодування при цьому залишається;
- для отримання відшкодування грошовими коштами на розрахунковий рахунок має бути відсутній податковий борг з ПДВ. Якщо борг є, то від’ємне значення спочатку враховується в його погашення (пп. «а» п. 200.4 ПК). І лише в межах ліміту реєстрації, тобто з дотриманням другого обмеження. Таким чином, якщо є борг з ПДВ, включаючи штрафи і пеню, то відшкодування все ж таки отримується, але уже не грошима, а шляхом погашення такого боргу. Знайте також, що після такого «взаємозаліку» ПДВ зменшується ліміт реєстрації (роз’яснення ДПС ЗІР 101.17).
Крім того важливою умовою є хронологія використання податкового кредиту. При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.
Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
У строк протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках декларування суми бюджетного відшкодування більше 100 тис.грн. за результатами документальної позапланової перевірки.
Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
До такого Реєстру вносяться такі дані:
1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;
2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);
3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання) та інші дані.
Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
б) у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- інші показники, які враховуються під час обрахунку суми податку.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
