БЕБ vs OnlyFans: чи стане декриміналізація порно в Україні реальністю?

24 Грудня 16:30
РОЗБІР ВІД Комерсант український

Комітет Ради підтримав декриміналізацію порно, втім цьому передував скандал щодо оподаткування моделей OnlyFans. Листи від Бюро економічної безпеки (БЕБ), адресовані авторам контенту, викликали резонанс у медіа та суспільстві. А деякі моделі навіть надали розголосу ситуації у ЗМІ та поскаржилися на переслідування. Чому незадоволені працівники модельної сфери, що кажуть правозахисники та скільки мільйонів гривень доходів вже задекларували моделі OnlyFans – розбирався Комерсант український.

Тож, правоохоронний комітет Верховної Ради України підтримав законопроєкт №12191 про декриміналізацію порнографії. 

Що передбачає законопроєкт

Як стверджує депутат Ярослав Железняк, “ця ініціатива не стосується легалізації порнографії — вона вже легалізована, а платформи, як-от OnlyFans, сплачують мільйони гривень податків”. Тим не менше, законопроєкт спрямований на зміну статті 301 Кримінального кодексу, щоб громадяни не отримували ув’язнення за створення чи розповсюдження відео інтимного характеру або навіть зберігання такого контенту на особистих пристроях.

За чинним законодавством, за порушення статті 301 КК передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 3 до 5 років. Пропоновані зміни дозволять уникнути переслідування за особисті дії, які не порушують права інших громадян.

Чому це актуально

Железняк наголосив, що законопроєкт готувався більше року в рамках робочої групи та комітету, а до другого читання будуть враховані додаткові пропозиції. Очікується, що документ винесуть на розгляд парламенту на початку 2025 року. У разі його ухвалення Україна стане на крок ближчою до демократичних стандартів у регулюванні особистих прав і свобод громадян.

Автор законопроєкту також закликав колег уникати популізму та сарказму щодо цієї теми, звернувши увагу на серйозність проблеми. 

“Я дуже прошу своїх колег-політиків, перед тим як шуткувати на цю тему або популістично писати «ось чим займаються під час війни» – просто поцікавитись, скільки зараз наших громадян засуджені за це. І скільки мали виїхати закордон. Тема весела, але тільки до цього моменту. Як починаєш розуміти, що це про живих людей – то вона різко стає сумною”, 

— зазначив Железняк.

Скандал навколо моделей OnlyFans

Восени 2024 року українська податкова служба розіслала масові повідомлення моделям платформи OnlyFans з вимогою задекларувати іноземні доходи. У центрі уваги опинилися тисячі осіб, які використовують платформу для заробітку. 

350 українських моделей платформи OnlyFans задекларували свої доходи за минулий рік, повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Загальний обсяг задекларованих доходів склав 305,4 млн гривень.

“Сплачено 59,0 млн грн ПДФО та військового збору. Це дуже важливі гроші для країни у війну і ми вдячні дівчатам за їхню відповідальну позицію та внесок в перемогу. Факт, що дівчата не сплатили податок своєчасно, не може бути підставою для кримінального переслідування, якщо податки сплачено”,

– наголосив Данило Гетманцев.

Депутат закликав надалі не робити помилок. 

“Мені здається, що фестиваль лицемірства, коли суспільство однією рукою «морально засуджує», а іншою бере гроші на армію, або коли творців контенту переслідують його користувачі, треба завершувати”,

– підкреслив Данило Гетманцев.

Втім, попри сплату податків, деякі моделі зіткнулися з обшуками та звинуваченнями у правопорушеннях.

Одна з моделей, згадувана у постах Гетманцева громадянка «А», повідомила у коментарі Forbes, що зіткнулася з обшуками від Бюро економічної безпеки (БЕБ).

“До мене прийшли з обшуком, хоча я вже сплатила податки з доходу понад $3 млн”,

— розповідає модель. 

За словами громадянки «А», їй безпідставно приписують ухилення від сплати податків у великому розмірі та діяльність у створеній Instagram-агенції, яка нібито допомагає іншим дівчатам заробляти, зокрема на OnlyFans.

Ще одна модель, згадана у пості Гетманцева – громадянка «С». До її батьків також навідалися представники БЕБ.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Страх кримінальної відповідальності

Чинне українське законодавство, яке забороняє порнографію, ставить під загрозу кримінального переслідування навіть тих, хто сплачує податки зі своїх доходів. Це змушує багатьох моделей уникати декларування доходів, боячись обшуків, штрафів чи інших санкцій.

