Бідні країни отримуватимуть $300 мільярдів щороку на кліматичну адаптацію: критика угоди зростає
25 Листопада 09:13
На конференції ООН із питань клімату COP29, що завершилася у Баку, Азербайджан, після тривалих і напружених переговорів було ухвалено нову кліматичну угоду. Відповідно до домовленостей, багаті країни зобов’язалися щорічно надавати $300 мільярдів до 2035 року для підтримки бідніших держав у подоланні наслідків кліматичної кризи та переході до чистої енергетики, повідомляє Комерсант український
з посиланням на CNN.
Переговори тривали понад два тижні і були позначені численними конфліктами, бойкотами та суперечками. У суботу делегації малих острівних держав та найменш розвинених країн навіть покинули обговорення, що поставило під загрозу саміт. Втім, домовленостей вдалося досягти.
Згідно з ними, $300 мільярдів багаті держави щорічно надаватимуть біднішим через поєднання державного та приватного фінансування. Водночас угода передбачає масштабнішу амбіцію — збільшення фінансування до $1,3 трильйона. Однак бідніші країни вимагали більшої частки безповоротної допомоги у вигляді грантів, побоюючись, що кредити лише збільшать їхній борговий тягар.
Деякі держави, такі як Індія, відкрито критикували затверджену суму. Представниця Індії Чандні Райна назвала угоду “оптичною ілюзією”, яка “жодним чином не відповідає масштабу викликів”. Представниця Маршаллових островів Тіна Стеге зазначила, що рішення не задовольняє реальні потреби кліматично вразливих країн.
На саміті також обговорювали внески багатших країн, таких як Китай та Саудівська Аравія. Проте вони лише “заохочуються” до добровільного фінансування, без юридичних зобов’язань.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Водночас низка країн-експортерів нафти, зокрема Саудівська Аравія, відкрито виступили проти згадування в угоді вугілля, нафти чи газу, що викликало критику з боку громадськості та науковців.
“Це черговий тіньовий, просякнутий нафтою COP”,
— прокоментувала кліматологиня Фредеріке Отто.
Незважаючи на досягнення угоди, багато хто вважає її недостатньою. Деякі експерти наголошують, що нинішні зобов’язання не відповідають масштабу кліматичних викликів, які вже впливають на всі країни світу.
“Ми повинні продовжувати боротьбу, вимагаючи суттєвого збільшення фінансування і притягнення розвинених країн до відповідальності”,
— зазначив Гаржіт Сінг із ініціативи Fossil Fuel Treaty.
Водночас є й експерти, які стверджують, що немає жодних доказів, що кліматичні зміни спричинені людською діяльністю. Більш того, скоро цієї думки будуть офіційно дотримуватися Сполучені Штати. Адже відомо, що обраний Президент США Дональд Трамп планує вийти з Паризької кліматичної угоди. Він уже підготував на посаду міністра енергетики бізнесмена, який не визнає кліматичної кризи.
