Міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок і одна з керівників «Зеленої» партії дорікнула соціал-демократам федеральної землі Бранденбург за послаблення допомоги Україні.
Про це Бербок заявила на з’їзді осередку своєї партії в Бранденбурзі, повідомляє Welt, передає Комерсант український 
.
Свою критику політикиня адресувала прем’єр-міністру Бранденбурга Дітмару Войдке, який очолює осередок СДПН у цій східнонімецькій землі.
На переконання Бербок, Войдке послабив позиції СДПН в питанні допомоги Україні.
“Раптом я чую недовірливе запитання: чи справді СДПН, з якої походить прем’єр-міністр, відповідає на питання про військову підтримку невизначеною, нейтральною відповіддю?”, – заявила Бербок і додала, що раніше вона покладалася на слова Войдке про те, що його солідарність з Україною залишиться непорушною.
Бербок також заявила, що “трохи хвилюється за свого канцлера” та пожартувала: якщо той не зможе проголосувати за свого однопартійця Войдке через його відмову балотуватися, то йому залишається лише один вибір – голосувати за “Зелених”.
Розкритикувала Бербок і позиції крайніх правих, “Альтернативи для Німеччини” та крайніх лівих, Блоку Сари Вагенкнехт, за те, що вони, замість того, щоб допомагати українцям, стоять на боці Росії та Путіна.
У свою чергу канцлер ФРН Олаф Шольц наполягає на тому, щоб сотні тисяч українських біженців війни якомога швидше почали працювати в Німеччині, пише Sueddeutsche Zeitung.
Завдяки так званому Job-Turbo, програмі федерального уряду, кількість працюючих українців зросла до понад 200 тисяч.
“Але додалося ще кілька сотень тисяч… Тому я хочу, щоб робота була виконана”, – заявив канцлер.
Глава німецького уряду визнав, що без проходження певних процедур не можна відразу працювати відповідно до кваліфікації, але починати можна, наприклад, з неповного робочого дня, а сертифікати отримати пізніше, така практика застосовується в інших країнах, сказав Шольц.
Він поклав відповідальність на федеральні землі та роботодавців. У землях є занадто багато дублюючих органів з визнання професійних ступенів і кваліфікацій.
“Це нісенітниця. Ми дуже стараємось зменшити кількість органів визнання (документів – ред.)”, – сказав Шольц і додав, що не може бути так, щоб із 2000 лікарів, які знайшли захист у Німеччині, лише 120 отримали дозвіл на роботу.
У Німеччині місяцями триває дискусія стосовно того, що велика частка українських біженців війни, яких прийняла Німеччина, отримують фактично допомогу по безробіттю, чого не мають інші біженці. Багато тих, хто приїхав у перші дні та тижні повномасштабної війни, досі живуть на ці гроші і не виходять на роботу з різних причин. Тож лунають заклики скоротити виплати.
Із лютого 2022 року до липня 2024 року до Німеччини виїхали понад 1 мільйон українців.