Бізнес

Більші мікропозики – більші борги: скільки українці вже заборгували фінкомпаніям

Станом на початок 2025 року українці заборгували мікрофінансовим організаціям (МФО) понад 15,77 млрд грн. Про це повідомляє платформа Опендатабот, інформує Комерсант український.

Скільки мікрокредитів взяли українці

Понад 8,3 млн кредитних договорів на загальну суму 51,69 млрд грн оформили українці у 2024 році і хоча кількість оформлених договорів майже не змінилася порівняно з 2023 роком, обсяги позик зросли аж на 27%.

Середня сума мікрокредиту також зросла за рік – на 26%: якщо у 2023 році українці позичали у мікрофінансових організаціях в середньому 4926 грн, то торік середня позика вже була на рівні 6217 грн.

Мікрокредитні організації видавали в середньому 693 тисячі позик на місяць.

Наскільки великим є борговий тягар

За перші три квартали минулого року заборгованість за мікрокредитами подвоїлась: з 9,3 млрд грн зросла до 18,47 млрд грн.

Наприкінці року борг поменшав на 2,7 млрд грн. Втім загальну картину це не покращило: борг перед МФО на початок поточного року складав 15,77 млрд грн. Це у 1,7 раза або на 6,47 млрд грн більше, ніж на початку 2024-го.

Наскільки розвинутий ринок МФО в Україні

Згідно з офіційною статистикою Національного Банку України на початок 2025 року небанківський ринок України складався з 971 фінансової компанії, 311 кредитних спілок, 288 ломбардів, 146 лізингових компаній.

Як повідомляється в Огляді НБУ небанківського фінансового сектору, загальні обсяги активів надавачів небанківських фінансових послуг у ІV кварталі збільшилися на 6,8%, зокрема обсяг активів фінансових компаній зріс на 7,7%, страховиків – на 3,8%, а ломбардів – на 2,2%. Натомість обсяги активів кредитних спілок зменшилися.

Починаючи з 1 липня 2020 року роботу всіх мікрофінансових організацій України регулює Національний банк України.

Раніше було прийнято закон України № 79-IX від 12.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг», який має захищати позичальників від необґрунтованих вимог кредитора. У документі, зокрема передбачено пункт, який забороняє вносити зміни в процентну ставку, якщо для споживача це буде збільшувати суму повернення.

На сайті Національного банку України є комплексна інформаційна система, яка дозволяє переглянути реєстр МФО України і здійснити пошук фінансових установ, щоб перевірити наявність або відсутність у них ліцензій.  

Недобросовісне кредитування залишається проблемою

Національний банк не лише регулює, але й контролює роботу всіх мікрофінансових організацій України. НБУ регулярно перевіряє ці установи і у разі виявлення порушень застосовує заходи впливу аж до відкликання ліцензії.

І саме до НБУ потрібно звертатись у разі виникнення проблем у відносинах з мікрофінансовими оганізаціями.

Є і компанії зі споживчого кредитування, які не чекаючи втручання НБУ, намагаються самоорганізуватись та діяти відповідально й чесно, без додаткового тиску з боку держави.

Прикладом може слугувати недавно підписаний меморандум, сторонами якого стали Асоціація українських банків та сім фінкомпаній, які домовились кредитувати споживачів відповідально: “Авентус-Україна” (CreditPlus), “Манівео швидка фінансова допомога” (Moneyveo), “1 безпечне агентство необхідних кредитів” (My credit), “Нові кредити”, “Віжинфанд Юкрейн”, “Мультікредит” (bee credit) та “Споживчий центр” (“ШвидкоГроші”).

Вони, зокрема, домовились:

– дотримуватись межі 1% денної ставки для кредитування фізичних осіб;

– використовувати ризик-орієнтований підхід при оцінці платоспроможності позичальників;

– обмежити видачу кредитів у нічний час для запобігання необдуманим фінансовим рішенням споживачів;

– забезпечити прозорість та відповідальність у співпраці з колекторськими компаніями.

До речі, правила для колекторської діяльності в Меморандумі прописані окремо. Вони передбачають, зокрема заборону використовувати фото боржників, дзвонити їхнім родичам або застосовувати інші неетичні методи тиску тощо.