Так, детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) отримали тимчасовий доступ до персональних даних усіх громадян України, зареєстрованих на платформі OnlyFans. Відповідне рішення ухвалив Шевченківський районний суд Києва 20 вересня. Доступ до інформації включає прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, реєстраційний номер платника податків, а також інші відомості про творців контенту, які є у розпорядженні Державної податкової служби (ДПС). А отримані дані стали основою для обшуків у рамках кримінального провадження, порушеного за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах).

Моделі платформи OnlyFans потрапили під перший в історії обмін міжнародної податкової інформації. Платформа розкрила дані про доходи українців, що стало причиною резонансного розслідування. Про це в ексклюзивному коментарі Комерсанту українськомуКомерсант український зазначила адвокатка Леся Михаленко.

Фахівчина пояснює, що наразі в Україні обговорюються одразу два ключові питання: декриміналізація 301-ї статті Кримінального кодексу, яка стосується поширення порнографії, та оподаткування доходів українців, отриманих через цифрові платформи.

“Сьогодні ми говоримо про OnlyFans, але завтра під прицілом можуть опинитися водії Bolt, продаж рукоділля та будь-які інші платформи, де українці заробляють значні суми”,

— зазначає Леся Михаленко.

За словами адвокатки, дві популярні моделі внесли до бюджету суми у 18 та близько 25 мільйонів гривень. Однак навіть після цього вони стали об’єктами уваги Бюро економічної безпеки (БЕБ).

“БЕБ вважає, що сплата податків легалізувала доходи, отримані нібито злочинним шляхом. Такий підхід створює ризики для всього креативного сектору”,

— пояснює Михаленко.

Чому OnlyFans передав дані?

Розкриття інформації стало можливим завдяки міжнародним домовленостям, таким як директива DAC7, що зобов’язує платформи надавати податковим органам дані про користувачів. Це перший подібний випадок для України, яка раніше не отримувала таких даних.

“Платформи, як-от YouTube, TikTok, або фотостоки, тепер потенційно можуть стати об’єктами уваги податкової та БЕБ. Це створює прецедент, який може негативно вплинути на тих, хто чесно сплачує податки”

Леся Михаленко

Адвокатка наголошує: якщо державні органи надалі переслідуватимуть бізнес, який добровільно сплачує податки, це підірве довіру до правової системи та створить перешкоди для розвитку онлайн-підприємництва.

Михаленко наголосила, що онлайн-моделі є активними платниками податків і, залишаючись в Україні, вони підтримують економіку. Дівчата купують нерухомість, машини, відвідують місцеві кафе та наймають професіоналів для створення контенту, що, своєю чергою, сприяє розвитку бізнесу в країні, зазначає Михаленко.

Проте, навіть за таких умов, багато з них стикаються з необґрунтованими обшуками та шантажем. 

“Одну з моделей, яка сплатила понад 1,8 мільйона гривень податків, правоохоронці шантажували розголосом її діяльності родині”,

– розповідає Леся Михаленко.

Проблеми правового регулювання     

Стаття 301 Кримінального кодексу про поширення порнографії, за словами Михаленко, часто використовується для тиску на моделей. Онлайн-платформи, як OnlyFans, дають можливість публікувати не лише еротичний контент, але й інші матеріали, наприклад кулінарні рецепти чи лайфхаки. Проте правоохоронці часто не розрізняють ці категорії, пояснює юристка.

Також адвокатка наголосила, що проблема не лише у невідповідності закону сучасним реаліям, але й у поширеній корупції. 

«Є випадки, коли поліція примушує моделей продовжувати діяльність та виплачувати “відкати”. Це лише загострює проблему»,

— додає Михаленко.

Шляхи вирішення

На думку адвокатки, найкращим рішенням була б декриміналізація діяльності моделей. Переведення відповідальності за поширення контенту в адміністративну площину знизило б корупційні ризики та дозволило б створити прозорі умови для роботи.

«Дорослі люди мають право на приватний вибір. Якщо вони сплачують податки, держава повинна їх підтримувати, а не карати»,

— підсумувала Леся Михаленко.

Ця ситуація підкреслює необхідність модернізації законодавства та посилення захисту громадян, які чесно працюють і роблять внесок у розвиток економіки країни.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко